Рішення № 75507626, 20.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1884/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Колодяжного Д.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2018 року ОСОБА_3 /надалі - позивач; ОСОБА_3М./ звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату /надалі - відповідач; ОСОБА_1 ОВК/ про визнання протиправною та скасування відмови ОСОБА_1 ОВК у складанні висновку про наявність у ОСОБА_3 права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 12 березня 2018 року, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії МО України (від 29 травня 2018 року вих. № 12/1158) та зобов'язання ОСОБА_1 ОВК скласти висновок про наявність у ОСОБА_3 права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни 2 групи з 12 березня 2018 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити його на розгляд комісії МО України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період проходження військової служби він брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Рішенням ОСОБА_1 МСЕК ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності з 12.03.2018 у зв'язку з наявністю захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військового резерві". Відповідач відмовив позивачу у складенні висновку про наявність у ОСОБА_3 права на отримання такої допомоги та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1884/18, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті /а.с. 2-5/.

03 липня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 35-36/, у якому представник ОСОБА_1 ОВК просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу встановлено інвалідність 12.03.2018, тоді як він звільнений зі строкової військової служби 03.08.1986, а отже інвалідність позивачу встановлена пізніше ніж через три місяці з часу звільнення позивача зі служби, відтак, ОСОБА_3 не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 44/, про причини неявки в судове засідання не повідомив; надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві /а.с. 33/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив строкову військову службу з 16.04.1984 по 03.08.1986, що підтверджується військовим квитком серії НУ №8692492, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 38-39/.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №490 від 21.02.2018) зазначено, що захворювання рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: "Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу, прогресуючий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, лікворо-динамічними кризами, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, мнестичним зниженням, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст., стійким цефалгічним та астено-невротичним синдромом. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., кризовий перебіг. ІХС. Дифузний кардіосклероз", що підтверджено медичною документацією (медичною карткою амбулаторного хворого, висновками спеціалістів, виписними епікризами), - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ВЕЛИСЯ БОЙОВІ ДІЇ /а.с. 41/.

Позивачу з 12.03.2018 вперше встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0564734, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 40/.

08.05.2018 позивач через Кременчуцький об'єднаний міський військовий комісаріат звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою (вх. № 94 від 08.05.2018), у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням другої групи інвалідності, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби /а.с. 37/.

Як вбачається зі змісту заяви, до вказаної заяви позивачем було додано: копію витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №490 від 21.02.2018) /а.с. 41/, копію довідки до акта огляду МСЕК /а.с. 40/, копії посвідчення інваліда війни, паспорта, коду, військового квитка /а.с. 38-39/ та копію реквізитів банку.

ОСОБА_1 ОВК від 29.05.2018 №12/1158 /а.с. 42/ позивача повідомлено, що до ОСОБА_1 ОВК надійшли документи колишнього військовослужбовця строкової служби ОСОБА_3 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, які розглянуті в рамках функціональних повноважень. Зазначено, що 01 січня 2017 року внесені зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що стосується призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби. Відповідно до статті 16 пункту 2 підпункту 6 зазначеного Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Отже, ОСОБА_3 не має права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до норми згаданого Закону, оскільки інвалідність позивачу встановлена понад тримісячний термін після звільнення зі строкової військової служби (звільнений – 03.08.1986 року, інвалідність встановлена – 12.03.2018 року).

Не погодившись з відповіддю ОСОБА_1 ОВК, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлені частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, в силу положень пункту 13 Порядку складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги є компетенцією відповідача. Водночас, як визначено абзацом другим пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів.

Отже, відповідач ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, зокрема рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

При цьому, суд зауважує, що законодавством України не встановлено права відповідача відмовити у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності у особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як і не встановлено і обов'язку відповідача складати та надсилати розпорядникові бюджетних коштів виключно позитивний висновок.

Більш того, як зазначено судом вище, відповідно до приписів пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, до повноважень якого відповідно і відноситься оцінка наявності чи відсутності у особи права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві.

Відтак, відмова ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлена листом ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 29.05.2018 №12/1158, вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_3 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлену листом ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 29 травня 2018 року №12/1158 та зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_3 (квартал 278, 37, кв. 154, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (вх. №94 від 08 травня 2018 року) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

Водночас, позовна вимога про зобов'язання ОСОБА_1 ОВК скласти висновок про наявність у ОСОБА_3 права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни 2 групи з 12 березня 2018 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, - задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, а не відповідач, відтак, саме розпорядник бюджетних коштів, а не відповідач, має повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (квартал 278, 37, кв. 154, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлену листом ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 29 травня 2018 року №12/1158.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_3 (квартал 278, 37, кв. 154, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (вх. №94 від 08 травня 2018 року) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя С.С. Сич