Ухвала суду № 75509073, 13.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2018 року справа № П/811/1984/17 Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженої відповідальністю «Хуторське» до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2017 року позивач Сільськогосподарське Товариство з обмеженої відповідальністю «Хуторське» (далі по тексту - СГ ТОВ «Хуторське») звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України) про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом СГ ТОВ «Хуторське» до ДФС України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 05 лютого 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 2500631839460/, апеляційна скарга ДФС України відправлена 31 січня 2018 року) відповідач ДФС України оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року апеляційна скарга ДФС України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року повернута скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, в тому числі, несплатою судового збору.

Втім, 02 липня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 2500663476246/, апеляційна скарга ДФС України відправлена 27 червня 2018 року) відповідач ДФС України повторно оскаржив ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статей 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, скаржником ДФС України подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 17 січня 2018 року Кіровоградським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження постановлено ухвалу.

Звертаю увагу на тому, що скаржник ДФС України в апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 22 січня 2018 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 29 січня 2018 року включно (день, який був першим робочим днем після 27 січня 2018 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга ДФС України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року до суду першої інстанції подана 27 червня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 25006634762465/, тобто з п'ятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ДФС України на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ДФС України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року навіть виготовлена 26 червня 2018 року, тобто, поза межами п'ятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржником ДФС України до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, зазначивши, що ухвала була оскаржена в межах процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня її отримання, однак через несплату судового збору апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв'язку з чим, вважає, що скаржником ДФС України з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника ДФС України про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Звертаю увагу скаржника ДФС України, що перша апеляційна скарга була подана без сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, через що суддя і була змушена залишити її без руху, надавши скаржнику ДФС України встановлений чинним законодавством десятиденний строк для сплати судового збору.

Однак скаржник ДФС України не усунув зазначені недоліки апеляційної скарги, у зв'язку із чим апеляційна скарга була повернута скаржнику ДФС України.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ДФС України, адже з моменту отримання копії ухвали суду першої інстанції, а саме 22 січня 2018 року, скаржник ДФС України мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк та сплатити судовий збір, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ДФС України службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, у зв'язку з її поверненням ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року через несплату судового збору, визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

До того ж, скаржником ДФС України не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ДФС України.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ДФС України ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник ДФС України мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ДФС України суду апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДФС України до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом.

Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ДФС України до суду першої інстанції подано 27 червня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 2500663476246/.

Так, відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

З огляду на дату подання апеляційної скарги, а саме 27 червня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 2500663476246/, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1762 грн.

Тобто, при подачі до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної справи, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

При цьому, з огляду на зміни в Закон України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, органи Державної фіскальної служби не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинні сплачувати судовий збір.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ДФС України судового збору.

Отже, скаржнику ДФС України за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1762 грн. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір скаржнику ДФС України необхідно сплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра ;

рахунок отримувача: 34317206081005;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): "*" (зірочка); розділовий знак ";" (крапка з комою); код ознаки судового збору "101";

розділовий знак ";" (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ";" (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)". Використання символу ";" не допускається.

Отже, апеляційна скарга ДФС України не відповідає вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення та вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ДФС України подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з більш як тримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ДФС України службових обов'язків та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ДФС України не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ДФС України залишити без руху, надавши скаржнику ДФС України десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Державною фіскальною службою України підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженої відповідальністю «Хуторське» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику Державній фіскальній службі України десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження доплати судового збору.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання оригінала документа на підтвердження доплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук