Рішення № 75508510, 25.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/819/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

02 травня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (надалі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 30.03.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2;

- зобов'язати Кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області порушити дисциплінарну справу за скаргою позивача щодо поведінки адвоката ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 25 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2. (надалі - третя особа, ОСОБА_2С.)

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними в позові, які полягають у наступному. Так, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 прийнято з порушенням ч. 2 ст.37 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність ", а саме, при розгляді його скарги відповідачем не була проведена перевірка відомостей, викладених у скарзі, не були опитані особи, яким відомі обставини вчинення такого діяння; заявника скарги не було викликано; адвокат ОСОБА_2 своїх пояснень щодо скарги комісії не надала. Крім того, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача містить неправдиві відомості, зокрема, посилаючись на відсутність рішення суду про визнання причин неявки адвоката ОСОБА_2 поважними. Позивач також вважає, що відповідачем не надана належна оцінка його доводам, викладеним у скарзі, стосовно того, що адвокатом ОСОБА_2 було порушено присягу адвоката України, правила адвокатської етики, неналежно виконує свої професійні обов'язки, що свідчить про упередженість та незаконність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Відповідач та третя особа не скористались своїми правами щодо надання відзиву або пояснень на позовну заяву, своєчасно отримавши, при цьому, ухвалу суду від 25 травня 2018 року про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Протокольною ухвалою суду від 02.07.2018 року за клопотанням сторін розгляд справи відкладено до 13.07.2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 13.07.2018 року суд вирішив продовжити розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.12.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області ОСОБА_3 зі скаргою на дії та поведінку адвоката ОСОБА_2, вважаючи, що ОСОБА_2 грубо порушує правила адвокатської етики, присягу адвоката та неналежно виконує свої професійні обов'язки.

16.01.2018 року позивач звернувся до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області ОСОБА_3 з запитом чи порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2, оскільки в порушення п. 31 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність у нього відсутня будь-яка інформація.

30.03.2018 року дисциплінарною палатою кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з вказаним рішення відповідача ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням ОСОБА_4 адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120,зі змінами та доповненнями, діючими на момент виникнення даних правовідносин, Законом України "Про звернення громадян", Правилами адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням ОСОБА_4 адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 та іншими актами законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката, серед інших, є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).

Приписами статті 39 Закону № 5076-VI визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Аналогічні приписи містяться у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням ОСОБА_4 адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120.

З аналізу наведених положень вбачається, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії після отримання скарги (заяви) на дії адвоката, повинен, зокрема, провести перевірку відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку адвоката, викладених у скарзі, у ході якої він наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

При цьому, законодавець не ототожнює поняття " проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі " та " відібрання пояснень у адвоката, дії якого оскаржуються ", оскільки це є дві самостійні та обов'язкові складові першої стадії дисциплінарного провадження.

Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням ОСОБА_4 адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, визначено, що формою роботи кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є засідання.

Відповідно до пункту 6.1.2 Регламенту про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п'ять днів до дня проведення засідання. А згідно із п. 6 цього Регламенту учасником засідання КДКА (палати) є, зокрема, особа, звернення якої включено до порядку денного.

Отже, враховуючи важливість таких стадій дисциплінарного провадження як проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката і вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи, враховуючи порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, визначений Регламентом, суд вважає, що вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи має відбуватися за участю заявника (скаржника).

Така правова позиція зазначена у рішенні Вищого адміністративного суду України у справі №825/111/15-а (К/800/45647/15).

На виконання ухвали суду від 25.05.2018 року відповідачем супровідним листом від 13.07.2018 року було надано копії документів, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Однак, в наданих відповідачем матеріалах відсутні будь-які докази про повідомлення позивача про місце, день, час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стосовно розгляду та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Крім того, відповідач не скористався правом опитати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що може мати ознаки дисциплінарного проступку, а саме, позивача - ОСОБА_1, обмежившись при цьому, лише отриманням письмових пояснень адвоката ОСОБА_2 від 25.01.2018 р., що на думку суду, свідчать про порушення охоронюваних законом його прав, свобод та інтересів щодо участі, надання пояснень, можливості ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання у процесі підготовки та розгляду питання щодо порушення дисциплінарної справи.

Як вбачається зі змісту скарги позивача, ОСОБА_1 вказуючи на зміст дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_2 посилається на певні обставини, а саме, що адвоката ОСОБА_2 була представником ОСОБА_4 у цивільній справі № 654461/17-ц, № 654/3620/16-ц, у справі за № 654/11317-к та кримінальному проваджені № 1216230150002877, в яких ОСОБА_1 був відповідно відповідачем та позивачем, проте, на

думку позивача, здійснюючи представництво вказаної особи адвокат грубо порушила ст. 28 Конституції України та ст. 45 Правил адвокатської етики, а саме,

- адвокатом ОСОБА_2 неодноразово заявлялись клопотання про допит позивача в якості свідка, проте у призначений день слухання справи адвокат не з'явилася, надавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою без підтвердження доказів хвороби ( лікарняний або інші медичні документи), не з'явилась в судове засідання, змінивши підставу відкладення - перебування у відрядженні. В чергове судове засідання ОСОБА_1, прибув в якості свідка, проте за клопотанням адвоката ОСОБА_2 його допит не відбувся, що на думку позивача, свідчить про неповагу до нього, як до людини похилого віку.

- протиправна поведінка адвоката ОСОБА_2 підтверджується також судовими рішеннями у справі № 654/113/17-к та свідчить про її непрофесійність, некомпетентність, необізнаність у вимогах чинного законодавства та неповагу до суду;

- у ході перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №654/3620/16-ц адвокатом ОСОБА_2 здійснено розголошення відомостей, які є адвокатською таємницею, таємницею слідства та конфіденційними, чим порушено ст.. 10 Правил адвокатської етики.

Проте, вказані обставини щодо конкретних порушень адвоката ОСОБА_2, не були перевірені кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області під час розгляду скарги позивача, з урахуванням долучених до неї доказів.

Крім того, абзацом 5 ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Проте, з наданих відповідачем на вимогу суду документів не вбачається такої довідки, що дає підстави суду визнати її такою, що відсутня, і як наслідок дійти до висновку про не дотримання Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 30.03.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням процедури його прийняття, в тому числі, без перевірки та без надання оцінки обставинам, викладеним у скарзі ОСОБА_1, які мають значення для правильного її вирішення по суті, не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Отже, правила статті 5 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

В той же час, відповідно до частини четвертої ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги право Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів, вирішувати питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, суд з метою обрання належного способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача дійшов висновку про необхідність зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на поведінку адвоката ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за визначеними критеріями; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень; оскільки єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності не відповідає компетенції адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області порушити дисциплінарну справу за скаргою позивача щодо поведінки адвоката ОСОБА_2, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1024383264.1 від 28.04.2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд вважає, що сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн., з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає частковому стягненню з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області за рахунок його бюджетних асигнувань в сумі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( місце проживання 69035, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (місцезнаходження 73003, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 30, код ЄДРПОУ 26033190), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 Сегіїна (місце проживання 75001, АДРЕСА_2) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисцилінарної комісії адвокатури Херсонської області від 30.03.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосово адвоката ОСОБА_2.

Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (місцезнаходження 73003, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 30, код ЄДРПОУ 26033190) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( місце проживання 69035, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір в сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 11.3.