Рішення № 75509051, 26.07.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/716/18

26 липня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та пояснила, що згідно з постановою головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 13.06.2018 року № 106/1009/т.6/2018 її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. Вказала, що оспорюваною постановою її визнано винною у тому, що вона не виконала умови припису від 08.02.2018 року при реконструкції житлового будинку та господарської будівлі на вул.Миру, 6 в селищі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківськрої області, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553. Вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог норм чинного законодавства. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого прийнята оскаржувана постанова, зазначено, що суттю правопорушення є проведення реконструкції житлового будинку та господарської будівлі на вул.Миру, 6 в селищі Богородчани без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Оскільки постановою відповідача від 15.02.2018 року її вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, то повторне притягнення за це саме порушення не допускається. За таких обставин оспорювану постанову вважає протиправною, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку. Направила суду відзив у якому позов не визнала та у його задоволенні просила відмовити.

Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об‘єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що постановою головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 13.06.2018 року № 106/1009/т.6/2018 (а.с.4-6) позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.

Цією постановою позивачку визнано винною у тому, що вона не виконала умови припису від 08.02.2018 року при реконструкції житлового будинку та господарської будівлі на вул.Миру, 6 в селищі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.

Зазначена постанова прийнята за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 31.05.2018 року (а.с.8), в якому суттю правопорушення вказано проведення реконструкції житлового будинку та господарської будівлі на вул.Миру, 6 в селищі Богородчани без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Жодного посилання про невиконання позивачкою припису від 08.02.2018 року у вказаному протоколі не має. На вимогу суду відповідачем направлено матеріали адміністративної справи, серед яких такий припис також відсутній.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що постановою відповідача від 15 лютого 2018 року № 22/1009/m.6/2018 позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності за це жпорушення й така постанова скасована рішенням Богородчанського районного суду від 12.03.2018 року (а.с.13-14), яке набрало законної сили.

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.

В іншому випадку, на думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд вважає оспорювану постанову протиправною, яку слід скасувати й закрити провадження у справі.

На підставі викладеного,ст.ст.19, 61 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 96, 247, 251, 256, 258, 283, 287 КУпАП, керуючись ст.ст. 241-246, 268,286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 13 червня 2018 року № 106/1009/т.6/2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Провадження у справі – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А.Шишко