Постанова № 75509231, 25.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року справа №805/243/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Шишов О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/243/18-а (головуючий 1 інстанції Шинкарьова І.В., м. Слов'янськ Донецької області, повний текст складено 18 травня 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа Маріупольська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року, ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережного районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Донецької області про внесення змін у актову запис про смерть ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язання Лівобережного районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Донецької області внести зміни в актову запис про смерть № 924 від 21 червня 2000 року, в графі прізвища «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позов задоволено.

З урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року про виправлення описки було зобов'язано Лівобережне районне відділення державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Донецької області внести зміни в актову запис про смерть № 924 від 21 червня 2000 року, про зміну в графі «1» прізвища «ОСОБА_4», виправити на «ОСОБА_4».

Стягнуто з Лівобережного районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Донецької області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 640, 00 грн.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та подав апеляційну скаргу в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та прийняти нове судове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у ОСОБА_2 відсутнє право на спадкове майно ОСОБА_4 Наголошує на тому, що до березня 2016 року позивачі стверджували, що прізвище померлої родички ОСОБА_4, а не ОСОБА_4. Вважає, що позивачем пропущений процесуальний строк звернення до суду, оскільки він з 2000 року був обізнаний про порушення своїх прав.

Від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Маріупольська міська рада повністю підтримує апеляційну скаргу відповідача.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2000 року, прізвище померлої зазначено «ОСОБА_4» (а.с. 3).

Відповідно до запису акта про смерть № 924 від 21 червня 2000 року ОСОБА_4 зазначено прізвище померлої «ОСОБА_4» (а.с. 32).

В заповіті від 15 червня 2000 року ОСОБА_5 розпорядилася своїм майном, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, на користь ОСОБА_7 (а.с. 30).

ОСОБА_7 відповідно довідки Четвертої Маріупольської державної нотаріальної контори від 04 березня 2016 року за № 307/02-14, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 на підставі її заяви від 23 червня 2000 року за № 722 (а.с. 29).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим відділом регистрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції Донецької області від 17 квітня 2001 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що зроблено актовий запис № 325.

ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 17, 14,15).

Позивач після смерті своєї матері звернулась із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується відповідною заявою, внесеною до Спадкового реєстру за № 501 від 12 листопада 2001 року. Спадкову справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 відкрито Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою (а.с. 27, 27 - зворотній бік).

У квітні 2015 року, ОСОБА_2 звернулась до Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису про смерть 924 від 21 червня 2000 року відносно ОСОБА_4

Листом Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області від 24 квітня 2015 року за вихідним № 11/4.4-01-17 позивачу повідомлено про надання додаткових документів, для підтвердження родинних відносин заявника з померлим (а.с 22).

Листом Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області від 31 березня 2016 року за вихідним № 84/4.4-06-91 позивачу повідомлено, про надання додаткових документів, для підтвердження родинних відносин заявника з померлим (а.с. 21).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Приписами частини 1 статті 22 Закону № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 Закону № 2398-VI зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано згаданим Законом та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі - Правила).

За змістом пункту 1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або за заповітом, згідно із чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 2.6 Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України (пункти 2.13.1, 2.13.12 Правил № 96/5).

Пунктом 2.13.2. вказаних Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 року № 12 суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

За таких обставин, та виходячи з норм приведеного законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини, суд, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права позивача звернутися до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до актового запису про смерть ОСОБА_4

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 265/940/17 встановлений факт помилки у актовому записі № 924 від 21 червня 2010 року про смерть ОСОБА_4 (а.с. 33-35).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для виправлення у актовому записі про смерть прізвища «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

Щодо строку звернення позивача з даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вже зазначалось, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі № 265/940/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного відділу територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов'язання внести до актового запису відповідні зміни залишений без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з квітня 2001 року, ОСОБА_2 зверталася до відповідних органів, в тому числі до відповідача, в різні судові інстанції з приводу оформлення спадщини, в тому числі щодо внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_5 Вказані обставини суд розцінює як поважні.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не доведено в розумінні ст. 77 КАС України правомірності своїх дій щодо не виправлення в актовому записі про смерть № 924 від 21 червня 2000 року прізвища «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», а тому, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до положень частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 244, 250, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/243/18-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа Маріупольська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/243/18-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

О.О. Шишов