Постанова № 75512922, 25.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/591/16-ц 25.07.2018

Провадження №22-ц/784/1219/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/591/16-ц

Провадження №22-ц/784/1219/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого – Темнікової В.І.,

суддів – Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання – Лівшенко О.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Біцюка А.В. в приміщенні суду о 08 год. 17 хв., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування спільною квартирою, усунення перешкод у здійсненні права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2016 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила суд визначити порядок користування спільною квартирою № 70 будинку № 5 по вул. Фрунзе в м. Миколаєві, надавши у користування ОСОБА_2 окрему кімнату площею 17,4 кв.м та балкон, ОСОБА_1 – окрему кімнату площею 11,2 кв.м, а кухню, ванну та коридор залишити у спільному користуванні, а також усунути перешкоди у здійсненні нею своїх майнових прав шляхом вселення її до спірної квартири.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2018 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі до закінчення експертизи зупинено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, яку мотивував тим, що провадження у справі для проведення судової будівельно-технічної експертизи вже зупинялось ухвалою суду від 07.06.2016 р., але позивач ухилялась від проведення експертизи, що призвело до затягування розгляду справи на 2 роки. Твердження позивача про те, що він нібито перешкоджав проведенню експертизи є голослівним і безпідставним. Також зазначав, що позивач не має наміру вселятися до квартири по вул. Шосейна, 5 кв.7, оскільки має інші наміри – це стягнення компенсації за 19 років спільного проживання у шлюбі, що є зовсім іншими позовними вимогами. Також посилався на те, що звернувшись з позовом до суду, позивач мала на меті не усунути перешкоди в користування квартирою за адресою - м. Миколаїв, вул. Фрунзе (Шосейна),5 кв.70 шляхом вселення та визнати порядок користування квартирою, а припинення права на частку у спільному майні, тобто отримання коштів за 2/3 ч. квартири за цінами на квартиру 2016 року. Тому, враховуючи, що питання які поставлені перед експертом не відповідають намірам позивача та проведення експертизи лише затягує розгляд справи, апелянт просив суд скасувати вищезазначену ухвалу суду, посилаючись на її незаконність.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники процесу до судового засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належними чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання про визначення можливості та розробка варіантів порядку користування об'єктами нерухомого майна відноситься до переліку питань, які вирішуються при проведенні судової будівельно-технічної експертизи (п.5.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) - далі Науково-методичні рекомендації). Раніше по справі призначалася судова будівельно-технічна експертиза. Але згідно повідомлення судового експерта ОСОБА_4, провести судову будівельно-технічну експертизу у справі було неможливо, оскільки відповідач в категоричній формі відмовляє у доступі експерту для дослідження квартири при проведенні експертизи, але з дозволу суду визначити можливі варіанти порядку користування спірною квартирою можливо відповідно з документами справи, які є достатніми.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній мається технічний паспорт на квартиру, виготовлений в 2016 році.

Крім того, технічний паспорт на квартиру мається у відповідача, який він, за бажанням, може надати експерту для проведення експертизи. Цей технічний паспорт досліджений судом і його відмінність від технічного паспорту стосується несуттєвих змін: місця розташування газової плити та наявності газового котла у кухні.

Таким чином, для з'ясування можливості визначення порядку користування квартирою її співвласниками потрібні спеціальні інженерні знання, а тому клопотання представника позивача про призначення експертизи підлягає задоволенню.

Питання, які слід поставити експерту, судом формулюються відповідно до п.5.1. Науково-методичних рекомендації.

Оскільки клопотання про призначення експертизи заявила представник позивача і експертиза проводиться для доведення обставин, на які посилається позивач у позові, то для проведення експертизи судом зазначаються частки квартири, які вказані в позовній заяві.

Так як сторони не дійшли згоди про обрання конкретного експерта, експертної установи, то, відповідно до положень ч.3 ст.103 ЦПК України, це питання вирішується судом. Проведення експертизи суд вважав за необхідне доручити судовому експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області ОСОБА_4, якому доручалось проведення експертизи до цього.

Враховуючи, що для проведення судової експертизи потрібен певний час, згідно п. 5 ч.1. ст. 252 ЦПК України, провадження в справі підлягає зупиненню.

Висновок суду про необхідність проведення у справі судової будівельно – технічної експертизи відповідає предмету спору та законодавству, зазначеному в тексті ухвали суду.

При цьому колегія суддів враховує те, що відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд згідно положень ст. 13 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд обирає способи захисту цивільного права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Так під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника. Підставами позову згідно зі ст. 175 ЦПК України, які суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а предметом позову, є спосіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідачів.

Як убачається з тексту позовної заяви, з якою позивач звернулася до суду, вона просила визначити порядок користування спільною квартирою № 70 будинку № 5 по вул. Фрунзе в м. Миколаєві, надавши у користування позивачу окрему кімнату площею 17,4 кв.м та балкон, відповідачу – окрему кімнату площею 11,2 кв.м, а кухню, ванну та коридор залишити у спільному користуванні, а також усунути перешкоди у здійсненні нею своїх майнових прав шляхом вселення її до спірної квартири.

Тобто, позивачем було чітко визначений предмет позову (спосіб захисту права, який вона просить суд застосувати до відповідача).

Матеріали справи не свідчать про уточнення чи зміну предмету позову в установленому законом порядку.

Тому суд правомірно при вирішенні питання про необхідність призначення у справі експертизи виходив саме з цього предмету позову. Правомірно, враховуючи зазначений предмет позову, судом також визначені питання, які необхідно порушити перед експертами.

За таких обставин посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач мала на меті під час звернення до суду інший предмет позову, а тому питання, які поставлені перед експертом не відповідають намірам позивача, а проведення експертизи лише затягує розгляд справи, не ґрунтується на матеріалах справи. При цьому колегія суддів враховує те, що дії щодо переоформлення права власності на 1/3ч. квартири на підставі договору дарування від 23.01.2016р., згідно якого ОСОБА_5 подарувала позивачу належну їй 1/3ч. спірної квартири, а також стосовно оцінки вартості частки в праві власності на квартиру, реєстрації частки 1/3 кожному співвласнику, тощо не є достатньою підставою для висновку про те, що позивач мала на меті інший предмет позову, так як позивач самостійно визначає предмет позову в позовній заяві, викладеній в письмовому вигляді. Суд за власною ініціативою не може змінювати предмет позову. І тільки у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ч.2 ст.5 ЦПК України), але і при цьому суд визначає спосіб захисту, виходячи із вимоги, викладеної саме позивач в позові.

Підстави набуття у власність спірної квартири, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі не впливають на правильність висновків судку, зроблених в ухвалі суду, яка є предметом оскарження.

Отже, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 367,368, 374, 375, 381,382 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року