Рішення № 75505071, 18.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2018 р. Справа № 802/1389/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представника позивача: ОСОБА_1

у відсутність представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді"

до: Одеської митниці ДФС

про: визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Макарді” (надалі – ТОВ «Макарді», товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (надалі – митниця, відповідач) про визнання протиправними дій по пред’явленню вимоги щодо проведення митного огляду товару, вчинені 27.01.2018 року

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що дії по пред’явленню товариству вимоги щодо проведення митного огляду товару вчинені 27.01.2018 року є протиправними, оскільки така вимога суперечить порядку і способу, визначеному Конституцією та законами України. Так, у відповідача були відсутні правові підстави для пред’явлення вимоги та, відповідно, проведення митного огляду, адже лист податкового органу не міститься у переліку вичерпних підстав, за наявності яких проводиться митний огляд.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.06.2018 року.

На адресу суду 14.06.2018 року надійшов відзив на адміністративний позов № 24376, у якому відповідач просить відмовити у задоволені позову, мотивуючи тим, що діяв відповідно до чинного законодавства, на підставі та в межах повноважень. Здійснення митного огляду проводилось не з ініціативи самого відповідача, а на виконання законного розпорядження державної фіскальної служби (лист від 13.12.2017 року за вихідним № 12505/9/15-32-22-02-06, вхідний № 1813/12-22). Відповідач також посилається на можливість застосування «системи управління ризиками». Відповідно, після перевірки поданих декларантом документів, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, визначені, оскаржувані позивачем, форми митного контролю, шляхом проведення митного огляду товару.

21.06.2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що жодних спростувань, викладеним у позові обставинам щодо наявності правових підстав для проведення митного огляду, відповідачем не наведено.

У судовому засіданні 21.06.2018 року позивачем також заявлено клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 1762 грн. Ухвалою суду від 21.06.2018 року вказане клопотання задоволено та позивачеві повернуті зайво сплачені витрати по сплаті судового збору у сумі 1762 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2018 року.

09.07.2018 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача № 28326, аналогічні за змістом поясненням викладеним у відзиві.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у позовні заяві та відповіді на відзив, а також на докази, які містяться у матеріалах адміністративної справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Протокольною ухвалою від 18.07.2018 року прийнято рішення про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши усі обставини справи та надавши їм оцінку, суд встановив наступне.

27.01.2018 року до відділу митного оформлення відповідача, від імені товариства, Експедиторською компанією «Лукро» подано експортну декларацію для митного оформлення вантажу «зерно льону» в кількості 65 060 кг, що експортувався в контейнерах: CAIU2098670 (21 660 кг.), ARKU2426790 (22 020 кг.), TTNU1614758 (21 380 кг.) Зазначена декларація прийнята до митного оформлення під реєстраційним номером UA500030/2018/001429.

Цього ж дня митним брокером отримано повідомлення митниці про необхідність проведення митного огляду вантажу, в якому зазначено про необхідність проведення митного огляду з розкриттям пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки; 903-1 застосування оглядової ренгенотелевізійної техніки.

Згідно вказаного повідомлення, підставою для встановлення такої форми митного контролю зазначений лист ГУ ДФС в Одеській області від 13.12.2017 року за вхідним № 1813/12-22.

За результатами здійсненого огляду 31.01.2018 року відповідачем складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. У вказаному акті зазначено про відсутність зауважень до наданого для огляду товару.

Позивачем на адресу відповідача, з метою отримання інформації щодо правомірності проведення митного огляду товару, було надіслано запит на отримання інформації, а саме, копії зазначеного листа ГУ ДФС в Одеській області за вихідним № 12505/9/15-32-22-02-06 від 13.12.2017 року.

У відповіді на вказаний запит ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що позивач не згадується у переліку підприємств щодо яких необхідно здійснити митний огляд. Також, податковий орган зазначає, що у вказаному листі міститься конфіденційна інформація, а тому у ГУ ДФС в Одеській області відсутні законні підстави надати копію вказаного листа.

Не погоджуючись із діями відповідача по пред’явленню вимоги щодо проведення митного огляду товару 27.01.2018 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері митного оформлення товарів, зокрема проведення митного огляду вантажу, регулюються Митним кодексом України (далі – МК України), Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12.12.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 року за № 318/22850 (далі - Порядок) та Вичерпним переліком підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 467 (далі – Вичерпний перелік). Вказані нормативні акти застосовуються судом у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини 2 статті 318 МК України, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Як зазначено у частині третій статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Однією з форм митного контролю, за змістом статті 336 МК України, визначено митний огляд.

Пунктом 2 частини першої статті 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митниць ДФС шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Відповідно до частини першої статті 338 МК України, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених митниці ДФС (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться у можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Згідно з частиною другою статті 338 МК України, за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним — без розкриття пакувальних місць і без його обстеження, частковим — з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним — з розкриттям до 100% пакувальних місць і поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Відповідно до частини третьої статті 338 МК України, за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо:

1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються обов’язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

Аналогічна позиція зазначена у п.п. 1.2 п 1 параграфу ІІ Порядку, відповідно до якого, рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 МК України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов’язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення.

У частині п’ятій статті 338 МК України вказано, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, у Вичерпному переліку вказано, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України здійснюється за таких підстав:

1. Відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

2. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для органу доходів і зборів.

3. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза зонами митного контролю.

4. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу.

5. Переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.

6. Переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей.

7. Наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів.

8. Наявність ознак надання одним товарам вигляду інших.

9. Припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством.

10. Виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю.

11. Невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю.

12. Подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних.

13. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами органу доходів і зборів.

14. Одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що митний контроль – це сукупність заходів, які передбачають мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та лише у разі надання документів та відомостей, які необхідні для його здійснення. Водночас, законодавством передбачена наявність вичерпного переліку підстав для проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім цього, такий вид митного контролю здійснюється за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що направлення позивачеві вказаного спірного повідомлення та здійснення наступного відповідного митного огляду товару вчинено відповідачем без наявності підстав, передбачених діючим законодавством. Серед вичерпного переліку підстав відсутня така підстава, як одержання від податкового органу письмового доручення.

У наданому листі податкового органу від 13.12.2017 року не зазначено про необхідність проведення перевірки у рамках кримінального провадження. Більш того, у листі зазначено про необхідність проведення перевірки саме документів щодо походження та виробника товару, а не здійснення митного огляду товару, що було вчинено відповідачем. При цьому, наведено перелік перевіряємих підприємств, у якому товариство відсутнє.

До того ж, суд зазначає про відсутність письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки про проведення митного огляду товарів, обов’язковість наявності якого передбачена законодавством України з питань державної митної справи.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, відповідачем до суду не надано жодних доказів порушення позивачем вимог статті 338 МК України, а також наявність будь-яких інформаційних витягів із автоматизованої системи управління ризиками, що передували застосуванню митного огляду товарів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, за загальним правилом, національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки"; п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" та інші).

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, суд зазначає, що направлення позивачеві відповідачем спірної вимоги, викладеної у «повідомлені від митниці декларанту» є неправомірним, оскільки здійснено за відсутності на те правових підстав. Оскаржувані дії не відповідають принципу обґрунтованості дій суб'єкта владних повноважень, тобто вчинені без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення; не на підставі закону.

Під час судового розгляду справи відповідач не виправдав свої дії та не навів обґрунтування свого рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що дії вчиненні митницею по пред’явлення позивачу вимоги про проведення митного огляду товару є протиправними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань митниці.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

позов задовільнити повністю.

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС по пред'явленю 27.01.2018 р. ТОВ "Макарді" вимоги у "повідомлені від митниці декларанту" щодо проведення митного огляду товару.

Стягнути на користь ТОВ "Макарді" (вул. Липова, 40, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32407672) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, 21-А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 39441717).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" (вул. Липова, 40, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32407672).

Відповідач: Одеська митниця ДФС (вул. Гайдара, 21-А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 39441717).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна