Рішення № 75507362, 11.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1460/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Карп'як О.О.

секретар судового засідання Телиця О.В.,

за участю:

представника відповідача - Черевик Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання провести нарахування пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 ( далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі - відповідач, ГУПФУ у Львівській області) з вимогою (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування пенсії з 29.03.2016 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в сумі 3263,44 грн. та в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, як це встановлено рішенням у справі №464/7611/16-а від 27.12.2016 року, з врахуванням помісячних змін розміру пенсії, довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України стосовно заробітної плати ОСОБА_2, а також з проведенням її індексації та компенсацією втрати частини доходу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунки нарахованої Відповідачем пенсії є невірними та помилковими, суперечать вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема позивач зазначає, що відповідачем при здійсненні розрахунку розміру пенсії не враховано вимоги законодавства стосовно мінімального розміру пенсії, показник середньої заробітної плати, не проведене індексації втрати частини доходів, неправильно вказаний стаж 29 років, замість підтверджених 36 років, не виконано перерахунку відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії.

Позивач в судове засідання не з'явився, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач позовні вимоги не визнає, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначає, що оскільки у позивача відсутній страховий стаж 35 років, відтак пенсія у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність не була призначена, а нараховувалась пенсія в розмірі пропорційному наявному страховому стажу, який становить 29 років 1 місяць 26 днів, що підтверджується записами у трудовій книжці. Зазначає, також, що пенсія, яка виплачується позивачу не відноситься до об'єктів індексації.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у заявах по суті спору, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 20.04.2018 року прийнято позовну заяву до провадження, відкрито провадження у справі, справа розглядається у загальному позовному провадженні.

11.05.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 14.05.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.06.2018 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

05.06.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

11.07.2018 року представником відповідача подано письмові пояснення.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_2 є громадянином України, працював на підприємствах в Україні, досяг пенсійного віку 68 років та відповідно до трудової книги та довідок про заробітну плату його трудовий стаж складає 36 років.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 27.12.2016 року у справі № 464/7611/16-а зобов'язано орган Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 пенсію за віком починаючи з 29.03.2016 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу органу Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова залишено без змін та таке набрало законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАСУ.

Згідно з ч.2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичним і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За результатами розгляду звернення позивача щодо призначення пенсії, в тому числі згідно судових рішень, відповідач листом від 03.10.2017 року № 8262/04-14 повідомив, що оскільки у заявника наявний менший страховий стаж, ніж передбачено частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком встановлена у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. Також, розмір пенсії обчислено без врахування заробітної плати, оскільки довідка про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01.07.2000 як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не подавалась.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 27.12.2016р., встановлено наявність у позивача трудового стажу більше 36 років.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність страхового стажу для отримання мінімального розміру пенсії за віком не відповідають дійсності та спростовані рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно із статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст.42 Закону, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Позивач під час звернення до органу пенсійного фонду про призначення пенсії надав відповідні довідки про заробітну плату, а також дані про його заробітну плату та відповідні відрахування з неї містяться у персоніфікованому обліку Пенсійного фонду, до якого відповідач має безпосередній доступ, що також підтверджено постановою Сихівського районного суду м. Львова. Показник середньої заробітної плати ( доходу ) для позивача становив 3263,44 грн.

Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 р. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, не відноситься до об'єктів індексації, зокрема соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд; тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Таким чином, пенсія позивача у відповідності до вищезазначеного Порядку підлягає індексації.

Також, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форма власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати , у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач на час розгляду справи не здійснив нарахування позивачу пенсії в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для, осіб які втратили працездатність, як це передбачено Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 27.12.2016р., не застосував при нарахування пенсії показника середньої заробітної плати ( доходу) в Україні в сумі 3263,44 грн., та не провів індексацію пенсії та компенсацію втрати частини доходу.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання провести нарахування пенсії, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) провести нарахування пенсії ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) з 29.03.2016 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в сумі 3263,77 грн. та в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням помісячних змін розміру пенсії, довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та даних Персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України стосовно заробітної плати ОСОБА_2, а також з проведенням її індексації та компенсацією втрати частини доходу.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всім учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.18 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна