Постанова № 75509411, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16863/14 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Фірми «FERROSTAAL EQUIPMENT SOLUTIONS GmbH» («Ферросталь Еквіпмент Солюшнз ГмбХ») в особі представництва фірми «Ferrostaal Equipment Solutions GmbH» («Ферросталь Еквіпмент Солюшнз ГмбХ») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2014 року № 0000972206, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року, фірма «FERROSTAAL EQUIPMENT SOLUTIONS GmbH» («Ферросталь Еквіпмент Солюшнз ГмбХ») в особі представництва фірми «Ferrostaal Equipment Solutions GmbH» («Ферросталь Еквіпмент Солюшнз ГмбХ») (далі - позивач, представництво «Ферросталь АГ») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2014 р. за № 0000972206.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Зокрема, позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки та стверджує, що воно не є постійним представництвом, створене виключно для представлення іноземного суб'єкта господарювання «Ferrostaal AG» на території України, для здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру і не здійснює комерційної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві № 0000972206 від 19 червня 2014 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Представництво «Ферросталь АГ» зареєстроване 21 лютого 1995 року Міністерством економіки України, свідоцтво про реєстрацію від 21.02.1995 р. за № ПІ-0035, за адресою: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 38, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 12 лютого 1996 року.

На підставі направлень від 28 березня 2014 року № 325/26-58-22-06, № 326/26-58-22-06, № 327/26-58-22-06, № 328/26-58-17-02, виданих ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2014 року, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Представництва «Ферросталь АГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 21 травня 2014 року за № 2376/26-58-22-06-15/20053033.

За результатами проведеної перевірки встановлені такі порушення:

- Підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133, пункту 135.1, підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, в результаті чого Постійним представництвом «Ферросталь АГ» занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, всього на суму 632 585 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року - 65156 грн., за ІІ-ІІІ квартали2011 року - 130 262 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 214 760 грн., за І квартал 2012 року в сумі 57 480 грн., за І півріччя 2012 року в сумі 116 613 грн., за 3-й квартал 2012 року в сумі 160 200 грн., за 2012 рік у сумі 218 737 грн., за 2013 рік у сумі 199 088 грн.;

- Пунктів 5, 6,7 розділу ІV Порядку складання розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 28 лютого 2011 року № 11, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пунктів 5,6,8 розділу Порядку розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року № 610, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Зазначені порушення зафіксовані актом перевірки відповідача, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 червня 2014 року № 0000972206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 737 041 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 632 585, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 104 456, 00 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем за правилами статті 56 Податкового кодексу України до Головного управління Міндоходів у місті Києві та до Державної фіскальної служби України, проте рішеннями зазначених органів спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що він не є постійним представництвом, а створений виключно для представництва іноземного суб'єкта господарювання «Ferrostaal AG» на території України, для здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру та не здійснює комерційної діяльності, у зв'язку з чим й надав відповідачу для перевірки розрахунки з податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво та не декларує податку на прибуток.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо обґрунтування основних видів діяльності материнської компанії «Ferrostaal AG», колегія суддів зазначає наступне.

Так, основні види діяльності материнської компанії «Ferrostaal AG» визначені її статними документами, а саме: статус материнської компанії від 27 листопада 2009 року, установчий договір материнської компанії, апостильований 25 квітня 2012 року), витяг з торгового реєстру Дільничного суду м. Ессена від 12 грудня 2013 року, відповідно до яких предметом діяльності материнської компанії є: торгівля залізом, сталлю, іншими металами, сировиною та паливом, напівфабрикатами та готовою продукцією, а також хімічними продуктами; торгівля виробами машино-, автомобіле-, авіа- та суднобудування; планування, фінансування, постачання та будівництво, експлуатація, технічне обслуговування та ремонт обладнання для промисловості, гірничобудівної промисловості та інфраструктури; надання технічних та комерційних послуг, придбання, продаж, утримання та управління власними пайовими частками у підприємствах у галузях судноплавства, транспорту, суднобудування, фінансових послуг, комплектуючих, машинобудування, виробництва промислового обладнання, а також у галузі промисловості споживчих товарів.

Предметом діяльності материнської компанії є: торгівля чавуном і сталлю, іншими металами, сировиною і паливом, напівфабрикатами і готовими виробами, а також хімікатами; торгівля виробами для машинобудування, автомобіле-, літако-, і суднобудування; проектування, фінансування, постачання і спорудження об'єктів; експлуатація, технічне обслуговування, реконструкція установок для індустрії, гірської промисловості та інфраструктури; надання технічних і комерційних послуг.

Виходячи з заяви материнської компанії «Ferrostaal AG» від 16 лютого 2010 року до Міністерства економіки України, наданої в ході перевірки, напрямками діяльності представництва на території України є: встановлення власних контактів із українськими підприємствами; Ретельне дослідження потреб українських ринків, насамперед у сфері промислового обладнання; швидке передавання службової інформації між підприємством та потенційними клієнтами; підвищення рівня збуту продукції та послуг від «Ферросталь» та його партнерів українським підприємствам; дослідження можливостей імпорту товарів з України; додаткове обслуговування станків та обладнання; проектувальні та інженерні роботи.

Щодо випробовування підтверджуючих документів відповідачем щодо діяльності позивача по кожному з напрямків діяльності представництва, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в рамках проведення перевірки відповідачем уточнювалося питання стосовно того, яким саме чином здійснюється діяльність представництва по кожному з напрямків діяльності представництва, про що надавався відповідного змісту запит від 11 квітня 2014 року № 1.

У відповіді від 14 квітня 2014 року № ФСК-01/140414 позивач зазначив, що фактична діяльність представництва по кожному з пунктів полягає у такому: власні контакти з підприємствами України встановлюються шляхом телефонних переговорів, поштової розсилки, розсилки електронною поштою інформації про можливе вирішення технічних питань за допомогою сучасного європейського обладнання, а також шляхом участі у профільних виставках та їх відвідання і спілкування з учасниками виставок; потреби українських ринків у сфері промислового обладнання досліджуються шляхом ретельного вивчення періодичної преси і фахових журналів, статистичних даних, а також особистого спілкування з технічними службами підприємств по телефону, на виставках, а також під час зустрічей в нашому офісі або безпосередньо на підприємствах; швидке передавання службової інформації між підприємством та потенційними клієнтами здійснюється шляхом перекладу технічної документації та українську або німецьку мову, адаптування технічних пропозицій згідно українських норм, уточнення з материнською фірмою незрозумілих для клієнтів питань і передачі цієї інформації по телефону, кур'єрською поштою або при особистих зустрічах; підвищення рівня збуту продукції та послуг фірми Ферросталь досягається шляхом інформування та технічного консультування потенційних клієнтів в Україні про сучасні види обладнання та нові технології виробництва; питання імпорту товарів з України фірмою Ферросталь не розглядаються; імпорт обладнання, матеріалів та запасних частин не здійснюється. Експорт в Україну цих позицій здійснюється материнською фірмою Ферросталь на основі прямих контрактів з українським замовником при інформаційній підтримці Представництва Ферросталь в Україні; додаткове обслуговування станків і обладнання Представництвом Ферросталь в Україні не здійснюється; проектувальні та інженерні роботи Представництво Ферросталь в Україні не здійснює.

Згідно зазначеної відповіді представництво «Ферросталь АГ» не має дистриб'юторів на території України, угоди на постачання в Україну укладають безпоседеньо українські підприємства з материнською компанією, споживачами продукції на території України є:

- підприємства харчової, зокрема кондитерської галузі - «Конті», «АВК», «Рошен», «Чумак», «Екотехніка» тощо;

- підприємства текстильної промисловості - «Роза», «Михайло Воронін», «Текстерно», «Ярослав», «Руно» тощо;

- підприємства металообробної галузі - «Зоря», «Турбоатом», «Запоріжтрансформатор», «Електротяжмаш» тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем надано до матеріалів справи листи від 08 травня 2013 року № 2, від 13 травня 2014 року № 3 щодо надання детальної інформації щодо якого саме обладнання, матеріалів, запасних частин позивачем надавалися інформаційні та технічні консультації кожному з вищевказаних підприємств у періоді, що перевірявся.

З відповіді позивача від 08 травня 2014 року № ФС 01/080514 вбачається, що для виробництва багатьох продуктів потрібні комплексні лінії, які складаються з різних вузлів і установок, а стосовно якого саме обладнання, матеріалів та запасних частин, торгової марки, виробника, країни виробництва проводилися консультації зазначено, що така інформація для перевірки не надавалася.

Окрім зазначеного вище звертає увагу на те на те, що позивачем надавалися для перевірки додаткові документи, а саме: звіт менеджера (металообробне обладнання) ОСОБА_3 від 02 грудня 2013 року керівнику Представництва «Ферросталь АГ» в Україні Туржанському Д.В. за листопад 2013 року; звіт менеджера (пакувальне обладнання) ОСОБА_5 від 04 листопада 2013 року керівнику Представництва «Ферросталь АГ» в Україні Туржанському Д.В. за жовтень 2013 року; звіт менеджера текстильного обладнання ОСОБА_6 від 02 грудня 2013 року керівнику Представництва «Ферросталь АГ» в Україні Туржанському Д.В. про виконану роботу за листопад 2013 року; програму пленарного засідання ІV Луганського міжнародного інвестиційного форуму по тематиці «Міжрегіональна і міжнародна кооперація в промисловості» 21 листопада 2013 року.

Із змісту зазначених звітів менеджерів вбачається, що працівниками Представництва проводилися наступні заходіи: розповсюдження інформації про можливості використання промислового обладнання таких компаній-нерезидентів, як «ЕіМА Maschinenbau GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), «SHW.Werkzeugmaschinen GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), «SCHIESS GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), «Andritz Kuesters» (Федеративна Республіка Німеччина), «Монфортс» (Федеративна Республіка Німеччина), «SSM» (Швейцарія), проведення узгодження графіку зустрічей з українськими замовниками для приїзду представника компанії «Wolf» (Федеративна Республіка Німеччина), узгодження та підтвердження термінів проведення технічного обслуговування німецькими спеціалістами існуючого пакувального обладнання фірми «Bosch» (Федеративна Республіка Німеччина) в Україні, проведення планування зустрічі в 2014 році з представником компанії «SSM» (Швейцарія) в офісі представництва «Ферросталь АГ» тощо.

Виходячи із звіту менеджера представництва ОСОБА_3 за листопад 2013 року (від 15 грудня 2013 року) за звітний період була проведена така робота:

- відвідування ПАТ «Запорізький трансформаторний завод» (Запоріжжя) - питання можливості використання фрезерного станка фірми нерезидента «ЕіМА Maschinenbau GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), технічні узгодження. Підготовка планування для встановлення станка, погодження технічних параметрів підключення станка (рекламні буклети стосовно «ЕіМА Maschinenbau GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина);

- переговори в офісі підприємства «Зоря-Машпроект» Миколаїв щодо можливості застосування у виробництві універсального обробляючого центру фірми «SHW.Werkzeugmaschinen GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина), для обробки корпуса судового редуктора (рекламні буклети стосовно «SHW.Werkzeugmaschinen GmbH» (Федеративна Республіка Німеччина) тощо.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що представникам позивача проводилося розповсюдження інформації щодо можливості використання промислового обладнання іноземних компаній, проводилися зустрічі з компаніями-нерезидентами, узгодження графіку зустрічей з українськими замовниками для приїзду представників іноземних компаній, узгодження та підтвердження термінів проведення технічного обслуговування німецькими спеціалістами існуючого пакувального обладнання, проводились планування зустрічей у 2014 році в офісі компанії «Ферросталь АГ».

На запит відповідача Міністерство доходів та зборів України листом від 07 травня 2014 року № 1503/8/26-15-22-08-03 повідомило про відсутність інформації щодо проведення українськими суб'єктами імпортних операцій за участю материнської компанії представництва - «Ferrostaal Aktiengesellschaft».

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на довідки Державної служби статистики України № 349831 від 08 червня 2010 року відповідно до яких визначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться 74.13.0. Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління та № 780121 від 19 грудня 2012 року - 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Таким чином, виходячи з викладеного та згідно видів діяльності за КВЕД, позивачу надано право проводити діяльність з дослідження кон'юнктури ринку; консультування з питань комерційної діяльності та управління від імені нерезидента на ринку України, тобто інформувати та розповсюджувати інформацію про материнську компанію.

Та вказує на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем надавалися послуги по розповсюдженню інформації щодо інших компаній-нерезидентів, таких як «ЕіМА Maschinenbau GmbH», «SHW.Werkzeugmaschinen GmbH», «SCHIESS GmbH», «Andritz Kuesters», «Монфортс», «Bosch», «Wolf», «SSM», а також послуги по узгодженню графіку зустрічей для приїзду представників компаній-нерезидентів «Faeton», «Wolf», «Bosch».

Таким чином, встановлено, що у період, що перевірявся представництво «Ферросталь АГ», користуючись положеннями п. 4 ст. 5 Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно, ідентифікувало себе як постійне представництво, що виконує допоміжний вид діяльності для материнської компанії «Ferrostaal AG» (Федеративна Республіка Німеччина).

Щодо правового обґрунтування оподаткування «постійного представництва», колегія суддів зазначає наступне.

Так, як зазначено у п. 4 ст. 5 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно від 03 липня 1995 року термін «постійне представництво» не включає: утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення підприємством будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер, утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від а) до є), за умови, що сукупна діяльність, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Тобто, діяльність позивача повинна проводитися лише для материнської компанії «Ferrostaal AG» - резидента Федеративної Республіки Німеччина, і лише у такому випадку воно має пільгу щодо оподаткування на території України.

Постійне місце діяльності позивача, яке представляє інтереси не свого підприємства (материнської компанії), не підпадає під дію підпунктів є) та ф).

Відповідно до п.п 14.1.193 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товару.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у томі числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключного такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Таким чином, діяльність Представництва «Ферросталь АГ» носить постійний і регулярний характер, зокрема материнська компанія здійснює свою діяльність на території України з 05 лютого 1992 року через своє постійне представництво, проводить діяльність шляхом надання послуг з розповсюдження інформації про інші компанії-нерезиденти.

Такої ж думки притримується й Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 травня 2016 року у даній справі, зазначаючи, що суди дійшли правильного висновку, що Представництво «Ферросталь АГ» є постійним представництвом нерезидента у розумінні положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд вищої інстанції у цій же ухвалі зазначив, що без встановлення правомірності віднесення коштів, отриманих Представництвом від нерезидента, до сум оподатковуваного доходу, висновок про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є передчасним.

Щодо особливостей оподаткування нерезидентів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, особливості оподаткування нерезидентів, врегульовані положеннями ст. 160 Податкового кодексу України.

Пунктом 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України закріплено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність, що ведеться ним через постійне представництво в України, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складання нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом державної податкової служби за місцезнаходження постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається органом державної податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

У цьому зв'язку, виходячи із змісту Акту про результати перевірки Представництва «Ферросталь АГ» від 21 травня 2014 року, судом встановлено, що перевіркою не виявлено здійснення торгових операцій (основний вид діяльності «Ferrostaal AG» Федеративна Республіка Німеччина) на території України.

На аркуші 18 Акту зазначено: «В період перевірки направлено ряд запитів про надання пояснень та документальних підтверджень до підприємств, які є споживачами продукції «Ferrostaal AG» Федеративна Республіка Німеччина на території України (згідно письмових пояснень представництва), зокрема ПАТ «Швейна фабрика «Воронін», ПП «Ярослав», ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» тощо (перелік запитів наведено у додатку № 5 до першого примірника акту перевірки) та підготовлено запит до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина. Після одержання відповідей будуть зроблені остаточні висновки».

Водночас, в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження отримання відповідачем відповідей на зазначені запити, що стало б підставою для формування остаточних висновків за перевіркою.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем порушено податкове законодавство України, через що занижено податок на прибуток за період перевірки, що й стало у подальшому підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, сформовано без урахування відповідей на направлені запити. Натомість у резолютивній частині Акту зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача та передчасне складання як Акту перевірки, так і спірного податкового повідомлення - рішення, без наявності для цього достатніх та переконливих підстав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 26 липня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.М. Кузьмишина