Постанова № 75509548, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6176/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Літвіної Н. М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року, суддя Чудак О.М., за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2018 року.

Разом з тим, 18.04.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 28.03.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей є Єдиного реєстру адвокатів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала винесена з грубим порушенням норм матеріального права, без урахування всіх фактичних обставин, що мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Колегія суддів зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Разом з тим, відповідно до частини першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з договорів про надання правової допомоги від 01.03.2016 року, на даний час позивач здійснює захист інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №1-кс/761/5918/2017 (справа №761/15104/16-к).

Таким чином, усунення заявника від участі в якості захисника у даній кримінальній справі призведе до порушення його права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки позивач фактично буде позбавлений можливості надавати професійну правничу допомогу, що призведе до дострокового розірвання договорів та необхідності повернення ним гонорарів за адвокатські послуги.

Згідно з частиною першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий).

Отже, ОСОБА_3 не зможе надавати професійну правничу допомогу не лише в кримінальному процесі, а й представляти інтереси клієнтів в адміністративних, цивільних чи господарських справах на підставі довіреності у Верховному Суді та судах апеляційної інстанції, що може призвести до позбавлення його будь-яких засобів до існування, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення адміністративного позову істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав. свобод та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.151 КАС України визначено, що суд повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Колегія суддів вважає, що зупинення дії оскаржуваного рішення ніяким чином не впливає на права та обов»язки інших осіб, у т.ч. і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, оскільки таке забезпечення не скасовує рішення, а лише тимчасово зупиняє його дію до вирішення справи та набрання рішення суду законної сили.

При прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції врахував співвідношення прав (інтересу) позивача з урахуванням наявності оскаржуваного рішення із наслідками вжиття забезпечення позову.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що подання позивачем позову, відкриття провадження у справі в адміністративній справі, не зупиняють дію оскаржуваного наказу суб»єкта владних повноважень. І лише забезпеченням позову дія такого наказу зупиняється.

Право позивача на іншу роботу, як на те послався апелянт в апеляційній скарзі, не може розглядатися судом як підстава для відмови у забезпеченні позову, оскільки судом розглядається конкретна справа та заява по даній справі щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 312, 313, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 25 липня 2018 року.