Рішення № 75509619, 16.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/991/1813 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

23 травня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №0003011306 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5343,56 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1335,91 грн.; №0003021306 про нарахування штрафних санкцій на суму 170,00 грн. №0003031306 про зобов'язання по сплаті військового збору в сумі 1603,10 грн. та за штрафними санкціями в сумі 400,78 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.04.2018р. №24942-17 щодо визначення суми податкового боргу в розмірі 9512,89 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення №24942-17 про опис майна у податкову заставу.

24 травня 2018 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 11 червня 2018 року на 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11 червня 2018 року розгляд справи відкладено на 16 липня 2018 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.07.2018р. суд задовольнив клопотання відповідача про зміну назви з Головного управління ДФС у Херсонській області на належного - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12 березня 2018 року ним отримано податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2018 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та акт “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань оподаткування доходу, отриманого платником податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав за період з 01.01.2016 по 31.12.2016” №146/21-22-13-06/НОМЕР_4 від 07 лютого 2018 року. 02 квітня 2018 року податковим органом винесено податкову вимогу №24942-17 про визначення суми податкового боргу в розмірі 9512,89 грн. Висновки податкового органу, викладені ним в акті перевірки, ґрунтуються на тому, що позивач отримав в дарунок майна від фізичної особи, яка не є членом сім’ї першого ступеню споріднення. Позивач зазначає, що дарунок він отримав від своєї матері, а тому доводи відповідача є помилковими. Висновки податкового органу є наслідком помилки Третьої Херсонської державної нотаріальної контори при складанні звітності форми 1-ДФ. Все це, на думку позивача, є підставами для задоволення позовних про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач 18 червня 2018 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає з таких підстав. Згідно з актом документальної планової виїзної перевірки від 07 лютого 2018 року №146/21-22-13-06/НОМЕР_4 встановлено порушення: пп.1.4 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ, п.п. 49.1, 49.2, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 ПК України. Згідно з наданими до податкового органу даних платником податків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року отримано дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна (ознака доходу 114) в сумі 106873 грн, з цієї суми не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. З відповідної суми донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 5343,65 грн та військовий збір в розмірі 1603,10 грн. На думку відповідача, дії податкового органу є правомірними, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши надані документи, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 травня 2016 року на підставі договору дарування №2-675 ОСОБА_3 (дарувальник) подарувала ОСОБА_1 (обдарований) на праві приватної власності 2/4 частини однокімнатної квартири під номером 122, загальною площею 35,0 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., яка знаходиться в місті Херсоні, вулиця Комкова в будинку 83. Вартість вищезазначеного майна, відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, виданого ФОП ОСОБА_4 27 січня 2016 року становить 106873 грн.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна номер довідки №59470281 від 19 травня 2016 року за реєстраційним номером 824258665101 зареєстровано 1/4 частину вищезазначеної квартири за ОСОБА_1

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст..79 ПК України, наказу ГУ ДФС у Херсонській області №1319 від 26.12.2017 року про проведення документальної позапланової перевірки, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Перевірку проведено з 29 січня 2018 року по 31 січня 2018 року, в той час як копія наказу від 26 грудня 2017 року №1319 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмове повідомлення від 27 грудня 2017 року №603/21-22-13-06 про дату початку та місце проведення документальної перевірки надіслано на поштову адресу платника ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено особисто платнику податків 30 січня 2018 року (а.с.16, акт перевірки розділ І Вступна частина абз.2).

За результатами перевірки складено акт №146/21-22-13-06/НОМЕР_4 від 07 лютого 2018 року, висновками якого є порушення позивачем:

- пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України, шляхом не включення до загального річного оподатковуваного доходу і не декларування суми доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна в розмірі 106873 грн, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 5343,65 грн;

- п.49.1, п.49.2, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, шляхом неподання до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- пп.1.4 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, шляхом не нарахування та несплати військового збору за 2016 рік у сумі 1603,10 грн.

На підставі висновків акту перевірки №146/21-22-13-06/НОМЕР_4 від 07 лютого 2018 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2018 року №0003011306 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 6679,56 грн; №0003021306 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 170 грн; №0003031306 про збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору в розмірі 2003,87 грн.

02 квітня 2018 року податковим органом винесено податкову вимогу форми “Ф” №24942-17 про сплату податкового боргу в розмірі 9512,89 грн, з них по податку на доходи фізичних осіб – 7356,84 грн; по військовому збору - 2156,05 грн. Різниця між сумами, які містяться в податкових повідомленнях-рішеннях та сумами, які містяться в податковій вимозі пояснюються тим, що до позивача застосовано пеню в розмірі 507,28 грн та 152,18 грн відповідно.

Також 02 квітня 2018 року заступник начальника ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_5 прийняв рішення №24942-17 про опис майна у податкову заставу.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДФС України, але рішенням ДФС України від 20.04.2018 року №2690/а/99-99-11-02-01-14 “Про залишення скарги без розгляду” скаргу позивача залишено без розгляду через пропущення строку на оскарження.

Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та просить їх скасувати.

Вирішуючи спір суд зазначає, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В даному випадку суд розглядає спірні рішення податкового органу в їх взаємозв’язку, оскільки податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є прямим наслідком прийнятих 03 березня 2018 року податковим повідомлень-рішень, які, в свою чергу є результатом оформлення висновків акту перевірки від 07 лютого 2018 року.

Стосовно процедури проведення перевірки суд враховує наступне.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані як підстави проведення перевірки ОСОБА_1, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Законодавець в імперативній формі вніс вираз “до її початку”, тобто, не можливо приступити до проведення перевірки до того моменту коли копії вищезазначених документів належним чином вручено платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 та ст.79 ПК України податковим органом винесено наказ від 26.12.2017 р. № 1319 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 27.12.2017 р. № 603/21-22-13-06 про проведення у приміщенні Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 29.01.2017 р. документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

Наказ про проведення перевірки від 26.12.2017 р. № 1319 та повідомлення від 27.12.2017 р. № 603/21-22-13-06 отримано платником податків 30 січня 2018 року, що самостійно визнає податковий орган та відображає цю інформацію в акті перевірки.

З викладеного слідує, що наказ та повідомлення про проведення перевірки на момент проведення перевірки не були вручені та не були отримані позивачем. Поштове відправлення отримано відповідачем 30 січня 2018 року тобто на другий день проведення перевірки.

Таким чином, ОСОБА_1, у порушення вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України, був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань отримання ним у дарунок нерухомого майна. При цьому суд зазначає, що встановлення цих обставин має вирішальне значення для встановлення наявності підстав для нарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано: лист Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 15 березня 2017 року №1775/А-Я/21-03-17-05-15 про запрошення ОСОБА_1 до Херсонської ОДПІ для декларування доходів отриманих протягом 2016 року; копію поштового повідомлення; відповідь з ВАДР УДМС у Херсонській області; дані Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України; інформаційні бази даних органів ДФС України, а саме – ІС “Податковий блок”.

Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства, без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками непроведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливій виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових невиїзних, є належною умовою для прийняття наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб та строк до її початку.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року справа №821/597/17.

Стосовно правових підстав для донарахування позивачу грошових зобов’язань суд звертає увагу відповідача на наступне.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом (пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України).

Об'єкти спадщини оподатковуються:

за нульовою ставкою:

а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.174.2 ст.174 ПК України).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (п.174.6 ст.174 ПК України).

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-КГ №030252 від 07 вересня 2006 року батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

В матеріалах справи знаходиться свідоцтво про зміну імені серії 1-КГ №000600 від 07 вересня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2) змінив ім’я на ОСОБА_1.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії 1-КГ №103798 від 12 грудня 2015 року, 12 грудня 2015 року між громадянином України ОСОБА_9 та громадянкою України ОСОБА_7 зареєстровано шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка – ОСОБА_4, дружини – ОСОБА_9.

Тобто, ОСОБА_3 (прізвище до шлюбу ОСОБА_7) є матір’ю позивача.

Ця обставина є юридичним фактом, який не залежить від звітності Третьої Херсонської державної нотаріальної контори або від позиції податкового органу.

В даному випадку слід застосувати приписи пп. “а” пп.174.2.1 п.174.2 ст.174 ПК України та обкласти нульовою ставкою об’єкт нерухомого майна подарований ОСОБА_3 ОСОБА_1, оскільки такий об’єкт нерухомого майна подаровано матір’ю своєму рідному сину.

Також суд відмічає, що податковим органом не взятий до уваги уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за звітний період 2 кв. 2016р., надісланий Третьою Херсонською державною нотаріальною конторою відповідачу та отриманий останнім 27.02.2018р.

Відповідно до цього уточнюючого розрахунку Третя Херсонська державна нотаріальна контора уточнила ознаку доходу позивача (іпн. НОМЕР_4) із «114» на «113». Тобто дохід отриманий позивачем в результаті договору дарування має обкладатись нульовою ставкою податку.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив отримання уточнюючого розрахунку 27.02.2018р., проте не міг пояснити, чому він не був врахований під час прийняття спірних ППР 03.03.2018р.

За таких обставин суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними та скасовує їх.

Наслідком скасування податкових повідомлень-рішень є скасування податкової вимоги, яка містить суму податкового боргу визначену скасованими податковими повідомленнями-рішеннями.

Скасування ж податкової вимоги є підставою для скасування рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки такої податкової застави не існує без податкового боргу та без податкової вимоги.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача… (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень, натомість позивач належними доказами підтвердив обгрунтованість своїх вимог, що має наслідком повне задоволення позову.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №0003011306, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються особами за результатами річного декларування на суму 5343,65 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1335,91 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №0003021306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018р. №0003031306, яким збільшено податкове зобов'язання за військовим збором в сумі 1603,10 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 400,78 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" від 02.04.2018р. №24942-17 на загальну суму 9512,89 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 липня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.2