Рішення № 75507230, 19.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/1349/18

19 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача Карпова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини 3002 Національної гвардії України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 3002 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову військової частини 3002 Національної Гвардії України, оформлену листом від 15.02.2018 № 50/02/33-208 у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 ;

- зобов'язати військову частину 3002 Національної Гвардії України прийняти рішення про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності, що пов'язана із захистом Батьківщини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби позивач втратив працездатність на 15%, така втрата працездатності пов'язана із захистом Батьківщини. Відпвідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги. До заяви від 31.01.2016 позивач додав всі необхідні документи. Листом від 15.02.2018 № 50/02/33-208 військовою частиною 3002 Національної гвардії України відмовлено ОСОБА_3 у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки позивач частково втратив працездатність через захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги правомірно, оскільки така виплата можлива лише у випадку, якщо втрата працездатності була наслідком отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби. Відтак, обов'язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі часткової втрати працездатності є наявність причинового зв'язку між втратою працездатності та виконання обов'язків військової служби та отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва).

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Згідно з довідкою військової частини 3002 західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії Ураїни № 910 від 13.10.2017, в період з 19.09.2016 по 26.11.2016, з 23.01.2017 по 30.03.2017 та з 23.05.2017 по 27.07.2017 ОСОБА_3 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до наказу командира військової частини 3002 від 14.12.2017 № 325 позивач, перебуваючи на військовій службі, виключений зі списків особового складу частини.

Згідно з довідкою серії 12 ААА від 18.12.2017 № 002719 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ОСОБА_3 втратив працездатність на 15%, причиною втрати такої професійної працездатності є захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.

31.01.2018 позивач звернувся із заявою до військової частини 3002 Національної гвардії України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою професійної працездатності, що пов'язана із захистом Батьківщини.

Листом від 15.02.2018 № 50/02/33-208 відповідачем відмовлено у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, оскільки позивач частково втратив працездатність через захворювання, що пов'язане із захистом Батьківщин.

Вважаючи відмову військової частини 3002 Національної Гвардії України, оформлену листом від 15.02.2018 № 50/02/33-208 у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спірні правовідносини регулюються Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції чинній на момент виникнення правовідносин (далі - Закон від 20.12.1991 № 2011-XII) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок затверджений Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975).

Відповідно до ст. 1 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 3 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Згідно з ч. 9 ст. 16-3 від 20.12.1991 № 2011-XII, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядоку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 , у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від, зокрема, 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Згідно з п. 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 13 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п. 18 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів таких державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) був (була) відряджений (відряджена).

Із вказаних норм вбачається, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, можливе лише у випадку, якщо така втрата працездатності була наслідком отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача від 31.01.2018 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності стала довідка серії 12 ААА від 18.12.2017 № 002719 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Так, відповідно до вказаної довідки позивач втратив професійну працездатність на 15%, причиною втрати такої професійної працездатності стало захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, такий містить обов'язкову умову для призначення одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності це наявність встановленого причинного зв'язку між втратою працездатності, виконання обов'язків військової служби, та отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва).

Оскільки на підставі довідки серії 12 ААА від 18.12.2017 № 002719 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено часткову втрату працездатності через захвоювання пов'язане із захистом Батьківщини, відтак передбачений п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 причинний зв'язок між втратою працездатності та отриманням військовослубовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби, відсутній.

За таких підстав, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини не може бути підставою для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови військової частини 3002 Національної Гвардії України, оформлену листом від 15.02.2018 № 50/02/33-208 у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання військової частини 3002 Національної Гвардії України прийняти рішення про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності, що пов'язана із захистом Батьківщини є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 81614) до військової частини 3002 Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, 105, м. Львів, 79060) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне судове рішення складено 26.07.2018.

Суддя Костецький Н.В.