Рішення № 75507884, 17.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

17 липня 2018 року справа № 823/1519/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

позивача: ОСОБА_1 - особисто,

представника відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови міста Черкаси ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до міського голови міста Черкаси ОСОБА_3, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядженням міського голови від 15.03.2018 №94-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Ю.».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не ознайомлений з наказом виконуючого обов’язки директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення «Про відрядження працівників відділу судового супроводу» від 26.02.2018 №20-н і не отримав грошового авансу перед виїздом у відрядження до Київського апеляційного адміністративного суду 28.02.2018.

Також звернув увагу, що в цей же день 28.02.2018 приймав участь в судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/1026/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» до Черкаської міської ради про визнання незаконним, таким що не вступило в дію та скасування рішення Черкаської міської ради №2-581 від 13.05.2016 «Про офіційний веб-портал Черкаської міської ради». Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Отже, позивач вважає, що належним чином виконав свої посадові обов’язки та відстояв інтереси Черкаської міської ради, тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Відповідач подав відзив проти адміністративного позову, в якому вказує, що 26.02.2018 на адресу виконуючого повноваження директора департаменту позивач направив службову записку щодо направлення працівників відділу судового супроводу департаменту управління справами та юридичного забезпечення у відрядження до міста Києва для участі 28.02.2018 в засіданні Київського апеляційного адміністративного суду, яке мало відбутись о 10 год.15 хв.

Відповідач стверджує, що 26.02.2018 проект наказу про відрядження працівників відділу судового супроводу до міста Києва підготовлений, погоджений позивачем, про що свідчить його підпис на зворотній стороні наказу, і підписаний виконуючим повноваження директора департаменту.

З наказом своєчасно ознайомлені всі працівники, у тому числі і ОСОБА_1, але ОСОБА_4 і ОСОБА_5 належним чином виконали свої посадові обов’язки, а ОСОБА_1 їх не виконав з надуманих мотивів.

У самому наказі було передбачено, що відділ бухгалтерського обліку та звітності зобов’язаний провести саме відшкодування витрат на відрядження, а не виплатити грошовий аванс працівникам перед виїздом у відрядження.

Відповідач звернув увагу, що причиною невиконання наказу згідно наданих позивачем пояснень стали складні погодні умови, а не виплата грошового авансу на відрядження.

З пропозицією щодо внесення змін до наказу від 26.02.2018 №20-н шляхом виключення з цього наказу п.2, п.3 ОСОБА_1 звернувся із службовою запискою до виконуючого повноваження департаменту управління справами та юридичного забезпечення тільки 28.02.2018, тобто вже після того як не виконав наказ і не відбув у відрядження.

Наведене на думку відповідача вказує на відсутність підстав для скасування спірного розпорядження.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами відповідача та наполягав на задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно розпорядження від 13.03.2015 №55-р/к/ «Про призначення ОСОБА_1Ю.» позивача призначено 16.03.2015 на посаду заступника директора департаменту-начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, як такого, що зарахований до кадрового резерву, в порядку переведення з посади заступника начальника відділу судового супроводу юридичного управління цього департаменту.

15.03.2018 розпорядженням міського голови № 94-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Ю.» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, а саме: свідоме та безпідставне невиконання пункту 2 наказу виконуючого повноваження директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_6 від 26.02.2018 № 20-н, яким направлено у службове відрядження ОСОБА_1 28.02.2018 для участі в судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду по розгляду апеляційної скарги Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №823/793/17.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі – Закон України №2493-III).

Згідно ст. 3 Закону України №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Позивач проходить службу в органі місцевого самоврядування – Черкаській міській раді, де йому згідно розпорядження №90-р(к) від 16.03.2017 присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування, тому даний спір в силу п. 17 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язаний з проходженням публічної служби.

За змістом ст. 7 Закону України №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2493-III організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

З наведених норм Закону України №2493-III вбачається, що в частині оформлення службових відряджень та дисциплінарної відповідальності на позивача поширюються загальні норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Стаття 139 КЗпП України містить імперативну вказівку, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» рекомендовано органам місцевого самоврядування привести у відповідність із цією постановою власні інструкції з діловодства.

Згідно з п. 96 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої вказаною постановою КМУ для ознайомлення з наказом (розпорядженням) укладач готує та подає на реєстрацію разом з підписаним розпорядчим документом перелік установ, структурних підрозділів, посадових (службових) осіб, яких треба ознайомити із цим документом.

Пунктом 100 названої інструкції визначено, що розпорядча частина наказу (розпорядження) з кадрових питань (особового складу) починається, як правило, з дієслова у формі інфінітиву «ПРИЙНЯТИ», «ПРИЗНАЧИТИ» «ПЕРЕВЕСТИ», «ЗВІЛЬНИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «НАДАТИ», «ОГОЛОСИТИ» тощо. Далі зазначаються великими літерами прізвище працівника, на якого поширюється дія наказу (розпорядження), і малими - його ім'я, по батькові та текст наказу.

У кожному пункті наказу (розпорядження) з кадрових питань зазначається підстава для його видання.

Під час ознайомлення з наказом (розпорядженням) згаданими у ньому особами на першому примірнику наказу чи на спеціальному бланку проставляються підписи із зазначенням дати ознайомлення.

Послідовний аналіз перелічених норм вказує, що працівник зобов’язаний виконувати лише ті накази власника або уповноваженого ним органу, з якими працівник ознайомлений.

Як встановлено судом, позивача не ознайомлено з наказом «Про відрядження працівників відділу судового супроводу» від 26.02.2018 №20-н, тому останній не був зобов’язаний його виконувати.

Суд вважає непереконливими посилання відповідача, що позивач ознайомлений з проектом цього наказу, оскільки правове значення має ознайомлення працівника саме з наказом на першому примірнику, а не його проектом.

Надані позивачем пояснення щодо виконання наказу про відрядження, як доказ ознайомлення з наказом, суд відхиляє тому, що такі пояснення позивач надав у день відрядження 28.02.2018, тобто вже після того як мало відбутись його відрядження до м. Києва на 10 год. 15 хв.

Одночасно суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що йому не видано аванс на відрядження, оскільки обов’язок роботодавця щодо авансування витрат на відрядження прямо передбачено п. 4 розд. 1 та п. 11 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за №218/2658.

Вказані вимоги інструкції передбачені з метою забезпечення працівника необхідними грошовими коштами для від’їзду до іншого міста. В протилежному випадку працівник позбавляється фінансової можливості оплатити вартість проїзду та на нього покладається додатковий тягар витрат, який зобов’язаний нести роботодавець.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що 28.02.2018 позивач виконував свої безпосередні посадові обов’язки та взяв участь у засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/1026/17а, за результатами розгляду якого в задоволенні позову ТОВ «Черкаська продовольча компанія» до Черкаської міської ради про скасування рішення – відмовлено.

Предметом спору у даній справі виступало законність рішення Черкаської міської ради №2-581 від 13.05.2016 «Про офіційний веб-портал Черкаської міської ради», яке регулює порядок та строки розміщення та оприлюднення на офіційному веб-порталі рішень Черкаської міської ради.

Частиною 3 ст. 149 КЗпП України передбачено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Всупереч наведених вимог закону відповідач не надав оцінки в оскарженому розпорядженні попередній роботі працівника, не оцінив його участь 28.02.2018 в судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси та наявність позитивних наслідків для Черкаської міської ради. Крім того оскаржене розпорядження не містить оцінки заподіяної, на думку відповідача, шкоди.

Згідно п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіряючи в судовому засіданні оскаржене розпорядження на відповідність вищенаведеним критеріям, суд дійшов переконання, що оскаржений наказ прийнятий без урахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття та з порушенням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це розпорядження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядженням міського голови від 15.03.2018 № 94-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Ю.».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 код ЄДРПОУ 04061547) на користь ОСОБА_1 (18001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704 грн. (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 25 липня 2018 року.

Суддя В.В. Гаращенко