Рішення № 75512092, 18.07.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 450/925/18

пр.№ 2-а/464/143/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2018 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БР №906671 від 16.03.2018 р., складену відносно нього, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 16.03.2018 р. відносно нього було складено вищевказану постанову про накладення стягнення в розмірі 255 грн. за нібито порушення ним Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови, він 16.03.2018 р. о 20.20 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу у с.Оброшино по вул.Переїзд, 3, безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 (и) ПДР України. Дану постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з такого. 16.03.2018 р. близько 20.00 год., він приїхав до свого знайомого ОСОБА_3, щоб спільно з ним та на його автомобілі марки «Mercedes Vito» поїхати за покупками. Приїхавши за місцем проживання ОСОБА_3 в с.Оброшино по вул.Переїзд,3, побачив, що в заїзді на прибудинкову територію за місцем його проживання стоїть автомобіль марки «Audi», після якого стояв транспортний засіб марки «Mercedes Vito» та «Nissan». Вийшовши з автомобіля, він побачив, що у автомобілях «Audi» та «Nissan» були відсутні водії. Зважаючи на те, що не було можливості припаркувати автомобіль на подвір'ї ОСОБА_3, ними було викликано поліцейських для з'ясування всіх обставин та притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які припаркували свої автомобілі на виїзді з прилеглої території. В ході проведення перевірки поліцейськими, на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, його пояснення не було взято до уваги, всебічно та повно не досліджено обставини справи. Вважає, що винним у даному випадку є водій марки «Audi», який припаркував автомобіль на виїзді з прибудинкової території. З врахуванням наведеного, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою від 30.05.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У зазначений відповідачу строк в ухвалі від 30.05.2018 року про відкриття провадження у справі, останній не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, звернувся в суд із заявою, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому згідно із вимогами ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу по суті у його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

16 березня 2018 р. інспектором патрульної поліції Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області Коцур А.В. винесено постанову серії БР №906671, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 16.03.2018 р. о 20.20 год. у Львівській області, Пустомитівському районі, с.Оброшино по вул. Переїзд, 3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 (и) ПДР України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Львівській області не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

В оскаржуваній постанові серії №906671 від 16.03.2018 р. відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, з переглянутого відео з місця події, наданого позивачем ОСОБА_1, вбачається, що на місці виїзду з прилеглої території припарковані автомобілі марки «Audi» та «Nissan», у зв'язку з чим водій ОСОБА_1 не мав змоги припаркувати свій автомобіль у дворі по вул.Переїзд,3 с.Оброшино Пустомитівського району Львівської області. З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 викликав працівників патрульної поліції для з'ясування обставин справи та притягнення винних осіб до відповідальності.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що інспектор патрульної поліції дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно зі ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії БР № 906671 від 16.03.2018 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 906671 від 16 березня 2018 р., винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, місцек реєстрації: АДРЕСА_1).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108833, м.Львів, вул.Ген.Григоренка,3).

Суддя Теслюк Д.Ю.