Рішення № 75507766, 19.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р. Справа № 818/1875/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1875/18

за позовом ОСОБА_1

до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), в якій просив зобов'язати Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 01.11.2011 по квітень 2018 року включно в розмірі 324091, 89 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 відкрито провадження по справі за даною позовною заявою, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-категорії, інвалідом 2-групи, отримує пенсію в Охтирському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Сумської області згідно Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За рішеннями судів різних інстанцій позивачу була призначена і виплачувалась державна пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Пенсія в такому розмірі виплачувалась до 01.11.2011, в подальшому рішення судів відповідачем не виконувалось, а виплачувалася пенсія по постанові КМУ № 745 від 6 липня 2011 року в листопаді та грудні 2011 року. З січня 2012 року пенсія виплачувалась по постанові КМУ № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В жовтні 2011 року позивач отримав пенсію в розмірі 7048, 60грн., в листопаді 2011 року - 1949,60 грн., в грудні 2011 року -1959,20 грн.

Позивач посилається на п. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до якого при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На запит позивача про заборгованість та виплату пенсії за рішеннями національних судів починаючи з 01.11.2011, відповідач надав письмову відповідь від 29.03.2018 № Л-56, що Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 08.10.2011 у справі № 2-а-1233/10 рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2010 року залишено без змін - загальна сума боргу за період з 06.05.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.10.2011 року склала 43501 грн. 21 коп. з урахуванням виплачених коштів, а з 01.11.2011 боргу немає. При цьому, відповідач посилався на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанову КМУ № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач зазначає, що рішення суду може скасувати тільки суд вищої інстанції, та посилається на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, в якому зазначено, що зміни внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, відповідач заборгував йому за рішенням суду з 01.11.2011 по квітень 2018 року 324091, 89 грн., тому позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити вказану заборгованість.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що з листопада 2011 року пенсія позивача обчислена, профінансована та виплачується в розмірах встановленими Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови КМУ від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”. Таким чином, управління не порушило права позивача та діяло на підставі чинного законодавства та в межах компетенції.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 01.11.2011 по 18.10.2017 залишено без розгляду.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в іншій частині позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом 2 групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку в Охтирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що підтверджується посвідченням серії А № 000365, та посвідченням № 281440 (а.с. 4,5).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 по справі № 2а-576/09/1813 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування», та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 7-9).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2010 у справі № 2-1233/10, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 08.10.2012, зобов'язано управління Пенсійного фонду України м. Охтирка Сумської області зробити перерахунок державної пенсії як інваліду 2 групи ОСОБА_1, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до встановлення нового розміру прожиткового мінімуму починаючи з 6 травня 2007 року по 31 грудня 2007 та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 50 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру пенсії за віком визначеної ст 28 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 6 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року (а.с. 12-13, 14).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахунок та виплатити йому заборгованість по пенсії за період з 01.11.2011 на підставі вищевказаних рішень судів.

29.03.2018 листом № Л-56 Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повідомило позивача, що з листопада 2011 року пенсія позивача обчислена, профінансована та виплачується в розмірах встановленими Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови КМУ від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” (а.с. 20).

У судовому засіданні судом було досліджено оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом йому нарахована та виплачується пенсія відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 у розмірі 5045, 28 грн. (а.с. 23-24).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

За приписами ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно із частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 14.06.2011р. розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011).

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому, п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (набрав чинності 01 січня 2012 року), п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06 грудня 2012 року № 5515-VI (набрав чинності 01 січня 2013 року), установлено, що норми і положення ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз'яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, п. 63 якого, зокрема розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 54 Закону № 796-XII (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Таким чином, визначення порядку і розмірів виплат вказаним категоріям осіб делеговано Кабінету Міністрів України.

Пунктом 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення, у тому числі, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Порядок №1210).

За правилами п.11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії становить: 1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: I групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи інвалідності - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення" п. 13 Порядку №1210 викладено в новій редакції, згідно з яким щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі, у тому числі, особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні, та доповнено зазначений порядок п. 15-1, згідно з яким особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

Згідно з п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, з огляду на наведені обставини та норми закону, відповідач, проводячи виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України діяв правомірно, що виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо аргументу позивача про те, що йому має виплачуватись державна пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком на підставі рішень судів, які набрали законної сили та не були скасовані, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення судів, на які посилається позивач, вичерпали свою дію з прийняттям нових законодавчих змін в однопредметних правовідносинах.

Відносно посилання позивача на положення ст. 22 Конституції України, відповідно до якої не допускається звуження та обмеження змісту й обсягу прав і свобод шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів суд зазначає наступне.

Перевіряючи доводи позивача щодо звуження його права на пенсію, розмір якої встановлено судовим рішенням, суд виходить з того, що в абзаці 4 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001, зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

У абзаці 6 п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Airey проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Kjartan Asmundsson проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

У рішенні "ОСОБА_3 проти України" (параграф 21) Європейський суд з прав людини щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19 січня 2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 19.10.2017 по 30.04.2018 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Незалежності, 23, м. Охтирка, 42700, ідентифікаційний код 37761543) про зобов'язання Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Незалежності, 23, м. Охтирка, 42700, ідентифікаційний код 37761543) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 19.10.2017 по 30.04.2018 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 20.07.2018.