Рішення № 75507731, 24.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/880/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконуючої обов'язки заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради ОСОБА_2, головного архітектора міста Херсона, заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до виконуючої обов'язки заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), головного архітектора міста Херсона - заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним висновок відповідача-1 від 09.02.2018 року № 08-13-89;

- зобов'язати відповідача-2 надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача, розташованої за адресою: м.Херсон, вул. Олександрівська, б/н, площею 0,0280 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель комунальної власності в межах населеного пункту, що розроблений КТ "Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології" на виконання договору від 28.09.2017 року №35/0552-28/09.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2017 року позивач звернулася до Херсонської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Херсонської міської ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,03 га, розташованої біля земельної ділянки з кадастровим номером: 6510136600:07:006:0107, та позначила на графічних матеріалах місце розташування бажаної земельної ділянки. У зв’язку з тим, що Херсонською міською радою не розглянуто заяву в місячний термін, ОСОБА_1, зважаючи на правило мовчазної згоди, в порядку встановленому Земельним кодексом України, уклала договір про розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Олександрівська, б/н, м. Херсон, орієнтовною площею 0,0300 га, про що листом від 28.09.2017 року повідомила Херсонську міську раду. 29.01.2018 року розроблений проект переданий позивачем до управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради на погодження. 09.02.2018 року позивач отримала висновок відповідача-1 про відмову у погодженні проекту землеустрою з тих підстав, що заявлена земельна ділянка розташована в сформованому кварталі існуючої житлової забудови та згідно наданих графічних матеріалів, до неї відсутній окремий проїзд, що суперечить вимогам державних будівельних та протипожежних норм і правил. Позивач вважає відмову у погодженні проекту незаконною у зв’язку з тим, що проект землеустрою містить матеріали, що підтверджують наявність проїзду до земельної ділянки. Як відмічає позивач, висновок про відмову в погодженні проекту землеустрою повинен містити вичерпний перелік недоліків та розумний строк для їх усунення. У свою чергу, у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки проекту, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 14.05.2018 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 25.05.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, учасникам надано строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 22.06.2018 року о 10:00 год.

Ухвалою від 22.06.2018 року за клопотанням позивача відкладено розгляд справи на 12.07.2018 року о 10:00 год.

12.07.2018 року у судовому засіданні протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 24.07.2018 року о 14:00 год.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання, призначене на 24.07.2018 року не з’явилася, причини неявки суду не повідомила.

08.06.2018 року відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач-1 вважає законною відмову у погодженні оскаржуваного висновку з наступних підстав. Відповідно до статті 39 Закону України "Про будівельні норми" використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Відтак Управління, діючи як виконавчий орган Херсонської міської ради у сфері містобудування та архітектури, розглядає та погоджує проекти землеустрою, або надає відмову у погодженні, враховуючи, в тому числі, вимоги державних будівельних норм. Розглянувши поданий позивачем проект землеустрою, відповідач-1 дійшов висновку, що формування земельної ділянки площею 0,0280 га по вул. Олександрівській, б/н здійснюється за рахунок території земельної ділянки площею 1292,2 кв. м, яка закріплена за адресою вул. Олександрівська (Червонопрапорна) 90/ Смольна, 13. Тобто, запроектована земельна ділянка знаходиться в середині двору на території спільного користування власників домоволодінь, що на схематичному плані розміщені під літерами А, Б, В за зазначеною адресою. Під’їзд до вказаної земельної ділянки у проекті землеустрою не зазначений. Зважаючи на існуючу у даному випадку містобудівну ситуацію, відповідач-1 стверджує, що проїзд пожежних машин до земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, та до розміщеного на ній об’єкта нерухомого майна, не вбачається можливим. Крім того, на запроектованій земельній ділянці за фактом існує самочинно побудований двоповерховий житловий будинок, що також не відображено на плані земельної ділянки у проекті землеустрою, відтак у проекті землеустрою наведені недостовірні дані. Отже, при формуванні земельної ділянки порушені вимоги пункту 3.22 Державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", за якими до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин. Також п. 1.4 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" визначено, що розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов'язаних з ними господарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1-94 ДБН 360-92** і Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів. Посилаючись на наведене вище, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач-1 заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позову, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 205 КАС України, зокрема, на неявку позивача та представника позивача, які були належним чином повідомленими про судове засідання, що призначене на 24.07.2018 року, без поважних причин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності даних учасників справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

21.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, що розташована на території Херсонської міської ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,03 га, розташованої біля земельної ділянки з кадастровим номером: 6510136600:07:006:0107, та позначеної на графічних матеріалах місце розташування бажаної земельної ділянки.

У зв’язку з тим, що Херсонською міською радою у місячний строк не розглянуто заяву позивача, 28.09.2017 року ОСОБА_1 уклала із КТ Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології" договір, предметом якого є розробка проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Олександрівська, б/н, м. Херсон, орієнтовною площею 0,0300 га.

Листом від 28.09.2017 року позивач повідомила Херсонського міського голову про замовлення розробки проекту щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,03 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим № 6510136600:07:006:0107. Причина укладення договору – неотримання від Херсонської міської ради погодження або відмови у наданні запитуваного 21.08.2017 року дозволу на розробку проекту землеустрою (вх. № І-10542 від 05.10.2017 року).

Вказана інформація позивачем викладена також у газеті "г. Херсон Из рук в руки" №51 (1533) 25-31.12.2018 року стр. 19.

КТ НВФ "Нові технології" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0280 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель комунальної власності в межах населеного пункту, яка розташована за адресою вул. Олександрівська, б/н, м. Херсон.

09.02.2018 року відповідачем-1 складено висновок, яким не погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0280 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Олександрівській, б/н, у зв'язку з тим, що заявлена земельна ділянка розташована в сформованому кварталі існуючої житлової забудови та згідно наданих графічних матеріалів, до заявленої ділянки відсутній окремий проїзд, що суперечить вимогам державних будівельних та протипожежних норм і правил.

Відповідач-1 зазначає, що земельна ділянка площею 0,0280 га, яку позивач має намір отримати у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, знаходиться в середині двору на території спільного користування власників домоволодіння по вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 90 / Смольна, 13. Тобто вказана земельна ділянка є частиною території земельної ділянки площею 1292,2 кв. м, яка рішенням Херсонської міської ради від 07.09.1953 року № 786 закріплена за адресою Червонопрапорна, 63. Рішенням Херсонської міської ради від 27.08.1958 року № 903 змінено нумерацію домоволодінь на плані міста, змінено нумерацію домоволодіння з 63 на 90. Отже, запроектована земельна ділянка знаходиться в середині двору на території спільного користування власників домоволодіння за зазначеною адресою.

Вказані твердження відповідач-1 підтверджує схематичним планом розташування вул. Червонопрапорна), 90 / Смольна, 13 в м. Херсоні, складеним КП "Херсоньске БТІ", із якого судом встановлено, що під літерою Ю знаходиться житловий будинок, який, у свою чергу розміщений на земельній ділянці, яку позивач має намір отримати у власність.

Разом з тим, із дослідженого Акту обстеження домоволодіння за адресою: вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 90 / Смольна, 13, м. Херсон щодо можливості влаштування проїзду до самочинно побудованого житлового будинку ( літ. Ю за технічною документацією), складеного 23.07.2018 року та наданого відповідачем-1, судом встановлено наступне: "…. Територія домоволодіння за адресою: вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 90 / Смольна, 13 з двох сторін обмежена домоволодіннями по вул. Смольній, 15, вул. Олександрівській, 88. Зі сторони домоволодіння, яка виходить на вул. Смольну, практично повністю забудована, незначний розрив у забудові між житловими будинками (літ. А та Б у схематичному плані) біля 1,5 м не залишає можливості влаштувати заїзд на територію домоволодіння з вул. Смольної… До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин. Оскільки відстань між житловими будинками, позначеними літ. А та літ В у схематичному плані орієнтовно становить 4,5 метри, влаштувати внутрішньо квартальний проїзд до земельної ділянки, що проектується, неможливо."

Зазначені в акті обставини підтверджуються Схематичним планом, доданим до Акту обстеження.

Втім, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не містить відомостей про будь-які об’єкти нерухомості або незавершеного будівництва на запроектованій земельній ділянці. Натомість, відповідно до Схематичного плану до Акту обстеження наданого відповідачем-1, на запроектованій земельній ділянці міститься об'єкт незавершеного будівництва - будинок під літерою Ю.

Варто відмітити, що 05.08.2015 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області прийнято наказ № 20-ск, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт ХС № 082150860399 від 30.03.2015 року та декларацію про готовність об’єкта до експлуатації від 22.04.2015 року ХС 14215 1030066 (замовник ОСОБА_1С). Декларації зареєстровані на об’єкт "Реконструкція господарської будівлі під житловий будинок по вул. Червонопрапора, 90 в м. Херсоні", ІІ категорія складності, код 1110.3.

Таким чином, проведення ОСОБА_1 будівельних робіт на об'єкті нерухомого майна по вул. Червонопрапора, 90 в м. Херсоні, тобто на об'єкті, який розміщений на спірній земельній ділянці, Управлінням ДАБІ у Херсонській області визнано протиправним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (ст. 40 ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (ч. 2 ст. 186-1 ЗК України).

Частиною 6 ст. 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) (ч. 8 ст. 186-1 ЗК України).

Правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм визначені Законом України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 року № 1704-VI (далі – Закон № 1704-VI ).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 1704-V будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 11 Закону № 1704-V застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. У разі якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов'язковими до застосування.

Відповідно до п. 1.4 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов'язаних з ними господарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 і ДержСанПіН 173.

За приписами п. 2.1 Розділу 2 "Загальна організація міських і сільських поселень" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на селищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування (п. 2.2 ДБН 360-92**).

У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди.

Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин (п. 3.11 ДБН 360-92**).

Беручи до уваги ті обставини, що на земельній ділянці, яку позивач має намір отримати у власність знаходиться об'єкт нерухомого майна під літерою Ю, а також те, що дана земельна ділянка знаходиться в середині двору на території спільного користування власників домоволодінь, що на схематичному плані розміщені під літерами А, Б, В та існуючий проїзд до земельної ділянки розміщений між будинками під літерами А та В у схематичному плані становить 4,5 м, суд погоджується із доводами відповідача-1, що проект не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином суд вважає, що висновок про відмову в погодженні проекту землеустрою від 09.02.2018 року № 08-13-89 прийнятий відповідачем-1 у порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

За правилами статті 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) у задоволенні позовних вимог до виконуючої обов'язки заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради ОСОБА_2 (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37), головного архітектора міста Херсона, заступника директора департаменту начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 6.2.1