Постанова № 75503474, 25.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/554/2018(м)

221/5532/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Єдиний унікальний номер 221/5532/16-ц

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Кочегарової Л.М., Гаврилової Г.Л.,

секретар - Тулянкіна М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 04 червня 2018 року, у складі судді Овчиннікової О.С.,

у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Волновахаміжрайтепломережа»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з оплати послуг за теплопостачання,

В с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» ( далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго») в особі виробничої одиниці «Волновахаміжрайтепломережа» (далі - ВО «Волновахаміжрайтепломережа») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути заборгованість за послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_1 за період з 05 жовтня 2013 року по 08 квітня 2016 року у розмірі 12212,17 грн., збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4320,79 грн., 3 % річних у розмірі 433,04 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн.

В мотивування позову зазначило, що позивач виробляє теплову енергію відповідно до стандартів, нормативів, норм і правил, а відповідач зобов'язаний оплачувати послуги з постачання теплової енергії у строки, передбачені договором або законом. Письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між сторонами не укладався, тому відповідач повинен сплачувати не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Надання послуг підтверджується актами включення та відключення багатоквартирного будинку.

Відповідач обов'язок щодо оплати послуг позивача з жовтня 2013 року по квітень 2016 року не виконувала, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.

Позивач звертався до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу у розмірі 16966 грн. з відповідача, однак за заявою відповідача ухвалою суду від 08 вересня 2016 року судовий наказ, виданий 08 серпня 2016 року, скасовано.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 04 червня 2018 року позов ОКП «Донецьктеплокмуненерго» в інтересах ВО «Волновахаміжрайтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг за теплопостачання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокмуненерго» в інтересах ВО «Волновахаміжрайтепломережа» заборгованість з оплати послуг за період з 05.10.2013 року до 08.04.2016 року в сумі 12212,17 грн. за теплопостачання квартири АДРЕСА_1, а також 3% річних в розмірі 433,04 грн., суму боргу з урахуванням індексу інфляції 4320,79 грн., судовий збір в сумі 1378 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зокрема зазначила, що відмова позивача в наданні дозвілу на влаштування індивідуального опалення та гарячого водопостачання фактично обмежує права відповідача як власника квартири вільно користуватися та розпоряджатися квартирою, пов'язуючи їх право на вибір індивідуального опалення та теплопостачання із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку.

З 26 серпня 2010 року відповідач не користується централізованим опаленням. Після відключення квартири від централізованого теплопостачання відповідач забезпечила доступ адміністративній комісії виконавчого комітету Володимирської селищної ради, про що був складений відповідний акт, того ж дня відповідачем була написана заява директору позивача з проханням не робити нарахування. Відключення від системи виконано в міжопалювальний період, закільцівка транзитних стояків централізованого опалення виконана вірно і у повному обсязі. Суміжні житлові приміщення також відключені від централізованого опалення із встановленням індивідуального опалення.

Відповідач не є споживачем послуг по теплопостачанню, теплову енергію не отримує, оскільки відповідно до законодавства споживач повинен здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію та позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з теплопостачання, об'єму надання цих послуг та якості.

Судом не враховано причини щодо низької якості послуг позивача з яких відповідач відключила квартиру від централізованого опалення, мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги з 14 квітня 2014 року та те, що відповідач є інвалідом другої групи, у зв'язку із чим остання звільняється від сплати судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення їй судової повістки про виклик до суду (а.с.110) .

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просила проводи розгляд даної справи без її участі.

В судовому засіданні представник позивача зазначала, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому судом правильно відхиленно заперечення останньої щодо неотримання послуг з теплопостачання через відсутність централізованого опалення. Факт та період надання послуги до централізованого опалення підтверджується актами підключення будинку до системи централізованого теплопостачання. Судом правомірно стягнуто з відповідача заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки за змістом ст.625 ЦК України зазначені нарахування входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, та не є пенею або штрафом.

Заслухавши суддю - доповідача, заперечення представника позивача - Шпак О.М., яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач проживає в АДРЕСА_1 , на її ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1.

Підприємством, яке надає послуги з теплопостачання до багатоквартирного житлового будинку відповідача є ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі ВО "Волновахаміжрайтепломережа".

За особовим рахунком відповідача НОМЕР_1 за період з 05.10.2013 року по 08.04.2017 року оплата за послуги теплопостачання не здійснювалася, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 12212 гривень 17 копійок.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що доказів про невиконання позивачем своїх обов'язків з надання послуг суду не надано, тому підстав для припинення нарахувань не було.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1378 грн., оскільки заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апеляційний суд неможе повністю погодитись з такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2014 року ВО "Волновахаміжрайтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" здійснено підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до централізованої системи опалення, про що складено акт № 72В від 24 жовтня 2014 року, та відповідно до акту №169 В від 14 квітня 2015 року позивачем 14 квітня 2015 року здійснено відключення житлового зазначеного будинку від централізованої системи опалення (а.с.10).

Відповідно до акту № 216В від 16 жовтня 2015 року ВО "Волновахаміжрайтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" 15 жовтня 2015 року здійснено підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до централізованої системи опалення та 8 квітня 2016 року проведено відключення цього будинку від централізованої системи опалення, що підтверджується актом№ 266 В від 11 квітня 2016 року (а.с.11).

З акту б/н від 07 жовтня 2013 року вбачається, що 05 жовтня 2015 року ВО "Волновахаміжрайтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" здійснено підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до централізованої системи опалення та 09 квітня 2014 року вказаний будинок відключено від централізованої системи опалення, про що свідчить акт №31 В від 10 квітня 2014 року (12).

Відповідно до акту обстеження квартир у будинку АДРЕСА_1 здійснено самовільне відключення опалення від централізованої опалювальної системи (а.с.26).

На підставі постанови № 52 Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Володимирської сільської ради, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян 51 грн. у зв'язку із самовільним обрізанням батареї опалення у її квартирі (а.с.27).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила № 630).

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п.п. 24, 25, 26 Правил № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Таким чином, вказаними правилами передбачено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється, та встановлено, що відключення здійснюється відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, № 4 від 22.11.2005 року (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП (п.1.1 Порядку).

Порядком передбачено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період.

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Таким чином, єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності зазначеного акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним, що прямо заборонено Правилами, та не звільняє споживача від обов'язку від сплати послуг з теплопостачання.

ОСОБА_1 у порушення Правил № 630 та Порядку самовільно відключилась від системи централізованого опалення, що підтверджується відповідним актом (а.с. 26), постановою № 52 (а.с.27). Вказаного факту не заперечує і сама відповідач у своїй заяві від 21 грудня 2017 року та в апеляційній скарзі.

Жодних даних про те, що будинок в цілому (а не окремі його квартири) відключений від централізованого опалення не пред'явлено.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 18 Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Отже, оскільки відповідачем не дотримано передбаченого порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, враховуючи вимоги ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання з теплопостачання повинні виконуватися належним чином, зокрема щодо оплати послуг.

Факт надання позивачем послуг підтверджується актами підключення будинку до централізованої системи опалення (а.с.10-12)

Відповідно до наведених норм законодавства, самочинне влаштування ОСОБА_1 у квартирі індивідуального опалення не є підтвердженням факту припинення надання чи ненадання останній послуг з опалення та підставою для звільнення його від оплати цих послуг.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконанням послуг позивачем, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, а тому з позивача підлягає стягненню сума заборгованості по оплаті за теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Доводи апеляційної скарги щодо встановлення мораторію на нарахування пені є необґрунтованими, оскільки позивачем вимоги про стягнення пені не заявлено, а в розумінні ст. ст. 549, 625 ЦК України пеня, індекс інфляції та 3% річних є поняттями не тотожними та мають різну природу, характер, підстави та порядок застосування.

Між тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1378 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є інвалідом загального захворювання другої групи довічно, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 10.09.2008 року (а.с.55, 95), а судом з неї стягнуто на користь позивача 1378 грн. судового збору, апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ч.6 ст.141 ЦПК України, скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах ВО «Волновахаміжрайтепломережа» понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. і ухвалити в цій частині нове рішення , яким суму судового збору, сплачену позивачем при звернені до суду з позовом у розмірі 1378 грн. компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції на вимогу ст. 376 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в частині відшкодування судових витрат.

В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 04 червня 2018 року скасувати в частині стягнення судового збору.

Компенсувати Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Волновахаміжрайтепломережа», за рахунок держави судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень на розрахунковий рахунок ВО «Волновахаміжрайтепломережа» № 26003300683351 у ТВБВ № 10004/0312 філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106 код ЄДРПОУ 03562477.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Г.Л.Гаврилова

Л.М.Кочегарова

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року.

Суддя Т.Б.Ткаченко