Ухвала суду № 75501803, 25.07.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6039/18

Провадження №2/219/2103/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Брежнев О.А., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2018 року цю позовну заяву було залишено без руху, у вказаній ухвалі окрім усього іншого також зазначалось, що позивачем порушено вимоги ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у ній: 1/. не зазначено адреси електронної пошти сторін за наявності . Окрім того, позивач у клопотанні вказує, що вона просить суд відстрочити сплату судового збору в зв’язку з тяжким матеріальним становищем, що є порушенням вимог ст. 136 ЦПК України, оскільки вона при цьому не подає відповідні докази до такого клопотання, наприклад копію трудової книжки, або інші, а лише додає довідки з пенсійного фонду про розмір пенсії, що не дає повного ствердження, що вона не має інших видів доходів.

Позивачу було надано термін для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали позивач отримав 27 червня 2018 року, про що свідчить поштове повідомлення. Однак, заявник у встановлений строк не усунув вищенаведених в ухвалі недоліків.

При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 27 червня 2018 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 27 червня 2018 року.

В свою чергу, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артема), 46/15), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення за порядком передбаченим ст. 355 ЦПК України та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Брежнев