Рішення № 75506876, 11.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/1964/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача 1 - ОСОБА_3

представника відповідача 2 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Фрутс" до Закарпатської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та повернення зайво сплачених митних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Фрутс" (далі – позивач, ТОВ "Голден Фрутс") звернулось до суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів (занесено до журналу судового засідання заміну правонаступником - Закарпатську митницю ДФС, далі – відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (далі – відповідач 2), яким просить визнати протиправними дії Чопської митниці Міндоходів щодо надання відмови у поверненні на користь ТОВ "Голден Фрутс" надміру сплачених коштів у розмірі 124754,32 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Голден Фрутс" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 124754,32 грн..

Заявою від 23.06.2015 р. позивачем уточнено позовні вимоги згідно якої останній просить суд: визнати протиправними дії Чопської митниці Міндоходів щодо надання відмови у поверненні на користь ТОВ "Голден Фрутс" надміру сплачених коштів у розмірі 124754,32 грн. та зобов’язати Закарпатську митницю ДФС скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Голден Фрутс" у розмірі 124754,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав до митного оформлення товар за ВМД № 305090000/2013/002410 від 16.02.2013 року, розрахувавши митну вартість за першим методом (за ціною договору), відповідно до чого Чопська митниця Міндоходів винесла Рішення про коригування митної вартості товару № 305000003/2013/100003/2 від 16.02.2013 р., та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305000003/2013/00007 від 16.02.2013 року.

Представник Закарпатської митниці ДФС проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві проти позову, при цьому пояснивши, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між рішенням про коригування митної вартості товару № 305000003/2013/100003/2 від 16.02.2013 р., та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305000003/2013/00007 від 16.02.2013 року та сплатою позивачем митних платежів за ВМД №305090000/2013/002416 від 16.02.2013, №305090000/2013/002956 від 26.02.2013, №305090000/2013/004290 від 20.03.2013, №305090000/2013/004293 від 20.03.2013, №305090000/2013/005022 від 01.04.2013, №305090000/2013/005171 від 04.04.2013, №305090000/2013/005925 від 15.04.2013, оскільки митну вартість по вказаним деклараціям декларант задекларував самостійно.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області проти задоволення даного адміністративного позову також заперечив, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши думку представників сторін по справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

16.02.2013 року позивач, з метою митного оформлення товару (продуктів рослинного походження), подав до митного органу декларацію за № 305090000/2013/002410, розрахувавши митну вартість за першим методом (за ціною договору).

Чопською митницею прийнято рішення за №305000003/2013/100003/2 про коригування заявленої митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару № 305000003/2013/00007 від 16.02.2013 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. по справі № 807/2852/13-а позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково, через особливість процедури повернення надмірно сплачених коштів за митне оформлення товарів.

Позивач звернувся до Чопської митниці ДФС із заявою, якою просить підготувати висновок про повернення надміру сплачених ТОВ "Голден Фрутс" митних платежів (а саме: податку на додану вартість) у розмірі 124754,32 грн., з відповідного бюджету, шляхом перерахування їх на поточний рахунок ТОВ "Голден Фрутс" та подати вищезазначений висновок для виконання уповноваженому органові Державного казначейства України.

Листом від 29.04.2015 року за № 07-70-03-2-10-39/3749, Закарпатська митниця ДФС відмовила позивачу у поверненні надміру сплачених коштів, посилаючись на те, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між рішенням про коригування митної вартості товару № 305000003/2013/100003/2 від 16.02.2013 р., та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305000003/2013/00007 від 16.02.2013 року та сплатою позивачем митних платежів за ВМД №305090000/2013/002416 від 16.02.2013, №305090000/2013/002956 від 26.02.2013, №305090000/2013/004290 від 20.03.2013, №305090000/2013/004293 від 20.03.2013, №305090000/2013/005022 від 01.04.2013, №305090000/2013/005171 від 04.04.2013, №305090000/2013/005925 від 15.04.2013, оскільки митну вартість по вказаним деклараціям декларант задекларував самостійно. При цьому, рішень щодо визначення митної вартості позивачем по відношенню до товару, митне оформлення яких здійснювалось за ВМД №305090000/2013/002416 від 16.02.2013, №305090000/2013/002956 від 26.02.2013, №305090000/2013/004290 від 20.03.2013, №305090000/2013/004293 від 20.03.2013, №305090000/2013/005022 від 01.04.2013, №305090000/2013/005171 від 04.04.2013, №305090000/2013/005925 від 15.04.2013 року, митним органом не виносилось (а.с. 11).

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з вимогами (в уточненому предметі позову) про визнання протиправними дій Закарпатської митниці ДФС щодо надання відмови у поверненні на користь ТОВ "Голден Фрутс" надміру сплачених коштів у розмірі 124754,32 грн. та зобов’язання Закарпатську митницю ДФС скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Голден Фрутс" у розмірі 124754,32 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.4 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі – МК України) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення зокрема вносяться митна вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст.51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон, визначається декларантом.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не приймалося рішення про визначення митної вартості товару по ВМД №305090000/2013/002416 від 16.02.2013, №305090000/2013/002956 від 26.02.2013, №305090000/2013/004290 від 20.03.2013, №305090000/2013/004293 від 20.03.2013, №305090000/2013/005022 від 01.04.2013, №305090000/2013/005171 від 04.04.2013, №305090000/2013/005925 від 15.04.2013 року, а митну вартість по вказаним деклараціям позивач задекларував самостійно.

Самостійне декларування позивачем митної вартості підтверджується відсутністю в гр.44 ВМД посилань на митну декларацію, по якій було відмовлено у митному оформленні, та на відповідну картку відмови.

Так, у вказаній графі відсутнє посилання на документ з кодом "1300", якому відповідно до Класифікатора документів (затвердженого чинним на дату виникнення спірних правовідносин наказом Міністерства фінансів від 20.09.2012 року за № 1011) відповідає "Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів", а також документ за кодом "1703", якому відповідає "Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення".

Зважаючи на те, що позивач раніше уже здійснював митне оформлення ідентичних товарів декларуючи митну вартість на рівні задекларованої, та наявною у митного органу цінової інформації, яка вказувала, що заявлена позивачем митна вартість відповідала рівню митної вартості подібних товарів, у митного органу не виникло заперечень щодо заявленої позивачем митної вартості.

При цьому, рішень щодо визначення митної вартості відповідачем по відношенню до товару, митне оформлення яких здійснювалось за ВМД №305090000/2013/002416 від 16.02.2013, №305090000/2013/002956 від 26.02.2013, №305090000/2013/004290 від 20.03.2013, №305090000/2013/004293 від 20.03.2013, №305090000/2013/005022 від 01.04.2013, №305090000/2013/005171 від 04.04.2013, №305090000/2013/005925 від 15.04.2013 року, митним органом не виносилось.

Посилання позивача, що митне оформлення товару за вказаними деклараціями здійснювалось на підставі оскарженого рішення про визначення митної вартості не відповідає дійсності, оскільки відповідно до чинного на дату виникнення спірних правовідносин Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.2012 року за № 598), рішення митного органу щодо визначення митної вартості видається щодо конкретної партії товару, поданої за конкретною ВМД.

Таким чином, оскільки митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант – відсутні підстави вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч положень Митного кодексу, а відтак, відсутні і підстави для визнання сплачених сум митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 25.11.2014 року по справі № 21-338а-14.

Оскільки відповідачем - 1 за результатами розгляду заяви позивача встановлено відсутність підстав для повернення коштів, то й обов'язку складання такого висновку у відповідача - 2 не виникало. Відтак, позовні вимоги щодо визнання митних платежів, сплачених позивачем на рахунок митного органу, згідно ВМД 305000003/2013/00007 від 16.02.2013року такими, що надміру сплачені та щодо зобов’язання відповідача-1 підготувати та направити для виконання висновок про повернення надмірно/помилково сплачених митних платежів на користь позивача - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та відповідачами доведено правомірність дій щодо відмови у поверненні надміру сплачених коштів у розмірі 124754,32 грн., вимоги позову не відповідають положенням законодавства, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 72, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Фрутс" до Закарпатської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та повернення зайво сплачених митних платежів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці, повний текст рішення виготовлено та підписано 26.07.2018 року.

СуддяОСОБА_5