Ухвала суду № 75513205, 23.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9285/18

Провадження № 1-кс/520/3003/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Майорова П.О., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.07.2018 року приблизно о 17 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, заздалегідь маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, під’їхали на автомобілях марки «Skoda Octavia», чорного кольору, д/н НОМЕР_1 - болгарської реєстрації, яким керував ОСОБА_5, та на автомобілі НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, до будинку № 85/2, по вулиці Академіка Корольова в місті Одесі. При цьому визначили предметом свого злочинного посягання цінне майно, яке знаходилось в квартирі № 16, яка розташована на третьому поверсі вищезазначеного будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, розуміючи, що в ніякий інший спосіб, ніж шляхом проникнення до вищезазначеного житла неможливо, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заздалегідь приготували знаряддя для проникнення до квартири АДРЕСА_1.

Прибувши за данною адресою ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, залишили автомобілі, біля прибудинкової території №85/2 по вулиці Ак. Корольова в м. Одеса.

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, та їхні дії носять таємний характер, використовуючи заздалегідь підготовлені знаряддя та засоби для вчинення кримінального правопорушення, а сааме різноманітні відмички у вигляді металевих предметів та конструкцій, за допомогою яких, останні, шляхом підбору ключа до вхідної двері, проникли до квартири АДРЕСА_1.

Проникнув до приміщення квартири ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, обшукали її та заволоділи майном ОСОБА_7 на загальну суму 40 000 гривень.

Після чого ОСОБА_2, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

20 липня 2018 року приблизно о 17 годин 30 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, були затримані працівниками поліції з викраденим майном.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, а також можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надавши письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які останній оголосив в судовому засіданні. Крім того, захисник вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим, підозрюваний не має на меті ухилятися від кримінальної відповідальності, а тому просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також захисником в судовому засіданні було надано документи щодо характеризуючих даних підозрюваного, а також рішення ЄСПЛ.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що його затримали в момент, коли він повертався з магазину. Будь-яких речей, які ніби-то були викрадені, при ньому виявлено не було.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов’язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 21.07.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7, котрий надав опис викраденого майна, протокол огляду місця події від 20.07.2018 року, під час якого у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлено та вилучено вказане потерпілим ОСОБА_7 майно, протокол огляду місця події від 20.07.2018 року, під час якого виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та інші матеріали клопотання в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, слідчий суддя акцентує увагу на тій обставині, що згідно протоколу огляду місця події від 20.07.2018 року, вилучення речей, про які у своїх показаннях зазначав потерпілий ОСОБА_7, було здійснено у підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 При цьому, згідно вказаного протоколу, будь-яких речей, про які у своїх показаннях зазначав потерпілий, у підозрюваного ОСОБА_2 вилучено не було. Викладене в певній мірі узгоджується з поясненнями підозрюваного ОСОБА_2, наданими останнім в судовому засіданні.

Крім того, вищевикладене свідчить про наявну подальшу необхідність з боку сторони обвинувачення в перевірці викладених доводів підозрюваного ОСОБА_2, з наданням їм належної правової оцінки, з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є умисним, корисливим злочином проти власності, ймовірно вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням до житла особи, враховуючи вищевикладені обставини, а також характеризуючі дані підозрюваного, який раніше судимий, офіційно не працює, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

В частині наявності ризику у вигляді можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що слідчим в клопотанні жодним чином не зазначається, в чому саме полягає можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, в яких проявах такі дії з боку підозрюваного можуть відбуватися, внаслідок чого слідчий суддя приходить до переконання, що вказаний ризик викладений стороною обвинувачення формально, без належного обґрунтування його наявності, що в цілому свідчить про необґрунтованість його існування.

Щодо ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, слідчий суддя зазначає наступне. Так, ступінь можливої причетності підозрюваного ОСОБА_2 та його роль у вчиненні даного кримінального правопорушення стороною обвинувачення в повній мірі не доведена. Зокрема, як вже зазначалося вище, слідчий суддя надає оцінку тій обставині, що згідно протоколу огляду місця події від 20.07.2018 року, будь-яких речей, про які зазначав потерпілий як про викрадені, під час затримання ОСОБА_2 виявлено та вилучено не було. З огляду на викладене, активні дії підозрюваного ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження в повній мірі не доведені стороною обвинувачення. Відтак, посилатися на те, що підозрюваному відомий потерпілий та його місце проживання слідчий суддя не може, а тому, враховуючи, що стороною обвинувачення будь-яким чином не обґрунтовано, на підставі яких фактичних обставин вони дійшли до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, враховуючи формальний характер викладення існування даного ризику, слідчий суддя приходить до переконання, що існування даного ризику в рамках даного кримінального провадження в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свого підтвердження не знайшло.

В частині характеризуючих відомостей щодо обвинуваченого ОСОБА_2, а саме щодо наявності судимості підозрюваного, слідчий суддя враховує долучене захисником підозрюваного в судовому засіданні рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_2 проти України» від 15.05.2012 року, яким було встановлено порушення пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний хоча й не офіційно, але працює, одружений, має малолітню дитину, що в свою чергу обумовлює необхідність в утриманні власної родини, що в свою чергу потребує коштів, водночас запобіжний захід у вигляді тримання під вартою унеможливить спроби для отримання заробітку. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання на території Одеської області, що з урахуванням викладених обставин, свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків підозрюваного.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи викладені доводи у сукупності, слідчий суддя приходить до обґрунтованого переконання, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, серед яких, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання на території Одеської області, хоча й не офіційно, але працює, має дружину, на утриманні має малолітню доньку, що в цілому свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявному ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов’язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, строком до 21.09.2018 року, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов’язки:

-прибувати до СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-не відлучатися з Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, незалежно від стадії кримінального провадження.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язків покласти на ВКП Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.