Рішення № 75505542, 24.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2018 р. Справа № 802/1770/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (вул. Заболотного, 31/141, м. Вінниця, 21000)

до: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе. 7, м. Вінниця, 21036)

про: зобов'язання призначити та виплатити пенсію

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання призначити та виплатити пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1). Зазначає, що 10.05.2018 він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив відновити перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, однак відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Незгоду з прийнятим рішенням позивач обґрунтовує тим, що дія вказаної норми поширюється на дві категорії осіб: 1) військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; 2) військовослужбовців, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

На переконання позивача, оскільки він є військовослужбовцем (в розумінні ст. 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, то пенсія по інвалідності йому має бути виплачена з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, як це гарантовано нормою частини 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою від 23.06.2018 відкрите провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, відповідачу встановлений 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач позов не визнав та у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 28664 від 10.07.2018) посилався на те, що основною умовою перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є проходження дійсної строкової служби під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зазначив, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 цього Закону, оскільки у період з 1986 року по 1987 рік не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З огляду на викладене просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

10.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку у зв'язку з тим, що він не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 цього Закону, оскільки у період з 1986 року по 1987 рік не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про що повідомлено листом від 16.05.2018 № 1885/11322/03.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону № 796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Стаття 59 Закону № 796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі № 796-ХІІ у редакціях: законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Посилання позивача на те, що частина речення "під час проходження дійсної строкової служби" стосується тільки категорії осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, суд вважає хибними, оскільки частину третю статті 59 Закону не можна застосовувати у відриві від інших положень Закону.

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Приписи ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надають передумов для їх неоднозначного тлумачення.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 у справі №820/1148/18, постанови від 13.02.2018 у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17).

Відповідно до матеріалів справи позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 07.06.1986 по 24.06.1986. Разом із тим, строкову військову службу проходив у період з 09.05.1978 по 28.05.1980, тобто, на момент участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останній дійсну строкову службу не проходив.

Таким чином, позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби. Не мав права на призначення/перерахунку пенсії позивач також і до внесення змін до цієї норми.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачеві у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

А відтак відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та похідної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 повністю.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Заболотного, 31/141, м. Вінниця, 21000, ід. номер НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе. 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 37979905) про зобов'язання призначити та виплатити пенсію - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович