Постанова № 75509401, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9698/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Патратій О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Федотова І.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 червня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2018 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойго Марії Дмитрівни, в якому просив:

- визнати протиправною постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 788 104,72 грн. прийняту 01.03.2018 року державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва Бойко М.Д. у виконавчому провадженні № 54898451;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2018 року за № 55909795 винесену державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва Бойко М.Д. та зобов'язати старшого державного виконавця Бойко М.Д. закрити виконавче провадження № 55909795.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції та направити для продовження розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції у вступній та описовій частині ухвали судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року помилково зазначено прізвище старшого державного виконавця , а саме замість Бойко Марії Дмитрівни, вказано - Бойго Марії Дмитрівни.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя суду першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритого за виконавчим листом, виданим 22 березня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі № № 2610/528/2012, розглянутій за правилами ЦПК України, належним судом для розгляду відповідного позову (заяви) є суд, який видав виконавчий документ, а саме Шевченківський районний суд м. Києва.

Із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується та огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Києва Бойко М.Д. у виконавчому провадженні № 54898451, щодо примусового виконання виконавчого листа №2610/528/2012, виданого 25.09.2014 р. Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі № № 2610/528/2012 (провадження 2/2610/3596/2012).

Так, 17.10.2017 року, державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва Бойко М.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54898451 з примусового виконання виконавчого листа №2610/528/2012 виданого 25.09.2014 р. Шевченківським районним судом м. Києва. В зазначені вище постанові відповідно до п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем було визначено стягнення з боржника виконавчого збору У сумі 787 904, 72 грн.

01.03.2018 року за розглядом заяви ТОВ «ФК Інновація» про повернення виконавчого документа без виконання, державним виконавцем Бойко М.Д. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві керуючись п.1 ч.1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», та винесено постанову про стягнення виконавчого збору та витрати виконавчого провадження.

Однак при перевірці АСВП було встановлено, що виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва за №2610/528/2012 від 25.09.2014 р. перебуває на виконання у приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Варави Р.В., яким було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55998726 від 15.03.2018 року, та зазначено стягнення основної винагороди у сумі 787 904, 72 грн. з ОСОБА_2

На підставі вище зазначеного позивач звернувся до суду першої інстанції.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими вдповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно ч.2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно п. 1 ч.2 ст.19 КАС України , юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №213/2012/16 та від 06.06.2018 року у справі №127/9870/16-ц

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем вірно подано адміністративний позов у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок викладений в ухвалі суддею першої інстанції від 25 червня 2018 року про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, чим порушив норми процесуального права.

За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. . 2, 10, 11, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволити.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

І.В. Федотов