Рішення № 75509384, 23.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2056/18

23 липня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: 80600, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3), в якому просить суд з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.07.3018:

-визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 17років 00 місяців 22дні, в тому числі службу в податковій міліції з 10.11.1999 по 25.03.2012, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки служби;

-зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 17років 00 місяців 22дні та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції за період з 07.11.2015 і по час виконання рішення суду;

-зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки за вислугу років за 2016 рік терміном 12 календарних днів та за 2017рік терміном 13 календарних дні.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що з 10.11.1999 року по 25.03.2012 року проходив службу в органах податкової міліції Управління податкової міліції ДПА у Львівській області, а з 15.11.2013 по 06.11.2015 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України. З 17.06.1998 по 10.04.1999 проходив строкову службу у Збройних Силах України. З 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію України.Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до п. 353.1 ст. 353 якого визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової поліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Виходячи з цього, служба в податковій міліції має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, відтак повинна зараховуватися до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч.2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового розгляду.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, дослідивши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 з 17.06.1998 по 10.04.1999 проходив строкову службу у Збройних Силах України; з 10.11.1999 року по 25.03.2012 року проходив службу в органах податкової міліції Управління податкової міліції ДПА у Львівській області; з 15.11.2013 по 06.11.2015 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України; з 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію України.

Зазначені обставини також підтверджуються Послужним списком (особистий №(М-082800)0062028).

Відповідно до наказу ГУНП України у Львівській області №48 о/с від 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу до Національної поліції України.

Як видно з матеріалів справи, ГУНП України у Львівській області визнає той факт, що згідно з наказом ГУМВС від 15.11.2013 №453о/с ОСОБА_1 встановлено вислугу років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки:15 років 01 місяць 01 день, з урахуванням служби у Збройних Силах України та Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Згідно з матеріалами справи, станом на 01.12.2016 позивачу наказом ГУНП у Львівській області від 01.12.2016 №469о/с встановлено стаж служби в поліції 03 роки 10 місяців 08 днів.

Позивач звернувся до відповідача із заявами та з рапортами від 20.03.2108 про зарахування йому до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в податковій міліції з 10.11.1999 по 25.03.2012.

14.03.2018 відповідач листом № П-93/0п/05/13/15-2018 повідомив позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки дає стаж служби в поліції, відтак відповідачем не було зараховано позивачу стажу служби в податковій міліції за період з 10.11.1999 року по 25.03.2012.

Не погоджуюсь з відмовою відповідача у зарахуванні позивачу його стажу служби в податковій міліції, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у даній справі регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" № 5083-VI від 05.07.2012 року та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст. 78 цього ж Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" № 5083-VI від 05.07.2012 року внесено зміни до Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України), відповідно до п. 353.1. ст. 353 якого визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Зазначені норми кореспондуються з вимогами частини першої ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який був чинний до 20.11.2012, згідно з якою особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 ст. 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей.

З аналізу вказаної норми слідує, що служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 10.11.1999 по 25.03.2012 проходив службу в податковій міліції ДПА України.

Службу в Управлінні податкової міліції ДПА України позивач припинив з 25.03.2012 відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області № 212-о від 26.03.2012.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Приписами п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, а також додаткової відпустки, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з Конституцією України та Законом України "Про міжнародні договори і угоди", чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Частиною 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" (Заява № 42527/98) від 12 липня 2001 Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Відповідно до ч.3 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію» за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.

З урахуванням того, що, як було встановлено судом, стаж позивача станом на 06.11.2015 становить 17 років 00 місяців 22 дні, то він має право на додаткову відпустку згідно з приписами ч. 3 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію». Водночас, оскільки абз.2 ч.11 ст.93 цього ж Закону невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік, застосувати цю норму неможливо у зв'язку із минуванням років суд, з метою повного відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки за вислугу років за 2016 рік терміном 12 календарних днів та за 2017рік терміном 13 календарних днів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що компенсація за додаткову відпустку позивача є майном позивача в розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому, на переконання суду позивач має законні підстави на одержання такої років за час служби в податковій міліції з 10.11.1999 року по 25.03.2012.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо не зарахування стажу роботи позивача у податковій міліції до стажу служби в поліції у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 17років 00 місяців 22дні та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції за період з 07.11.2015 і по час виконання рішення суду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача 704,80грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління національної поліції у Львівській області щодо не врахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 17років 00 місяців 22дні, в тому числі службу в податковій міліції з 10.11.1999 по 25.03.2012, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки служби.

Зобов'язати Головне управління національної поліції у Львівській області зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 17років 00 місяців 22дні та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції за період з 07.11.2015 і по час виконання рішення суду.

Зобов'язати Головного управління національної поліції у Львівській області виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки за вислугу років за 2016 рік терміном 12 календарних днів та за 2017рік терміном 13 календарних дні.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 80600, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704(сімсот чотири) грн. 80коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 26.07.2018

Суддя Лунь З.І.