Рішення № 75508397, 25.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2180/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування п.7 рішення від 02.03.2018 №26, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 10.06.2015 внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.03.2018 №26;

- зобов'язати відповідача призначити та виплати одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2015 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 з урахуванням виплаченого страхового відшкодування з обов'язкового державного страхування Міністерства оборони України.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є підполковником у відставці та проходив військову службу в Збройних Силах, під час якої приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Стверджує що звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Рішенням Міністерства оборони України відмовлено йому в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, зі змісту витягу з наказу командира військової частини А1792 від 31.08.2000 №73, що ОСОБА_1 звільнено зі служби у відставку за станом здоров'я (а.с.15).

В результаті огляду ВЛК військової частини позивачу видано свідоцтво про хворобу №73 від 16.05.2000, яким встановлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби у мирний час та обмежено здатний у воєнний (а.с.16-17).

Довідкою МСЕК серія 2-18 ЖИЗ №078916 від 11.03.2002 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Датою чергового перегляду встановлено 25.02.2005 (а.с.19).

Довідками МСЕК серія-ЖИК №055917 від 22.02.2005, серія ЖИК №005387 від 25.02.2008, за результатами повторних обстежень позивачу продовжувалась 3 група інвалідності (а.с.20-21).

Згідно довідки МСЕК серія 12ААА №206464 від 16.06.2015 позивачу безтерміново встановлено 2 групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.22).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 видано посвідчення від 06.07.2015 серії Є №050937 як інваліду 2 групи (а.с.23).

26.12.2017 ОСОБА_1 подав до Житомирського ОМВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності з 10.06.2015 внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС. До заяви долучено: копії довідок МСЕК; копію свідоцтва про хворобу; копію витягу з наказу про виключення з особового складу; копію паспорта; копія картки платника податків; копію картки реквізитів банку; копію довідки про відшкодування суми особистого страхування; копію довідки на підтвердження відсутності будь-яких соціальних виплат і допомог, згоду (а.с.25).

Як видно із витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 02.03.2018 № 26, затвердженого Міністерством оборони України, розглянувши подані документи ОСОБА_1, комісія прийняла рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Даний висновок вмотивований тим, що під час первинного огляду позивача у 2002 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, а зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін. Крім того зауважено, що ОСОБА_1 отримав страхову суму за державним обов'язковим страхуванням у 2002 році у зв'язку з втратою 40% працездатності ( а.с.26).

Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (Далі - Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами ст.16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-3 Закону №2011- ХІІ якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набирав чинності з 1 січня 2017 року, пункт 4 статті 16-3 доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Відповідно до п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п. 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Як встановлено судом, підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та був звільнений 31.08.2008, тоді як первинно встановлено групу інвалідності у 2002 році.

Позивачем 26.07.2002 отримано виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування військовослужбовців в сумі 1840 грн за втрату 40% працездатності (а.с.18).

26.12.2017 позивач звернувся із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням йому 2 групи інвалідності.

Суд зауважує, що законодавством передбачено право військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Аналіз фактичних обставин справи, дозволяє зробити висновок про відсутність підстав для отримання позивачем вказаної грошової допомоги у зв'язку з тим, що первинне встановлення групи інвалідності відбулось у 2002 році тоді як за результатами повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності лише у 2015 році.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо набуття ним відповідного статусу ще на час дії норм, які не передбачали зазначені обмеження в часі, у зв'язку з чим незалежно від часу зміни групи інвалідності, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, з урахуванням отриманої суми.

З огляду на наведене, з урахуванням норм встановлених п.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд погоджується з рішенням комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (пров.5-й Березівський,14-б, м.Житомир, 10006, інд. код НОМЕР_1) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва