Рішення № 75509655, 26.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1339/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 23.05.2017р. № ВП №48999494.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 16.07.2018р., судом поновлено строк звернення до суду, розгляд справи призначений на 25.07.2018р.

Ухвалами суду від 12.07.2018р. та 20.07.2018р. відмовлено позивачу у задоволення клопотань про вжиття заходів забезпечення позову, ухвалою від 26.07.2018р. замінено відповідача у справі на ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі-відповідач).

У судове засідання сторони не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 23.05.2018р. прийнята постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 48999494. Виконавче провадження №48969494 було розпочате за приписами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV), а спірна постанова винесена на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ). Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-УІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. На думку позивача, винесення спірної постанови є окремою виконавчою дією, яка здійснена виконавцем після 05.10.2016 року (набрання чинності новим Законом №1404), а тому державний виконавець повинен був керуватись нормами нового Закону №1404. Законом № 1404-VІІІ змінено правовий статус виконавчого збору. Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-УІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом. Оскільки 23 травня 2017 року у ВП №48999494 було прийнято Постанову про повернення виконавчого документу стягувану, фактичного стягнення не відбулося, то відтак відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Із вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслав суду відзив на позовну заяву, у якій заперечив проти позову, мотивуючи тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 48999494 по примусовому виконанню виконавчого листа № 668/14287/14-ц виданого 14.04.2015 Суворовським районним судом м. Херсон про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість у розмірі 12098434,15 грн. 09.10.2015 винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем, згідно з приписами ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі-Закон № 606-VІУ) встановлено боржнику строк для самостійного виконання рішення суду: сім днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження та зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ст. 31 Закону № 606-ХІV). Також, за заявою представника ПАТ "Банк Форум" про накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державним виконавцем в порядку ч. 2 ст. 25, 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження 09.10.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Враховуючи, що в матеріалах виконавчого провадження не містяться документи, що підтверджують виконання виконавчого документа боржником в самостійному порядку, тому позивач є таким, що не виконав рішення у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України “Про виконавче провадження ”, що є безумовною підставою для стягнення з нього виконавчого збору. При цьому необхідно врахувати, що відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 606-ХІV виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Стаття 28 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV не встановлює строків граничного строку для стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання рішення у добровільному порядку. Виконавче провадження відкрито на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІУ, яким передбачено, що у разі не виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом (стаття 28). Тобто спірна постанова є законною. Із вказаних підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 16.03.2015 р. у справі №668/14287/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 1 -0040/13/28-КЬ від 17.05.2013 року у розмірі 12 098 434 грн. 15 коп., як із поручителя виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства "Кам’янський" за вказаним кредитним договором.

Відділом примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 09.10.2015р. відкрите виконавче провадження №48999494 на підставі виконавчого листа №668/14287/14-ц, виданого Суворовським районним судом м. Херсона 14.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором № 1-0040/13/28-КЬ від 17.05.2013 року у розмірі 12 098 434,15 гривень.

22.12.2016 року за Договором №0029/16-ВБ/1 про відступлення права вимоги Публічне акціонерне товариство "Кам’янський" отримало право вимоги за кредитним договором № 1- 0040/13/28-КЬ від 17.05.2013 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2017 року у справі №668/14287/14-ц замінено сторону виконавчого провадження №48999494, а саме - стягувана Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на особу, що набула право вимоги боргу, - Публічне акціонерне товариство "Кам’янський".

09 лютого 2017 року до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Публічним акціонерним товариством «Кам’янський» надано Заяву про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні №48969494 та Заяву про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні №48969494.

На виконання вищенаведених заяв головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 23.05.2017 року прийняті Постанова про заміну сторони виконавчого провадження та Постанова про повернення виконавчого документу стягувану.

Також 23.05.2017 року прийнята Постанова про стягнення виконавчого збору.

Не погодившись із даною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Отже між сторонами існує спір щодо правомірності Постанова про стягнення виконавчого збору від 23.05.2017 року.

Позивач зазначає, що постанова є незаконною, так як не відповідає України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ, оскільки виконавцем не проведено стягнення боргу, він, на думку позивача, не має права на стягнення виконавчого збору.

Відповідач вважає постанову законною, оскільки прийнята відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV, за правилами якого було відкрите виконавче провадження.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін у даній справі, суд застосовує наступні положення законодавства.

Порядок виконання судових рішень врегульований Законом України "Про виконавче провадження".

02 червня 2016 року прийнятий новий Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинність із 05.10.2016 року.

Судом встановлено, що виконавче провадження №48969494 було розпочате за під час дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV, а спірна постанова від 23.05.2017р. винесена у період дії Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином норми Закону № 606-ХІV застосовуються до виконавчих дій, які були розпочаті до 05.10.2016 року, а норми Закону № 1404-VІІІ до виконавчих дій, які були розпочаті після 05.10.2016 року.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, прийняття державним виконавцем певного процесуального акту, який має індивідуальний та самостійний характер, підпадає під поняття «виконавча дія».

Таким чином суд погоджується із позивачем, що винесення спірної постанови є окремою виконавчою дією, яка здійснена виконавцем після 05.10.2016 року (набрання чинності Законом № 1404-VІІІ), а тому державний виконавець повинен був керуватись нормами Закону № 1404-VІІІ

Як вбачається із спірної Постанови - така виконавча дія як винесення постанови про стягнення виконавчого збору (стягнення виконавчого збору) була розпочата та закінчена 23 травня 2017 року, після заміни сторони виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувану, тобто до такої виконавчої дії повинні бути застосовані норми Закону № 1404-VІІІ.

Законом № 1404-VІІІ змінено правовий статус виконавчого збору.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Оскільки 23 травня 2017 року у ВП № 48999494 виконавцем прийнята Постанова про повернення виконавчого документу стягувану, фактичного стягнення не відбулося, відтак відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Суд вважає помилковою позицію відповідача про застосування до спірної постанови норм Закону № 606-ХІV, оскільки прийшов до висновку, що прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є окремою виконавчою дією, яка має вчинятись за правилами Закону № 1404-VІІІ і на неї розповсюджується правова норма до ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ щодо відсутності підстави для стягнення виконавчого збору у випадку відсутності фактичного стягнення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 23.05.2017р. № ВП №48999494, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (73013, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 11.5