Постанова № 75509686, 25.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1811/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 14.11.2016 року №0004921403.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси» зареєстроване 27.12.2002 року як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на облік 14.01.2003 року, станом на момент перевірки перебував на обліку у Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В період з 19.10.2016 року по 25.10.2016 року Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Академія наукової краси» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року.

Результати перевірки оформлені актом від 01.11.2016 року №396/10-06-14-03/32301000.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Академія наукової краси» вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 49.2 статті 49, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 186615,00 грн.

Висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ, зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Кортес-Плюс», за наслідками яких позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту.

На підтвердження таких висновків контролюючий орган в Акті перевірки зазначає про невідповідність первинних документів, що стали підставою для формування у бухгалтерському і податковому обліку відповідних податкових зобов'язань та податкового кредиту, вимогам чинного законодавства з огляду на відсутність у них обов'язкових реквізитів - прізвища та ініціалів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальних за її здійснення.

Податковим органом було проаналізовано податкову інформацію щодо контрагента позивача - ТОВ «Кортес-Плюс», що міститься в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», за даними якої контрагент позивача не мав достатньої кількості адміністративно-господарських засобів, зокрема, основних фондів, майна, виробничих активів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань за укладеним з позивачем договором поставки.

Крім того, у ході аналізу обставини господарської діяльності інших підприємств у ланцюгу постачання товарів до ТОВ «Академія наукової краси», контролюючим органом було встановлено, що товар, який позивач придбав у ТОВ «Кортес-Плюс», останнім було придбано у ТОВ «Сафарс». Разом з цим, відповідно до наявної у контролюючого органу інформації, ТОВ «Сафарс» у перевіряємий період не відображало у своєму податковому обліку операцій з купівлі та/або імпорту товарів, поставлених позивачеві.

Викладені обставини контролюючим органом в Акті перевірки були розцінені як доказ укладення позивачем правочинів з ТОВ «Кортес-Плюс» без мети настання відповідних їм правових наслідків та як свідчення участі позивача і його контрагента у схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необгрунтованої податкової вигоди шляхом документального оформлення та відображення у податковому і бухгалтерському обліку фіктивних (безтоварних) господарських операцій.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0004921403, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року на 186615,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції ви ходив з того, що укладений між позивачем та ТОВ «Кортес-Плюс» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Колегією суддів встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Академія наукової краси» є: виробництво радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устаткування, надання послуг перукарням та салонам краси, неспеціалізована оптова торгівля (том 1, а.с.23).

Так, між ТОВ «Академія наукової краси» (покупець) та ТОВ «Кортес» (постачальник) був укладений договір поставки від 12.04.2016 року №15/1204, у порядку та на умовах якого постачальник зобов'язувався постачати (передавати у власність) покупцеві товари для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити їх вартість (том1, а.с.90-92).

Пунктами 3.2 та 3.3 договору поставки від 12.04.2016 року №15/1204 передбачено, що поставка товару відбувається на умовах самовивозу товару зі складу постачальника. Датою поставки вважається дата отримання покупцем товару, факт чого підтверджується підписанням покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної.

12 квітня 2016 року сторонами було підписано специфікацію №1 до договору поставки від 12.04.2016 року№15/1204, у якій сторонами було визначено найменування, кількість та загальну вартість товару (том 1, а.с.95-96).

В квітні 2016 року на виконання умов договору поставки від 12.04.2016 року №15/1204 ТОВ «Кортес-Плюс» поставило позивачеві товар, а саме, косметичну продукцію на загальну суму 1 119 688,44 грн., у тому числі ПДВ 186614,74 грн., що підтверджується видатковими накладними: №87 від 12.04.2016 на суму 450531,60 грн., №89 від 12.04.2016 на суму 382791,60 грн., №РН-000088 від 12.04.2016 на суму 21828,00 грн., №90 від 12.04.2016 на суму 118503,00 грн., №91 від 12.04.2016 на суму 81232,80 грн., №92 від 12.04.2016 на суму 15973,44 грн., №93 від 12.04.2016 на суму 48828,00 грн. (том 1, а.с.97-104).

Позивач отримав від ТОВ «Кортес-Плюс» податкові накладні на загальну суму 1 119 688,44 грн., у тому числі ПДВ 186614,74 грн., а саме: №88 від 12.04.2016 на суму 21828,00 грн., у т.ч. ПДВ 3638,00 грн., №89 від 12.04.2016 на суму 382791,60 грн., у т.ч. ПДВ 63798,60 грн., №91 від 12.04.2016 на суму 81232,80 грн., у т.ч. ПДВ 13538,80 грн., №90 від 12.04.2017 на суму 118503,00 грн., у т.ч. ПДВ 19750,50 грн., №92 від 12.04.2016 на суму 15973,44 грн., у т.ч. ПДВ 2662,24 грн., №93 від 12.04.2016 на суму 48828,00 грн. у т.ч. ПДВ 8138,00 грн., №87 від 12.04.2016 на суму 450531,60 грн., у т.ч. ПДВ 75088,60 грн. (т.1, а.с. 105-119).

Податкові накладні були зареєстровані ТОВ «Кортес-Плюс» у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Перевезення товарів здійснювалось власним орендованим транспортом позивача Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі складу ТОВ «Кортес-Плюс» в м. Києві (Кільцева дорога, 1Б), що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 06.01.2016 року; подорожнім листом вантажного автомобіля від 12.04.2016, який містить відомості про автомобіль, водія, вантаж, маршрут руху та час, протягом якого здійснювалось перевезення (том 1, а.с.125, а.с.120-124).

Податок на додану вартість у розмірі 186614,74 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Кортес-Плюс», було включено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2016 року.

ТОВ «Академія наукової краси» є дистриб'ютором товарів косметичного призначення та має дилерську мережу, що покриває усю територію України. Підприємство здійснює постачання товарів та обладнання для салонів краси, фітнес клубів, spa-центрів тощо. Відповідно до пояснень представника позивача, придбані у ТОВ «Кортес-Плюс» товари були реалізовані у рамках господарської діяльності підприємства іншим суб'єктам господарювання.

Так, товари, придбані у ТОВ «Кортес-Плюс», були реалізовані:

ФОП ОСОБА_4 за договором поставки від 03.03.2016 року №102 (том 2, а.с.1-5),

ФОП ОСОБА_3 за договором поставки від 03.03.2016 року №105 (том 1, а.с.153-157),

ФОП ОСОБА_5 від 03.03.2016 року №104 (том 1, а.с.167-171).

Вищенаведене підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с.158-161; а.с.164-166; а.с.172-223; том 2 а.с.6-56).

Жодних посилань з боку відповідача на відсутність ТОВ «Кортес-Плюс» за місцезнаходженням як станом на момент здійснення спірних фінансово-господарських операцій так і станом на момент перевірки; наявність зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб ТОВ «Кортес-Плюс», у яких останні заперечували б складання первинних документів від імені ТОВ «Кортес-Плюс»», чи щодо причетності до господарської діяльності ТОВ «Кортес-Плюс».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем так і його контрагентом сум податку на додану вартість за наслідками спірних фінансово-господарських операцій під час виконання договору поставки від 12.04.2016 року №15/1204.

Посилання апелянта на недоліки в оформлені видаткових накладних, а саме на відсутність ініціалів осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції вірно вказав, що власне незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації окремих реквізитів, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Недоліки у видаткових накладних, на які посилається апелянт, не виключать можливості ідентифікації особи, якою було підписано видаткові накладні від імені ТОВ «Кортес-Плюс».

Так, як вірно встановив суд першої інстанції підпис, виконаний на видаткових накладних від імені ТОВ «Кортес-Плюс», тотожний підпису, що виконаний директором ТОВ «Кортес-Плюс» Скударем А.В. на договорі поставки від 12.04.2016 року №15/1204 та специфікації №1 до договору поставки від 12.04.2016 року №15/1204.

Доказів, які б свідчили про підписання первинних документів не уповноваженими на те особами суду не надано.

Щодо посилань апелянта на відсутність об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу браку персоналу та відсутності зареєстрованих транспортних засобів то такі висновки зроблені апелянтом виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента позивача.

Основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу.

Договір укладений між позивачем та ТОВ «Кортес-Плюс» передбачав поставку товарів, а саме, косметичної продукції та обладнання.

Основним видом діяльності ТОВ «Кортес-Плюс» є оптова торгівля товарами.

ТОВ «Кортес-Плюс» не є виробником товарів, що постачались позивачеві, і здійснює лише посередницьку діяльність, специфіка якої полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань. Особливістю поставки товару за участю транзитних постачальників є те, що даний вид діяльності може здійснюватися без попереднього зберігання товару, а перевезення виконуватися транспортними засобами, що належать третім особам.

Посилання апелянта на обрив ланцюга постачання, на відсутність інформації про імпорт контрагентом ТОВ «Кортес-Плюс» - ТОВ «Сафарс» продукції, що була поставлена позивачеві, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно акта перевірки вбачається, що посадові особи контролюючого органу факти поставки товарів до ТОВ «Кортес-Плюс» не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко