Постанова № 75512899, 24.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/338/17 24.07.2018

Провадження №22-ц/784/932/18

Провадження № 22ц- 784/932/18 Доповідач Апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 32

Постанова

Іменем України

24 липня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Яценко Л.В.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- представника позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області ухвалене 27 березня 2018 року о 9.57 год. суддею цього ж суду Баранкевич В.О., у справі № 482/338/17, за позовом ОСОБА_2 до Новоодеської центральної районної лікарні, Міністерства охорони здоров’я України, Управління державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Новоодеської центральної районної лікарні (далі - Новоодеська ЦРЛ), Міністерства охорони здоров’я України (далі - МОЗ), Управління державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Позивачка зазначала, що 5 листопада 2012 року стався нещасний випадок з її сестрою ОСОБА_4, яка вжила в їжу отруйні гриби. Вона миттєво викликала швидку допомогу, сестра була госпіталізована до інфекційного відділення Новоодеської ЦРЛ. На момент госпіталізації жодних симптомів отруєння не було. Під час надання першої медичної допомоги в лікарні не виявилося необхідних ліків, не застосовувалися адсорбенти, перші дві години не замірявся тиск хворої. В подальшому, під час проведення лікування, не було зроблено необхідних токсикологічних аналізів, медичними працівниками непрофесійно застосовувалися ін’єкції, таким чином ліки не потрапляли до організму хворої. Згодом був зроблений аналіз крові, однак не визначена група, що унеможливило своєчасно провести переливання.

Після проведення некваліфікованого, на думку позивачки лікування, наступного дня, 06 листопада 2012 року її сестра померла в лікарні.

Така службова недбалість лікарів, за твердженнями позивачки, завдала їй майнової шкоди в розмірі 10 680 грн., яка полягає у понесенні витрат на поховання та 150 000 моральної шкоди, яку вона на підставі ст. 1168 ЦК України, просила стягнути з Новоодеської ЦРЛ.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірну оцінку судом доказів у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема позивачка стверджувала, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та свідчать про те, що саме неправомірними діями працівників відповідача і з їх вини настала смерть ОСОБА_4, а відповідно і їй завдано шкоду.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог у силу відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача, смертю ОСОБА_4 і перенесеними внаслідок цього моральними стражданнями позивачки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 06 листопада 2012 року в Новоодеській районній лікарні померла сестра позивачки ОСОБА_4, причиною смерті якої стала «поліорганна недостатність, отруєння грибами». Таке підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 2043 від 07.11.2012 року, виданого Миколаївським обласним бюро СМЕ.

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 562 ОСОБА_4 госпіталізована до інфекційного відділення Новоодеської ЦРЛ 05 листопада 2012 року о 16 год. 40 хв. з діагнозом отруєння грибами. Їй було заміряно пульс, тиск, проведено промивання шлунку та кишечнику, призначено крапельниці.

В подальшому стан ОСОБА_4 погіршився, у зв’язку з чим проведена консультація ургентного терапевта, який встановив тяжкий стан хворої та призначив додаткове лікування.

Цього ж дня, у зв’язку з ще більшим погіршенням стану хворої, яка хоча й перебувала в свідомості, але контакт з нею був ускладнений, оскільки та хворіє на олігофренію, лікарями Новоодеської ЦРЛ була проведена консультація з ургентним токсикологом лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, який рекомендував викликати реаніматолога, токсиколога та додатково призначив лікування. Також проведена консультація з ургентним анестезіологом та реаніматологом.

Надвечір близько 20 год. 40 хв., оскільки стан ОСОБА_4 погіршився ще більше, останню перевели в палату інтенсивної терапії, де проводилася подача зволоженого кисню, повторне промивання шлунку та продовжено лікування.

06 листопада 2012 року близько 01 год. 45 хв. у хворої почалася киснева залежність, спостерігалася повільна реакція, у зв’язку з чим, були розпочаті реанімаційні заходи, а 02 год. 20 хв. констатована смерть.

У медичній карті зазначено остаточний діагноз «отруєння грибами», «виражений інтоксикаційний синдром», «гостра поліорганна недостатність» та супутній діагноз «олігофренія».

За багаточисельними заявами позивачки Управлінням охорони здоров’я Миколаївської обласної державної адміністрації проводилися перевірки щодо кваліфікованого надання медичної допомоги ОСОБА_4 та обставин смерті останньої.

Згідно акту клініко-експертної комісії за фахом «Терапія» управління охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації № 15 від 14 лютого 2013 року, надання медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Новоодеської ЦРЛ проводилось відповідно до протоколів надання медичної допомоги при гострих отруєннях. Короткотривале знаходження пацієнтки та стрімкий розвиток захворювання вказує на вкрай важке отруєння, при якому летальність досягає 80 – 90 % незалежно від проведених лікувальних заходів.

В матеріалах справи також міститься витяг з кримінального провадження № 22012160000000003, з якого вбачається, що за заявою ОСОБА_2 26 листопада 2012 року провадження порушено за фактом неналежного виконання професійних обов’язків працівниками Новоодеської ЦРЛ під час лікування ОСОБА_4, що спричинило її смерть.

Досудове розслідування кримінального провадження на дату пред'явлення позову триває і на теперішній час не завершено.

Судом першої інстанції було оглянуто матеріали кримінального провадження № 22012160000000003, з яких встановлено, що органом досудового розслідування неодноразово призначалися судово-медичні експертизи щодо встановлення причинного зв’язку між діями медичних працівників та смертю ОСОБА_4 Остання експертиза була проведена комісійно Державною установою Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

За результатами висновку вказаної експертизи № 266/17 від 10 жовтня 2017 року, пацієнтку ОСОБА_4 при госпіталізації обстежено в достатньому об’ємі, діагноз був обґрунтований, встановлений вчасно. На теперішній час не існує патогномонічних ( специфічних) змін лабораторних показників, які б свідчили саме про отруєння грибами. Токсикологічне дослідження промивних вод шлунку та кишечника, з метою виявлення токсинів грибів, в Україні не проводиться. Комплекс обстеження та лікування ОСОБА_4 відповідав встановленому діагнозу та вимогам Наказу МОЗ України «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при гострих отруєннях» № 897 від 20 жовтня 2010 року. Порушень з боку медичних працівників комісією не виявлено.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивачка зазначала, що під час госпіталізації ОСОБА_4, лікарі Новоодеської ЦРЛ неналежним чином надали першу медичну допомогу та обрали методи лікування, внаслідок чого у неї погіршився стан здоров'я, що в подальшому призвело до смерті.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується у тому числі особам, які проживали з нею однією сім’єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо за своїм внутрішнім переконанням.

Будь – яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 померла в результаті непрофесійного лікування працівниками Новоодеської ЦРЛ, матеріали справи не містять.

З наведених вище доказів не вбачається, що причиною смерті ОСОБА_4 є саме неправильне лікування, призначене лікарями Новоодеської ЦРЛ.

З урахуванням того, що позивачем не доведено причинний зв'язок між діями лікарів Новодеської ЦРЛ та смертю ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди, у зв'язку з недоведеністю заподіяння такої шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що наявність причинно-наслідкового зв'язку між смертю її сестри та діями лікарів підтверджується наявними у справі доказами, є безпідставними, оскільки як видно з акту клініко-експертної комісії № 15 від 14 лютого 2013 року, висновку судово – медичної експертизи, проведеної Державною установою Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України № 266/17 від 10 жовтня 2017 року, листів Управління охорони здоров’я Миколаївської обласної державної адміністрації, порушень з боку медичних працівників комісією не виявлено.

Посилання ОСОБА_2 на виявлені під час перевірки недоліки, несвоєчасне повернення історії хвороби ОСОБА_4 особі, яка призначила експертизу, медичному реєстратору відділу судово – медичної експертизи трупів, не зазначення шифру в історії хвороби та свідоцтві про смерть, не спростовують правильність висновку суду про відмову у позові, оскільки такі порушення не призвели до неправильного лікування ОСОБА_4 і як наслідок її смерті.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених обставин, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді :

_____________

Повний текст судового рішення виготовлено 26.07.2018 р.