Ухвала суду № 75503948, 25.07.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2461/18

25.07.2018 Провадження №1-кп/311/247/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., за участю прокурора Васильчука Б.Г., захисника Котюкова С.П., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000298 від 29 травня 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000298 від 29 травня 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки вважає, оскільки останній вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, нове кримінальне правопорушення вчинив через місяць після вручення обвинувального акту про вчинення іншого кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування, може впливати на потерпілих та свідків кримінального провадження, перешкоджати встановленню істини, а також продовжити вчинити інші злочини та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Захисник Котюков С.П. і обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивуючи тим, що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Вивчивши клопотання про застосування запобіжних заходів, докази, якими обґрунтовуються клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами

кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 липня 2018 року включно.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Встановлені раніше в ухвалі слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року ризики переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення, впливу на потерпілого і свідків кримінального провадженнята вчинення іншого кримінального правопорушення, та обставини, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про наявність зазначених ризиків, на даний час не змінилися і продовжують існувати, зокрема те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку, інкриміноване його кримінальне правопорушення вчинив після вручення обвинувального акту про вчинення іншого кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України,тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та покарання, яке йому загрожує.

На думку суду на даний час зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_2 будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження. Наведені в клопотанні захисника доводи щодо наявності у ОСОБА_2 місця

роботи та доходу, постійного місця проживання також не зменшує зазначені ризики.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_2, тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2018 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене, при визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, його особу, приходить до висновку про визначення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 480 гривень.

Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований або проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення, прибувати за викликами суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Васильчука Б.Г. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 25 вересня 2018 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 480 гривень. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 в Держказначейська служба України м.Київ; МФО 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований або проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення, прибувати за викликами суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Котюкова С.П. про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Нікандрова