Рішення № 75506544, 26.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. справа № 809/1103/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та зобов’язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов’язання зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи з 14.08.1985 по 22.12.1986 на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та з 01.03.1989 по 12.12.2002 на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.05.2018.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.05.2018 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, відповідач листом за №1646/03 від 01.06.2011 відмовив в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку (робота в шкідливих умовах праці по списку №2), оскільки позивачем не надано пільгову довідку і не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 за результатами атестації робочих місць. Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську неправомірно відмовило зарахувати періоди роботи з 14.08.1985 по 22.12.1986 на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та з 01.03.1989 по 12.12.2002 на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» до пільгового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.07.2018 року, відповідно до якого Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську заперечило щодо заявлених позовних вимог. Згідно відзиву, представник відповідача зазначив, що трудова книжка не є документом, який підтверджує пільговий характер роботи, а таким документом є лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника – документи, видані архівними установами. Враховуючи вищевикладене, зазначив, що в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку (робота в шкідливих умовах праці по Списку №2) ОСОБА_1 відмовлено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

20.07.2018 року позивач на адресу суду надіслав відповідь на відзив Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві є помилковими та просив відхилити відзив. Однак відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. З огляду на викладене, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем у відповіді на відзив, при розгляді та вирішенні даної справи судом до уваги не бралися.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, з врахуванням правових висновків Верховного Суду встановив таке.

24.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську із заявою, в якій просив призначити пенсію за вислугу років на пільгових умовах по Списку №2.

01.06.2018 року Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську листом №1646/03 відмовило в призначенні пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з підстав неподання пільгової довідки і не підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 за результатами атестації робочих місць.

Вважаючи відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську в призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив визнати зазначену відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 протиправною та зобов’язати зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи з 14.08.1985 по 22.12.1986 на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та з 01.03.1989 по 12.12.2002 на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.05.2018.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Нормами частини 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 100 Закону №1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст. ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з нормами статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі – Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Із записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він працював: з 14.08.1985 прийнятий на роботу на посаду майстра (наказ №112к від 14.08.1985); 22.12.1986 – звільнений з роботи (наказ№163к від 22.12.1986) у ПБО тресту «Іванофранківськбуд» (в майбутньому перетворено на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»); 01.03.1989 – переведений майстром управління потоку №1 (наказ №1721 від 07.03.1989); 19.05.1999 – переведений виконробом ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» (наказ №103к від 19.05.19999); 13.12.2004 – звільнений з роботи за власним бажанням.

Записи у трудовій книжці зроблені відповідно до законодавства. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Крім трудової книжки позивачем надано такі документи, які підтверджують його пільговий стаж роботи: особова картка ОСОБА_2 із записами про відповідні періоди роботи; довідка №22/1 від 18.05.2016 про періоди його роботи у ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»; наказ №150к від 18.11.1988 про прийняття на роботу в будівельно-монтажний трест «Івано-Франківськбуд»; наказ №172к від 07.03.1989 про переведення на посаду майстра дільниці №1 в будівельно-монтажний трест «Івано-Франківськбуд», наказ №26к від 13.12.2004 про звільнення з роботи з ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»; довідка №22 від 18.05.2016 про заробітню плату для обчислення пенсії за період 1989-1993 роки; Накази ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» №204/3 від 04.11.1997 та №75 від 24.09.2002 про затвердження робочих місць майстра, виконроба, електозварювальника, монтажника як шкідливих і з тяжкими умовами праці згідно Списку №2; висновок Головного управління праці та соціального захисту населення №2267 від 24.01.2006 експертизи якості атестації робочих місць ЗАТ «Прикарпатжитлобуд», довідка ПАТ «Прикарпаттяобленерго» №051/18 від 18.06.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії; накази ПАТ «Прикарпаттяобленерго» №114 від 27.02.2013 та №129 від 26.02.2018 про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці; висновок Головного управління праці та соціального захисту населення №1420/2 від 02.04.2013 експертизи якості атестації робочих місць у ПАТ «Прикарпаттяобленерго» (а.с.18-48).

Суд звертає звертає увагу, що доводи відповідача про те, що спірні періоди роботи позивача на пільгових умовах не підтверджені уточнюючою довідкою, є безпідставними, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Між тим записи у трудовій книжці та копії документів, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період на посадах за Списком №2, що надає право на включення спірного періоду до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стосовно доводів відповідача щодо не підтвердження позивачем права на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2 за результатами атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі — Порядок № 383), якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок та Постанова №422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Тобто атестація робочих місць до 21.08.1992 юридично не могла проводитись, оскільки Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 набрав чинності лише 21.08.1992.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання Постанови №442 «Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно зі статтею 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року №21-51а15 та від 10 вересня 2013 року №21-183а13.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що позивачем надано достатню кількість доказів, які підтверджують, що у спірні періоди з 14.08.1985 по 22.12.1986 та з 01.03.1989 по 12.12.2002 він дійсно був зайнятий на посадах з важкими умовами праці, а саме: майстра та виконроба на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» та має право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.

В свою чергу, відсутність уточнюючих довідок про підтвердження пільгового стажу не може бути підставою позбавлення права позивача на пільгову пенсію.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного суду України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську протиправно відмовило у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1, не зарахувавши до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 14.08.1985 по 22.12.1986 на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та з 01.03.1989 по 12.12.2002 на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач має право на пенсію з моменту досягнення 55-річного віку, тобто з 06.02.2018 року, однак звернувся із заявою про призначення пенсії більш ніж через три місяці - 24.05.2018, то пенсію слід призначити з дня звернення - 24.05.2018, що відповідає вимогам статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. згідно квитанції №0.0.1070617395.1.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 14.08.1985 по 22.12.1986 на підприємстві СУ-4 треста «Прикарпатбуд» та з 01.03.1989 по 12.12.2002 на ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.05.2018.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (вул. Незалежності, буд. 46, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ 20550895) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Автоливмашівська, буд. 26, с. Хриплин, Івано-Франківська міська рада, Івано-Франківська область, 76000, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1: вул. Автоливмашівська, буд. 26, с. Хриплин, Івано-Франківська міська рада, Івано-Франківська область, 76000, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1;

Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську: вул. Незалежності, буд. 46, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ 20550895.

Суддя Главач І.А.