Постанова № 75509212, 25.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року справа №805/4818/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

за участю секретаря судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач: Сенников А.А. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Аляб'єв І.Г.) від 21 березня 2018 року (повний текст рішення складено 03 квітня 2018 року у м.Слов'янськ) у справі №805/4818/17-а за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність щодо не збільшення суми поповнення поточного рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 2 000 000 грн, та зобов'язання зарахувати вказану суму шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ; визнати протиправною бездіяльність щодо не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ позивачу загальної сум податку за отриманими податковими накладними, виданими до 01 січня 2015 року та включеними до складу податкового кредиту за касовим методом на суму 15 101 069,18 грн, та зобов'язання зарахувати вказану суму шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ; - не збільшення суми податку, на яку платник має зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 17 101 069,18 грн, та зобов'язання зарахувати вказану суму шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність щодо не збільшення загальної суми поповнення з поточного рахунку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 2 000 000 грн відповідно до договору № 5/375/6 від 15 грудня 2015 року «Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375»; визнано протиправною бездіяльність щодо не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми податку за отриманими податковими накладними, виданими до 01 липня 2015 року та включеними до податкового кредиту за касовим методом у деклараціях ПДВ на суму 15 101 069,18 грн.; визнано протиправною бездіяльність щодо не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку, на яку Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 17 101 069,18 грн.; зобов'язано зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго»: суми поповнення з поточного рахунку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 2 000 000 грн відповідно до договору № 5/375/6 від 15 грудня 2015 року «Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375»; суми податку за отриманими податковими накладними, виданими до 01 липня 2015 року та включеними до податкового кредиту за касовим методом у деклараціях ПДВ на суму 15 101 069,18 грн; суми податку, на яку Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 17 101 069,18 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що порядок та строки врахування сум,отриманих за рахунок субвенції ,у системі електронного адміністрування податку визначено пунктом 9 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затв.постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість». Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за періоди з липня 2015 року по грудень 2015 року з задекларованим від'ємним значенням податку, що враховується у складі податкового кредиту декларації наступного звітного періоду. Суми ПДВ до сплати до держбюджету задекларовані не були. Таким чином, підстави для збільшення ліміту на отриману субвенцію з бюджету на покриті різниці у тарифах у сумі 2 000 000,00 грн відсутні. Також судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що починаючи з 01.01.2017 року терміни формування податкового кредиту платниками податку визначаються з урахуванням положень п.198.6 ст.198 ПКУ (не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), у тому числі і у разі застосування платником податку касового методу податкового обліку ПДВ. Крім того, позивачем було порушено встановлений ч.1,ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду.

Позивачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктом 200 -1.1 статті 200- 1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 200 1.2 статті 200- 1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п.200 1.3 статті 200- 1 Податкового кодексу України під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (в редакції,чинної у спірний період) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем отримано субвенцію у відповідності з п.16 ст.14 закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та Порядку та Умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, опалення та постачання гарячої води тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затв. постановою КМУ від 04.06.2015 року №375 на загальну суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 21.12.2015р.

Згідно відомостей електронного кабінету платника податків, вказана сума зарахована 25 грудня 2015 року в погашення боргу позивача з ПДВ.

За таких обставин, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що у разі проведення органами Казначейства відповідних розрахунків та зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань позивача, відповідач зобов'язаний був врахувати суму субвенції в поповнення електронного рахунка, а тому правомірно задоволено позов в цій частині.

Посилання відповідача на ті обставини, що подані податкові декларації з податку на додану вартість за періоди з липня 2015 року по грудень 2015 року з задекларованим від'ємним значенням податку, що враховується у складі податкового кредиту декларації наступного звітного періоду, суми ПДВ до сплати до держбюджету задекларовані не були, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, оскільки наведене ніяким чином не впливає на зобов'язання відповідача врахувати отриману позивачем субвенцію в поповненні електронного рахунку.

Щодо вимог позивача про нездійснення поповнення електронного рахунка на суму ПДВ у розмірі суму 15 101 069,18 грн за податковими накладними, які видані до 01 липня 2015 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.266. ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно пункту 187.10 статті 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, обєднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту за касовим методом.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач здійснює касовий метод податкового обліку.

Пунктом 34- 1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період) встановлено, що для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у обрахунку суми еНакл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми еНакл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

У пункті 9 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» також визначено, що для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, під час проведення розрахунку суми еНакл застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку застосовуються під час проведення розрахунку суми е Накл на підставі податкової декларації з податку за звітний (податковий) період, в якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу) у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач включив до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними, які видані до 01 липня 2015 року: -у декларації з ПДВ за січень 2016 року на суму 22 808 317 грн; -у декларації з ПДВ за лютий 2016 року на суму 5 084 371 грн;-у декларації з ПДВ за березень 2016 року на суму 1 127 162 грн; -у декларації з ПДВ за квітень 2016 року на суму 292 930 грн;-у декларації з ПДВ за травень 2016 року на суму 16 667 грн; -у декларації з ПДВ за липень 2016 року на суму 5 711 грн; -у декларації з ПДВ за листопад 2017 року на суму 1 194 271,57 грн.

За таких обставин, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що при отриманні наведених податкових декларацій, відповідач зобов'язаний був поповнити електронний рахунок позивача на суму податкового кредиту, сформовану на підставі накладних, отриманих до 01 липня 2015 року та за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Посилання відповідача на положення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведена норма не регулює відносини щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість платниками, які здійснюють касовий метод податкового обліку.

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення відповідного поповнення є протиправною, а тому правомірно задоволено позов.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться звернення позивача протягом 2016-2017 років до податкового органу для вирішення питання, які є предметом цього позову, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності поважних причин пропуску строку, а тому правомірно було його поновлено.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/4818/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/4818/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2018 року.

Повне судове рішення складено 26 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 липня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.