
1Справа № 335/5392/18 2/335/1644/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю серетаря ОСОБА_1, розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, мотивуючи свої вимоги, що вона перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго», однак протягом останнього півріччя не отримує заробітну плату. Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становить 46 369,31 гривень, яку позивач на підставі ст. 115 КЗпП України просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Також, просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2050,00 гривень.
Ухвалою судді від 18.05.2018 року витребувано у ПАТ «Запоріжжяобленерго» довідку- розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» розмір заборгованості із заробітної плати Позивача станом на 07.06.2018 року складає 46 369,31 гривень, із врахуванням часткових розрахунків з позивачем.
Крім того, представник відповідача вважає, що підготовка позовної заяви про стягнення заробітної плати не є складною (адвокатом підготовлено типову позовну заяву, яку подано у багатьох інших аналогічних справах), та виходячи із суми позовних вимог, просить зменшити орієнтовний розрахунок витрат на послуги адвоката по зазначеній справі.
Представником відповідача на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Виходячи із вищевикладеного та враховуючи, що розмір грошової суми не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У зв’язку з чим, вважаю за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по теперішній час працює у ПАТ «Запоріжжяобленерго» на посаді контролера енергосбуту першої групи кваліфікації.
Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, протягом вересня 2017 року - травень 2018 року ОСОБА_2 не отримує у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату.
Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Таким чином, відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене.
Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» наданої відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів, станом на 07.06.2018 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 46 369,31 гривень, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов’язань споживачами послуг товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.
Згідно з ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача, у справі та факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, угодою про надання адвокатських послуг №58 від 11.05.2018 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією на суму 2050,00 гривень 17.07.2018 року та Актом прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 17.07.2018 року, згідно якого адвокатом було витрачено 8 годин.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що витрати, понесені позивачем, пов'язані з розглядом справи; розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та задоволення позову та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, стягнувши з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 2 050,00 гривень.
Зменшити суму витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню, суд вважає недоцільним, з огляду на таке.
За змістом ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при цьому жодним доказом мне доведено неспівмірність таких витрат, незважаючи на те, що ч.6 ст. 137 ЦПК України покладає обов'язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешкає за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Стадіонна, 36) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 46 369 (сорок шість тисяч триста шістдесят дев’ять) гривень 31 копійка без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 050 (дві тисячі п’ятдесят) гривень 00 копійок, а всього стягнути 48 419 (сорок вісім тисяч чотириста дев’ятнадцять) гривень 31 копійка.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Суддя: В.В.Калюжна
Судове рішення № 75504569, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 18.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/5392/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: