Рішення № 75503414, 12.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5537/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 липня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючогосудді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

09.06.2017 року позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №454-12 від 08.06.2012 року у розмірі 45 359,53 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.06.2012 року між Закарпатською обласною кредитною спілкою «Бескид» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №454-12, згідно з яким він отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. для споживчих потреб зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування на період з 08.06.2012 по 08.06.2016 року. У зв’язку з невиконанням зобов’язання, у ОСОБА_2 станом на 08.06.2017 року наявна заборгованість у розмірі 45 359,53 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Окрім того, із поданої заяви випливає, що ОСОБА_2 частково погасив заборгованість, відтак при прийнятті рішення позивач просить врахувати карточку позики станом на 11.07.2018 року.

У судове засідання відповідач не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Поважність неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подав.

На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 08.06.2012 року між Закарпатською обласною кредитною спілкою «Бескид» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №454-12 (далі – Договір), згідно з яким позивач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. для споживчих потреб.Кредит отримано на засадах строковості, зворотності, цільового характеру, використання, платності та забезпеченості.

Згідно з Видатковим касовим ордером №1433 від 11.06.2012 року, ОСОБА_2 видано кредит у розмірі 25 000,00 грн. на підставі договору кредиту №454-12. Про одержання вказаної суми ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 20.02.1997, виданий Тячівським РВ УМВС) підписався.

Згідно з п. 2.1 Договору, строк дії договору – 48 місяців з 08.06.2012 року по 08.06.2016 року.

Згідно з п. 3.1 Договору, плата за користування кредитом (проценти) становить 32,0 %річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 3.3 Договору, сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком розрахунків, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.5 Договору, погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу – сума кредиту.

Як випливає з ОСОБА_3 розрахунків №454-12 від 08.06.2012 року, яким встановлено періодичність та розміри платежів, - щомісячний платіж позичальника ОСОБА_2 складав 929,73 грн., починаючи з 08.07.2012 року і до 08.06.2016 року (48 місяців).

Як випливає з карточки позики №454-12, відповідач допустив систематичну несплату платежів по кредиту та відсотках. В той же час, відповідач частково погасив заборгованість по відсотках, яка станом на 11.07.2018 року складає 15 233,05 грн. А також сплатив держмито у розмірі 1600,00 грн. З огляду на що, загальна заборгованість по кредиту, наразі становить 38 359,53 грн., яка складається з наступного: 23 126,48 грн. – тіло кредиту, 15 233,05 грн. – відсотки за користування кредитом.

З матеріалів справи також випливає, що позивач звертався до відповідача з досудовими вимогами з пропозицією погасити заборгованість, що виникла.

Згідно з п. 5.1.3 Договору, позичальник зобов’язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків.

Таким чином, судом встановлено, що сторони погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов’язання. Тобто, погодили порядок і строки виконання зобов’язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами впродовж 48 місяців до 08 червня 2016 року включно.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 126,48 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором, то суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати висновки про правильне застосування норм права, викладені у п. 90, п. 91 Постанови Верховного Суду України від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 згідно з якими: «Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».

Таким чином, після спливу строку кредитування (08.06.2016 року) у позивача відсутнє право нараховувати проценти за кредитом.

З огляду на наведене, сума заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування 08.06.2012-08.06.2016 складає 14 832,57 грн. (14 670,37 грн. + 162,20 грн. = 14 832,57 грн.)

В той же час, як встановлено судом, під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 частково сплатив заборгованість за відсотками у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується наданим позивачем ОСОБА_3 розрахунків №454-12 від 08.06.2012 року.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у розмірі 7832,57 грн. за період з 08.06.2012 року по строк дії договору - 08.06.2016 року, з урахуванням сплаченої суми заборгованості (7000,00 грн.) під час розгляду справи. А також підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 23 126,48 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 612, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 76, 89, 141, 280, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП - НОМЕР_2) на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» (місцезнаходження: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - 22109660) – заборгованість за кредитним договором №454-12 від 08.06.2012 року в розмірі 30 959,05 грн. (тридцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень п’ять копійок), яка складається з наступного: 23 126,48 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 7832,57 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4