Рішення № 75509177, 25.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Київ №810/2490/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач, Управління), в якому просить:

- визнати протиправними дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 883 руб. 79 коп., на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" №451, починаючи з 17.12.2017 з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був задіяний у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказує, що на даний час він відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофи та є інвалідом 2 групи.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11.11.2002 у справі №2-1009/2002 встановлено факт його перебування у відрядженні з 24.08.1986 по 31.08.1986 в м. Прип'ять Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження.

На підставі встановлених судовим рішенням фактів та наданих позивачем первинних документів, підтверджуючих роботу в зоні відчуження: посвідчення про відрядження; відомості про нарахування заробітної плати за травень - серпень 1986 року; довідки №65 від 25.06.1996, маршрутного листа №65 від 25.06.1996, відомостей про начислення заробітної плати за травень-серпень 1986 року, ВАТ "Сквира-Авто" було видано довідку про заробітну плату №451. Натомість, відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі вказаної довідки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що із довідки №451 убачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 №207-7, а не виходячи із фактично виплачених та отриманих позивачем сум.

Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, що була видана позивачу при первинному призначенні пенсії, а відомості в довідці №451 не підтверджено жодними первинними документами.

На думку відповідача, оскільки заробітна плата, нарахована відповідно до довідки №451, фактично не була виплачена позивачеві, перерахунок пенсії не може проводитися на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Крім того, відповідач заперечує проти вимоги позивача про проведення йому перерахунку пенсії з 17.12.2017, оскільки представник позивача вперше звернувся до Управління тільки 08.05.2018.

25 червня 2018 року до суду від Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 задоволено клопотання Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою від 25.07.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, віднесеним до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 04.02.1997 (том 1, а.с. 13).

Згідно з посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.02.2008, позивач є інвалідом другої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (том 1, а.с. 14).

Відповідно до списку Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" від 24.07.2001 №292, позивач був залучений до складу формувань цивільної оборони ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" у період з 16.05.1986 по 19.05.1986 на підставі наказу від 20.05.1986 №157, у період з 13.06.1986 по 19.06.1986 на підставі наказу від 13.06.1986 №179, у період з 19.07.1986 по 25.07.1986 на підставі наказу від 18.07.1986 №218 та у період з 24.08.1986 по 31.08.1986 на підставі наказу від 23.08.1986 №267 (том 1, а.с.16).

Згідно з довідкою Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 31.07.2007 №01-08/863, позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО м. Біла Церква (АТП 11061) в періоди з 16 по 19 травня, з 13 по 19 червня, з 19 по 25 липня, з 24 по 31 серпня 1986 року (том 1, а.с. 101 зворотній бік).

Відповідно до маршрутного листа ВАТ "Сквира-Авто" від 25.06.1996 №65, позивач у період з 24.08.1986 по 31.08.1986 був відряджений в м. Прип'ять для перевезення робочих на підставі наказу від 23.08.1986 №257 (том 1, а.с. 103).

Згідно з довідкою ВАТ "Сквира-Авто" від 25.06.1996 виданої ОСОБА_1, що його перебування в 30 км. зоні (Чорнобиль, Прип'ять), за час перебування у відрядженнях, відмічених в маршрутних листах, підтверджується підвищеної зарплатою, зокрема, за період з 24.08.1986 по 31.08.1986 (77 годин) у розмірі 217 руб. 04 коп. (том 1, а.с. 17).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11.11.2002 у справі №2-1009/2002 за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київській області про встановлення факту тривалості робочого часу під час відрядження в зоні відчуження, заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 24.08.1986 по 31.08.1986 в м. Прип'ять Київської області, і робочий час становив за час цього відрядження щоденно 16 годин в м. Прип'яті та 2 години в м. Чорнобилі Київської області (том 1, а.с. 26). Згідно відмітки вказане рішення набрало законної сили 12.12.2002.

З урахуванням факту, встановленого рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11.11.2002 у справі №2-1009/2002, ВАТ "Сквира-Авто" було видано довідку про заробітну плату №451, відповідно до якої позивачеві за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 24.08.1986 по 31.08.1986 було виплачено 883 руб. 79 коп.

Позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із зверненням від 08.05.2018 про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки.

Листом (рішенням) Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 10.05.2018 №69/П-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки по-перше, рішення суду про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, по-друге, перевіркою, проведеною спеціалістами Управління, не стверджується місця проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні, по-третє, рішення суду не містить зобов'язань до Пенсійного фонду України у Сквирському районі щодо перерахунку пенсії, по-четверте, з 01.01.2012 року пенсія обчислюється у мінімальному розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (том 1, а.с. 29-30).

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі №577/1982/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/6278/17.

Суд зазначає, що достовірність відомостей, зазначених у довідці ВАТ "Сквира-Авто" №451, була предметом перевірки, за результатами якої відповідачем було складено акт від 15.11.2006, висновками якого встановлено, що наказу на відрядження немає, в заробітній платі за серпень місяць 1986 року виплачена зарплата за Чорнобиль в сумах: 137 - за години в ЧАЕС, 12,44 - понаднормові в ЧАЕС, 18,09 - за вихідний в ЧАЕС, 67,60 - середня зарплата за роботу в ЧАЕС (том 1, а.с. 48).

При цьому, суд враховує, пояснення відповідача, що у вказаному акті спеціалістами Сквирського ОУПФУ Київської області було помилково зазначено номер довідки №457, замість №451.

Суд зазначає, що учасниками справи були надані архівні довідки "Сквирський районний трудовий архів" Сквирської районної ради від 24.01.2012 №62, відповідно до якої, у документах архівного фонду ВАТ "Сквира-Авто", бувшого Сквирського АТП 11033, м. Сквира Київської області, у відомостях нарахування заробітної плати працівникам за 1986 рік значиться ОСОБА_1 та його заробітна плата, зокрема, за серпень всього 453 руб. 52 коп., окремою графою заробітна плата Чорнобиль - 12 руб. 44 коп., 137 руб. 00 коп., 18 руб. 09 коп. (том 1, а.с. 28, 47).

Порівнявши дані вказаних відомостей з довідкою ВАТ "Сквира-Авто" №451 про заробітну плату ОСОБА_1 судом встановлені розбіжності в частині оплати, а саме, наявні в матеріалах справи дані щодо відомостей про нарахування заробітної плати за серпень 1986 року містять інформацію про інший розмір оплати праці позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ніж той, що вказаний у довідці ВАТ "Сквира-Авто" №451.

Суд зазначає, що статус позивача як учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС не є спірним, як не є спірним наявність у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі фактичних збитків, проте такий перерахунок можливий лише виходячи із заробітної плати, яку позивач одержувала за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня за умови, якщо такий розрахунок підтверджено первинними документами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" №451, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" №451 Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Щодо посилання відповідача на постанову Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986, де зазначається, що для працівників, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було встановлено 6-годиний робочий день при 6-денному робочому тижні, суд зазначає, що факт перебування позивача у відрядженні у період з 24.08.1986 по 31.08.1986 в м. Прип'ять Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження - щоденно 16 годин в м. Прип'яті та 2 години в м. Чорнобилі Київської області, встановлено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11.11.2002 у справі №2-1009/2002.

Суд не бере до уваги також посилання відповідача на роз'яснення Міністерства праці України від 08.08.1996 №02-105-013, лист Міністерства праці України від 20.11.1995 №09-3815, лист Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства фінансів України від 29.10.1992 №09-3751, №1082/3к, №13-412/308, оскільки вказані листи мають рекомендаційний характер.

Щодо посилання відповідача на рішення Кагарлицького районного суду від 21.12.2017 по справі №368/1431/17, Сквирського районного суду від 26.12.2016 по справі №376/2353/16-а; від 28.07.2016 по справі №376/1020/16-а; від 17.08.2016 по справі №376/1016/16-а, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі №368/1262/17; від 07.03.2018 по справі №376/1059/17-а, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.