Рішення № 75507196, 26.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

6.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1578/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Білокуракинського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 селищна рада Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Старобільської місцевої прокуратури до Відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради Луганської області, з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради Луганської області щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Комунального закладу “ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Білокуракинського району Луганської області” в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області;

2) зобов’язати відділ освіти ОСОБА_1 селищної ради вжити заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Комунального закладу “ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Білокуракинського району Луганської області” в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на підставі Закону України “Про прокуратуру” вивчено інформацію відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради Луганської області від 16.05.2018 № 405, відділу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Луганській області від 15.02.2018 № 10-12-0.222-1045/2-18, та з’ясовано, що на земельну ділянку під Комунальним закладом “ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Білокуракинського району Луганської області”, юридична адреса: 92243, Луганська область, Білокуракинський район, с. Луб’янка, вул. Шкільна, 30, правовстановлюючі документи відсутні.

На думку позивача, в даному випадку використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, шляхом користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації права постійного користування.

Підставами звернення прокурора до суду стало порушення вимог земельного законодавства, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, ризики нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей, що, у свою чергу, є не виконання гарантій держави у сфері освіти.

За цим позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов’язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою КЗ “ОСОБА_2 ЗОШ І-ІІ ступенів” відсутній. З огляду на що просив задовольнити позовні вимоги.

Під час розгляду даної справи судом проведено наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 11.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 812/1578/18 та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 10.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (арк.спр. 72).

Представник позивача надано клопотання про розгляд позову в письмовому проваджені (арк.спр. 80).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 66-67, 77).

Представники третіх осіб у судове засідання також не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. (арк. спр. 75-76).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктом “а” частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною другою статті 18 Закону України від 23.05.1991 № 1060-XII “Про освіту”, який діяв до 28.09.2017 (далі – Закон № 1060) передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1060 матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Згідно з частинами першою, третьою статті 22 Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII “Про освіту”, який діє з 28.09.2017 (далі – Закон № 2145) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини першої статті 80 Закону № 2145 до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Судом установлено, що відповідач – відділ освіти ОСОБА_1 селищної ради (ідентифікаційний код 41445553) є юридичною особою (арк.спр. 53).

ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Луганської області є юридичною особою, діє на підставі статуту (арк. спр. 30-42, 52).

Відповідно до пункту 1.7. Статуту ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Луганської області знаходиться у власності територіальної громади Білокуракинського району в особі ОСОБА_1 селищної ради. Органом управління закладом є Відділ освіти ОСОБА_1 селищної ради (арк. спр. 30-42).

Місцезнаходження навчального закладу: 92243, Луганська область, Білокуракинський район, село Луб’янка, вулиця Шкільна, будинок 30 (арк.спр. 52).

Рішенням ОСОБА_1 селищної ради сьомого скликання від 23.08.2017 № 31/3 “Про передачу закладів освіти та майна ОСОБА_1 селищної територіальної громади в оперативне управління та на баланс відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради” вирішено передати в оперативне управління (підпорядкованість) та на баланс відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради заклади освіти та майно відповідно з 01.08.2017 згідно додатку № 1. Також в підпункті другому пункту 3 зобовязано Відділ освіти ОСОБА_1 селищної ради здійснити правові заходи пов’язані з виготовленням технічної документації на об’єкти нерухомого майна на позашкільні навчальні заклади та загальноосвітні навчальні заклади комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради у відповідній організації. (арк.спр. 27).

В додатку першому до рішення ОСОБА_1 селищної ради сьомого скликання від 23.08.2017 № 31/3 в переліку закладів відділу освіти які передається в оперативне управління відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради значиться ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради (арк.спр. 28).

Актом прийняття - передачі від 01.08.2017 передано до Відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради майно ОСОБА_2 загальноосвітньої школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради (арк.спр. 43-51).

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1060 земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 80 Закону № 2145 порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності (пункт ґ частини другої статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у тому числі, у разі формування нової земельної ділянки.

Відповідно до частини другої цієї ж статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною першою статті 50 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV “Про землеустрій” встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини третьої вказаної статті проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, у тому числі, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Згідно з частинами третьою та шостою статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, а у разі надання такого дозволу - у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та за необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (стаття 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-VI “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон № 1952) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1952 права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Старобільської місцевої прокуратури Луганської області перевірено стан належного оформлення земельної ділянки під ОСОБА_2 загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради направлено відповідні запити до відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Луганській області.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Луганській області від 15.02.2018 № 10-12-0.222-1045/2-18 підтверджується, що за ОСОБА_2 загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради враховуються землі -1,0 га, та державні акти на право постійного користування земельною ділянкою не видавались. (арк. спр. 29).

Згідно з листом відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради від 16.05.2018 № 405 правовстановлюючі документи на земельну ділянку в тому числі ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради відсутні (арк. спр. 14).

Кабінетом Міністрів України 17.10.2012 прийнято розпорядження № 802-р “Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади”, яким зобов’язано центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, здійснити протягом 2012 і 2013 років заходи, пов'язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи повинні забезпечити проведення землевпорядних робіт і оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, в установленому законодавством порядку.

Таким чином, необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку під ОСОБА_2 загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради прямо передбачена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 802-р.

Відповідачем не надано доказів вжиття ним заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності щодо неоформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області слід задовольнити.

Також суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області, оскільки права на нерухоме майно та їх обтяження підлягають обов’язковій державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 і відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під загальноосвітньою школою створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування школи та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В силу статі 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Суд зазначає, що прокурор у даному випадку, звертаючись до суду з вимогами, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави через відсутність суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Отже, у даному випадку прокурор є суб’єктом владних повноважень, оскільки виступає в інтересах держави, у зв’язку з відсутністю суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З аналізу зазначених норм КАС України встановлено, що законодавець в даному випадку передбачив стягнення на користь суб’єкта владних повноважень судових витрат, тільки пов’язаних із залученням свідків та проведення експертизи, стягнення витрат зі сплати судового збору за подання позову на користь суб’єкта владних повноважень законодавець не передбачив.

Оскільки прокурор у вказаній справі є суб’єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави в суді, виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку щодо відмови у стягненні з відповідача судового збору на користь прокуратури Луганської області.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради Білокуракинського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 селищна рада Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти ОСОБА_1 селищної ради щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області .

Зобов'язати відділ освіти ОСОБА_1 селищної ради (92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Паркова, будинок 33, код ЄДРПОУ 41445553) вжити заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ОСОБА_1 селищної ради в межах населеного пункту села Луб’янка Білокуракинського району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_5