
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2018 р. справа № 809/1047/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -
ВСТАНОВИВ:
18.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо його переведення з 08.02.2018 року з пенсії за вислугою років на пенсію по віку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014,2015, 2016 роки в розмірі 3 764,4 грн. та зобов'язання відповідача здійснити йому призначення пенсії за віком з 09.12.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не призначено та не виплачено пенсію з урахуванням положень ст.40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ", а протиправно переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, хоча це два різні види пенсій, що призначаються та виплачуються різними органами Пенсійного фонду на підставі різних законів. При цьому, на його думку, переведення з одного виду пенсії на інший можна здійснювати лише в межах одного закону, в іншому випадку має місце призначення пенсії. Такі неправомірні дії призвели до порушення права позивача на одержання належного пенсійного забезпечення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано 09.07.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що відповідно до ст.ст.10, 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається лише один раз довічно і не допускається участь громадянина у двох видах пенсійних правовідносин, а тому будь-яке звернення за іншим видом пенсії розглядається як заява на переведення. Окрім того, при призначенні пенсії в автоматизованій системі обробки пенсійної документації комп’ютерної технології формується протокол, в якому при наступних зверненнях може зазначатися виключно переведення з одного виду пенсії на інший. З посиланням на приписи ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відповідач вважає дії з переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії правомірним, а позовні вимоги безпідставними.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 30.06.2001 року отримував пенсію за вислугу років як особа, яка звільнена з військової служби відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що позивач, перед досягненням 60-ти років, з метою забезпечення права щодо майбутнього вільного вибору на призначення однієї із різних державних пенсій, надіслав 04.12.2017 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяву про відмову з 01.12.2017 року від свого права на отримання пенсії за вислугу років як особа, яка звільнена з військової служби (а.с.14-16).
Як вбачається з копії наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу атестата про зняття з обліку за №45 та відповідно до тверджень відповідача, зазначених у відзиві на позов, на підставі заяви позивача від 04.12.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було виплачено пенсію за вислугу років ОСОБА_1 до 31.01.2018 року і припинено виплату пенсії позивачу в зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом (а.с. 49, 51).
При цьому відповідно до заяви про переказ готівки за №130 від 19.12.2017 року відділення АТ "Ощадного банку" позивач повернув виплачену йому довічну пенсію за вислугою років за грудень 2017 року в розмірі 2 391,12 грн. (а.с. 17).
Судом встановлено, що після досягнення пенсійного віку, позивач звернувся із заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про призначення пенсії за віком, одночасно повідомив, що він відмовився від отримання довічної пенсії за вислугу років.
Згідно заяви про призначення (перерахунок) пенсії від 04.01.2018 року ОСОБА_1 просив призначити йому пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальонообов'язкове державне пенсійне страхування " (а.с. 18-19).
Крім того в матеріалах справи міститься також заява про призначення/перерахунок пенсії від 08.02.2018 року (а.с.20).
Відповідно до листа відповідача за №58/Д-15 від 15.02.2018 року та повідомлення по особовому рахунку за №246 ОСОБА_1 був переведений з пенсії за вислугою років на пенсію за віком з 08.02.2018 року (а.с. 22-23).
Водночас, згідно з листа Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №225/Д-15 від 26.04.2018 року, пенсійним органом було проведено переведення з одного виду пенсії на інший і застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки в сумі 3 764 грн.
За наслідками судового розгляду суд не погоджується з вищевказаними діями відповідача з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як вбачається зі змісту ст. 9 вищевказаного Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто даною нормою встановлено вичерпний перелік пенсій, на які поширюється правове регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання даного Закону, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» і є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком 04.01.2018 року та 08.02.2018 року, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин норми, які регулюють виключно перерахунок пенсії при переході із одного виду пенсії на інший, що передбачено ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки такого переходу в розумінні цього Закону не відбулося, а пенсія відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була призначена позивачу вперше.
Крім того, згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 ст.40 Закону Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Враховуючи, що позивач звернувся з заявою про призначення йому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше пенсії за віком 04.01.2018 та 08.02.2018 року, існують усі законодавчо передбачені підстави для нарахування ОСОБА_1 пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Разом з тим, згідно з повідомлення по особовому рахунку за №246 ОСОБА_1 був переведений з пенсії за вислугою років на пенсію за віком з 08.02.2018 року.
Водночас, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії паспорта серії СЕ 740901 від 22.10.2015 року, виданого Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 народився 08.12.1957 (а.с. 9), а тому досягнув пенсійного віку 08.12.2017 року. Відповідно до вищевказаної норми випливає, що позивач має право на призначення і виплату пенсії з 09.12.2017 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком в межах трьохмісячного строку з дня досягнення особою пенсійного віку, то відповідно до чинного законодавства України пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
З огляду навищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.
При цьому суд зазначає, що відповідно до положень КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.
Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Однак, як вбачається з доданих до позовної заяви квитанцій АТ «Ощадбанк» за №№7.161.1/15792700, 8.161.1/15792702 від 08.06.2018 року позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 1 409,60 грн. як за дві вимоги немайнового характеру.
Тобто, ОСОБА_1 внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для його повернення за клопотанням позивача в порядку, визначеному вищевказаним Законом.
На підставі статті 129-1 Конституції України, ст.ст. 40, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення задовольнити повністю.
Визнати дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо переведення ОСОБА_1 08.02.2018 року з пенсії за вислугою років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 3 764 (три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 40 коп. протиправними.
Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 09.12.2017 року із застосуванням заробітної плати (дохід) для призначення пенсії визначеної із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 25.07.2018 року, як дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1, (ідентифікаційний код - НОМЕР_1), вул. Тур'янська, 86 Г, с. Мала Тур'я, Долинський район, Івано-Франківська область, 77551
відповідач: Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37824000),вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.
Суддя Гундяк В.Д.
Судове рішення № 75506525, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 25.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/1047/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: