Рішення № 75509836, 26.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.07.2018
Номер справи
822/1963/18
Номер документу
75509836
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Справа № 822/1963/18

РІШЕННЯ

іменем України

26 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство ОСОБА_1 (далі - ФГ ОСОБА_1, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відносно щорічного підтвердження ФГ ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку IV групи на 2018 рік та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області підтвердити ФГ ОСОБА_1 статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік шляхом видачі витягу з реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21.02.2018 №4774/22-01-12-05 протиправно не підтверджено позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році.

Позивач вказує, що наявний у останнього податковий борг не є підставою для відмови у підтвердженні відповідного статусу платника податків, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що з 30.11.2017 до 31.12.2017 за позивачем рахувався податковий борг по податковому зобов'язанню в розмірі 172,79 грн. При цьому вказаний податковий борг погашено платником 17.01.2018.

А тому, відповідач вважає свої дії правомірними та вчиненими відповідно до вимог Податкового кодексу України, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду відповіді на відзив не надходило.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши у взаємозв'язку та сукупності усі належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач – фермерське господарство ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ - 21323090) зареєстрований як юридична особа (місцезнаходження: 32621, Хмельницька область, Новоушицький район, село Антонівка, вулиця Центральна, будинок 2-А) та є платником єдиного податку четвертої групи.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік в строки, встановлені пп.295.9.1 п. 295.9 ст.295 ПК України, позивачем на адресу відповідача було подано усі необхідні документи.

Однак, відповідач рішенням № 4774/22-01-12-05 від 21.02.2018 повідомив ФГ ОСОБА_1 про неможливість перебування платником єдиного податку четвертої групи на 2018 рік через наявність станом на 01.01.2018 податкового боргу в сумі 172,79 грн.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача, щодо відмови в такому підтвердженні статусу платника податку протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

При цьому, порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки з 01 січня 2018 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку), однак вказаних дій не здійснив, при цьому вчинив протиправну бездіяльність по відношенню до позивача.

Тобто, у спірних правовідносинах йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Суд вважає безпідставними доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу в розмірі 172,79 грн, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України. Оскільки вказані норми встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Позивач у даному випадку станом на 31 грудня 2017 року був платником єдиного податку четвертої групи, а тому вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду по справі №816/543/17 від 06.02.2018.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки підстав для відмови позивачу у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2018 рік не було, а тому на думку суду для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області зареєструвати фермерське господарство ОСОБА_1 платником єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства ОСОБА_1 (32450, Хмельницька область, Новоушицький район, село Антонівка, вулиця Центральна, 2А, ідентифікаційний код - 21323090) до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 17, ідентифікаційний код - 39492190) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21.02.2018 року №4774/22-01-12-05 застосування фермерським господарством ОСОБА_1 спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області включити фермерське господарство ОСОБА_1, ідентифікаційний код - 21323090, до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році про що видати відповідну довідку.

Стягнути на користь фермерського господарства ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - 21323090) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Попередній документ : 75509706
Наступний документ : 75509840