
Справа 522/20963/17
Провадження №2-а/522/46/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.
при секретарі судового засідання Ткаченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «А.Р.Б.» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 027/17/137-вих від 14.03.2017 року,
В С Т А Н О В И В:
ПП «А.Р.Б.»звернулось до суду 07листопада2017 року з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить поновити строк для оскарження Постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 027/17/137-вих від 14.03.2017 року; скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 027/17/137-вих від 14.03.2017 року відносно Приватного підприємства «А.Р.Б.».
В обґрунтування позовних вимог ПП «А.Р.Б.» посилається на те, що 01 листопада 2017 року ПП «А.Р.Б.» випадково дізналося з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про наявність інформації стосовно ряду виконавчих проваджень, які відкриті державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження представником позивача було виявлено існування Постанови, згідно якої 14 березня 2017 року заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1, була винесена Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 027/17/137-вих від 14.03.2017 року відносно ПП «А.Р.Б.» за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 16 000, 00 (шістнадцять тисяч) гривень.
В силу того, що Позивач дізнався лише 01.11.2017 року про наявність оскаржуваної постанови, а строк для її оскарження, враховуючи положення КАС України, закінчився тому був пропущений строк для її оскарження, але у зв’язку із тим, що строк був пропущений з поважних причин, позивач вважає, що строк підлягає поновленню.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалася на підставі Акту про недопущення посадових осіб органу державної архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 01.03.2017 року; Припису про усунення порушень вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 01.03.2017 року; Припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 01.03.2017 року; Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017року.
Відповідно до Постанови «Під час виїзду 28.02.2017 року на місце за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, 111/Б ПП «А.Р.Б.» не допустило до об’єкту будівництва – будівництво індивідуального дачного будинку та навісу посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення позапланової перевірки…». Тим самим на думку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позивач порушив вимоги п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11, аб. 2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 та, як наслідок, визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.
Із вказаною постановою позивач не згоден і вважає, що вона винесена незаконно та повинна бути скасована з тих підстав, що факти, викладені у вищевказаній постанові є надуманими, перекрученими та такими, що не відповідають дійсності, так як до позивача ніхто з посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю не зверталися з метою допущення до об’єкту будівництва, в складених актах про недопущення жоден з представників позивача не підписувався та не ознайомлювався з ним.
Також, позивач взагалі не був повідомлений про дату та час розгляду справи, оскаржувана Постанова засобами поштового зв’язку не отримана, а законно встановлена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення – повністю проігнорована Відповідачем.
07 лютого 2018 року за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа надійшла в провадження судді Чернявської Л.М.
12 лютого 2018 року суддею прийнято справу до свого провадження та відкрито розгляд справи в загальному порядку, призначено проведення підготовчого судового засідання.
14 березня 2018 року до суду надійшов відзив на позов від Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовом, оскільки вказує, що про всі винесені відповідачем рішення та складені акти, позивач був проінформований, однак його представник відмовився від отримання акту перевірки, приписів та протоколу, в зв?язку з чим ці документи були надіслані позивачу поштою. Оспорювана постанова була надіслала позивачу поштою та отримана ним 22.04.2017 року.
У судове засідання представник позивачане з?явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у відсутності представника відповідача, сповіщеного належним чином, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПП «А.Р.Б.» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 у період з 27.02.2017 року по 03.03.2017 року на підставі наказу № 01-13/59ДАБК від 23.02.2017 р., направлення для проведення позапланової перевірки від 23.02.2017 р. № 000214 та доповідної записки Головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 (вих. № 01-18/25-и/в від 23.02.2017 р. про будівництво індивідуального дачного будинку ПП «А.Р.Б.» за адресою: ОСОБА_3, вул.. Дача Ковалевського, 111/Б, з істотним порушенням п.4.8 ДБН А.3.1-5-2016) було здійснено вихід на об?єкт будівництва, за результатами якого складено Акт пронедопущення керівником ПП «А.Р.Б.» ОСОБА_4 посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об?єкт будівництва – будівництво дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул.. Дача Ковалевського, 11/В, 111/Б 28.02.2017 року та рішенням № 415 від 17.02.2017 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, яким зупинено дію будівельного паспорту № 01-07/233 від 05.10.2016 року за адресою: м. Одеса, вул.. Дача Ковалевського, 11/В, 11/Б, замовник – ОСОБА_4
На підставі виявлених порушень Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 01.03.2017 року складений припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом допуску Головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до проведення позапланової перевірки на об?єкті будівництва у термін до 10.03.2017 року та припис про зупинення виконання будівельних робіт з 01.03.2017 року до усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 10.03.2017 року.
01.03.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена пунктом 2 частини6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», внаслідок порушення п.1 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11, абзац 2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 та вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 14.03.2017 року о 12.15 годині у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
В усіх вказаних документах відсутній підпис представника ПП «А.Р.Б.» та вказано, що він від підпису та отримання відмовився.
14.03.2017 року заступником начальника – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 винесено постанову № 027/17/137-вих по справі про адміністративне правопорушення, якою ПП «А.Р.Б.» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 2Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 16000 грн.
Судом встановлено, що ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» взагалі не містить підпунктів, а право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на безперешкодний доступ до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню під час перевірки передбачено п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт . Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
ОСОБА_3 примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Тобто, для визначення складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», необхідно встановити факт не допуску уповноваженої особи на об?єкт перевірки.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що посадовими особами УДАБК ОМР не проводилась вказана перевірка, тобто взагалі не міг мати місце факт не допуску уповноваженої особи на об?єкт перевірки, на чому наполягає позивач. Так, посилання позивача на те, що доказом не допуску міг би слугувати відеозапис, а відсутність його опосередковано підтверджує взагалі відсутність перевірки суд не бере до уваги, так як проведення такого відеозапису не передбачено нормами закону.
Проте і відповідач не надавсуду доказів того, що посадова особа УДАБК ОМР не була допущена на об?єкт перевірки, що дало б підстави відповідачеві ухвалювати спірну постанову.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21).
Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд встановив, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, на якого згідно приписів ст.77 КАС України покладено обов’язок доведення правомірності свого рішення, не надано докази, які спростовують доводи позивача та підтверджують законність та обґрунтованість постанови, що оскаржується, а тому наявні підстави для задоволення позову Приватного підприємства «А.Р.Б.».
При цьому, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем від відповідача пакету документів, який містив у собі, акт перевірки, два приписи та протокол у справі про адміністративне правопорушення.
З огляд у на це, оскільки позивачем вказано, що він дізнався про оскаржувану постанову лише 01.11.2017 року, а отже після закінчення строку на оскарження, а відповідачем не доведено зворотнього, то суд вважає, що позивач пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
Відповідно до ч.1 ст.. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 242-246, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Поновити Приватному підприємству «А.Р.Б.» строк звернення до суду з даним позовом.
Позов Приватного підприємства «А.Р.Б.» задовольнити.
Скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) у справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 027/17/137-вих від 14.03.2017 року відносно Приватного підприємства «А.Р.Б.» (ЄДРПОУ 32623852, адреса знаходження: м. Одеса, пр.-кт Маршала Жукова, 4-Д офіс 413).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.Уразіподанняапеляційноїскаргирішення, якщойого не скасовано, набираєзаконноїсилипісляповерненняапеляційноїскарги, відмови у відкриттічизакриттяапеляційногопровадженняабоприйняття постанови судом апеляційноїінстанції за наслідкамиапеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2018 року.
Суддя Л.М. Чернявська
20.07.2018
Судове рішення № 75513724, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 20.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/20963/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: