Ухвала суду № 75507287, 19.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 липня 2018 р. Справа № 818/1875/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченко Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми

адміністративну справу № 818/1875/18

за позовом ОСОБА_1

до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просив зобов'язати Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 01.11.2011 по квітень 2018 року включно в розмірі 324091, 89 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 відкрито провадження по справі за даною позовною заявою, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-категорії, інвалідом 2-групи, отримує пенсію в Охтирському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Сумської області згідно Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За рішеннями судів різних інстанцій позивачу була призначена і виплачувалась державна пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Пенсія в такому розмірі виплачувалась до 01.11.2011, в подальшому рішення судів відповідачем не виконувалось, а виплачувалася пенсія по постанові КМУ № 745 від 6 липня 2011 року в листопаді та грудні 2011 року. З січня 2012 року пенсія виплачувалась по постанові КМУ № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В жовтні 2011 року позивач отримав пенсію в розмірі 7048, 60грн., в листопаді 2011 року - 1949,60 грн., в грудні 2011 року -1959,20 грн.

Позивач посилається на п. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до якого при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На запит позивача про заборгованість та виплату пенсії за рішеннями національних судів починаючи з 01.11.2011, відповідач надав письмову відповідь від 29.03.2018 № Л-56, що ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 08.10.2011 у справі № 2-а-1233/10 рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2010 року залишено без змін - загальна сума боргу за період з 06.05.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.10.2011 року склала 43501 грн. 21 коп. з урахуванням виплачених коштів, а з 01.11.2011 боргу немає. При цьому, відповідач посилався на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанову КМУ № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач зазначає, що рішення суду може скасувати тільки суд вищої інстанції, та посилається на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, в якому зазначено, що зміни внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, відповідач заборгував йому за рішенням суду з 01.11.2011 по квітень 2018 року 324091, 89 грн., тому позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити вказану заборгованість.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що з листопада 2011 року пенсія позивача обчислена, профінансована та виплачується в розмірах встановленими Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови КМУ від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”. Таким чином, управління не порушило права позивача та діяло на підставі чинного законодавства та в межах компетенції.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині позовних вимог про зобов'язання Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 01.11.2011 по 18.10.2017 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, починаючи з 01.01.2011.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не подавалось клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та підтвердження неможливості звернення до адміністративного суду у межах строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що позивачем не подано обґрунтованого клопотання про визнання поважними причини пропуску звернення до суду, позовна заява в частині вимог за період з 01.01.2011 по 18.10.2017 підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду із вказаним позовом, обґрунтувавши причини пропуску встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.

Керуючись ст. 122, 123, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов'язання Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість за рішеннями судів пенсійних виплат за період з 01.11.2011 по 18.10.2017 - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст ухвали складений та підписаний 20.07.2018.