Рішення № 75507014, 25.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 р. Справа№805/4148/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85013, Донецька область, м. Білозірське, вул. Строітельна, 24/5)

до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, 8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А)

про визнання протиправним та скасування рішення від 19 квітня 2018 року № 1213, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 квітня 2018 року № 1213, зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди роботи з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозірська» та повторно розглянути заяву позивача від 11 квітня 2018 року № 1213 про перерахунок пенсії згідно з частинами 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 6 червня 2018 року суд позовну заяву позивача залишив без руху та встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду належним чином засвідчених копій доказів, наданих позивачем до позову, заяви позивача від 11 квітня 2018 року № 1213 про перерахунок пенсії або клопотання про її витребування у відповідача. 19 червня 2018 року позивач виконав вимоги ухвали суду від 6 червня 2018 року, чим усунув її недоліки. Ухвалою від 25 червня 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 805/4148/18-а.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. 11 квітня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за документами, які наявні в пенсійній справі, з додаванням до пільгового стажу періоду роботи на ТДВ «Шахта «Білозерська» з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року в якості гірника підземного. В травні 2018 року позивач отримав рішення начальника управління від 19 квітня 2018 року № 1213 про відмову в перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що у зв’язку з несвоєчасним проведенням чергової атестації робочих місць, було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу період роботи у ТДВ «Шахта «Білозерська» з 30 грудня 2005 року по 04 липня 2007 року. Також, в рішенні відповідач зазначив, що згідно наказів по підприємству ТДВ «Шахта «Білозерська» атестація робочих місць була проведена 28 листопада 1994 року наказ № 225-ТБ, 29 грудня 2000 року, наказ №239-ТБ, 30 листопада 2007 року наказ №597-ТБ. Вважає рішення відповідача необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного пенсійного законодавства, у зв’язку з чим вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що з причин несвоєчасного проведення адміністрацією підприємства чергової атестації робочих місць при призначенні пенсії, позивачу до стажу роботи на пільгових умовах не зарахований період роботи з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВС № 407417, виданого Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 22 серпня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що записами № 22-23 у трудовій книжці серії БТ-І № 7920635 на ім’я ОСОБА_1 підтверджується, що 26 квітня 2005 року на підставі наказу від 28 квітня 2005 року № 78вк позивача було прийнято гірником 3 розряду підземного з повним робочим днем у шахті до Шахти «Білозірська» ДП ДВКК та 4 липня 2007 року відповідно до наказу від 5 липня 2007 року № 105 вк позивач був звільнений за власним бажанням.

11 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Дана заява була прийнята відповідачем 11 квітня 2018 року, зареєстрована за номером 1213, про що свідчить розписка-повідомлення.

Судом встановлено, що відповідачем була розглянута заява позивача від 11 квітня 2018 року № 1213 щодо перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу від 19 квітня 2018 року № 1213, в якому відповідач зазначив, що проведення атестації робочого місця є обов’язковою умовою для зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 1 серпня 1992 року. Порядок проведення атестації робочих місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не раніше одного разу на 5 років. Це означає, що при призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу повного з-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Згідно наказів по підприємству ТДВ “Шахта “Білозерська” атестація робочих місць була проведена 28 листопада 1994 року наказ № 225- ТБ, 29 грудня 2000 року наказ № 239- ТБ , 30 листопада 2007 року наказ № 597-ТБ. Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць до стажу роботи за Списком 1-Шахтарі не зараховувати період роботи з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року в якості гірника підземного в ТДВ “Шахта “Білозерська”. За таких обставин відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Згідно з даними трудової книжки позивача в період з 26 квітня 2005 по 4 липня 2007 він працював в гірником 3 розряду підземного з повним робочим днем у шахті у Шахті «Білозірська» ДП ДВКК.

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв до 24.06.16), включено всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (позиція 1-1а розділ І Гірничі роботи).

Суд зазначає та не заперечується сторонами по справі, що згідно наказів по підприємству ТДВ «Шахта «Білозерська» атестація робочих місць була проведена 28 листопада 1994 року наказ № 225-ТБ, 29 грудня 2000 року, наказ №239-ТБ, 30 листопада 2007 року наказ №597-ТБ. П’ятирічний термін результату атестації, затвердженої наказом № 225-ТБ від 29.12.2000, сплинув 29.12.2005 року.

Втім, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи факту виконання позивачем в період з 30.12.2005 року по 4 липня 2007 року роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд дійшов висновку про можливість зарахування наведеного періоду роботи до пільгового стажу. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав щодо включення періоду роботи з 30.12.2005 року по 4 липня 2007 у ТДВ «Шахта «Білозерська» до пільгового стажу.

Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21 лютого 2018 року у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, вимоги позивача до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 квітня 2018 року № 1213, зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди роботи з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозірська» та повторно розглянути заяву позивача від 11 квітня 2018 року № 1213 про перерахунок пенсії згідно з частинами 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 31 травня 2018 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85013, Донецька область, м. Білозірське, вул. Строітельна, 24/5) до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, 8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) про визнання протиправним та скасування рішення від 19 квітня 2018 року № 1213, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повінстю.

Визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 квітня 2018 року № 1213 про відмову в перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2018 року № 1213 про перерахунок пенсії згідно з частинами 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 30 грудня 2005 року по 4 липня 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозірська», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнути з Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 25 липня 2018 року. Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.