Постанова № 75500929, 19.07.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа № 914/2634/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Блонська І.П.

розглянув апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області №05/2-483вих18 від 30.03.2018 (вх. № 01-05/1123/18 від 12.04.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2018 (суддя Синчук М.М., повний текст складено 20.03.2018)

у справі № 914/2634/17

за позовом: Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області, в інтересах держави, м. Жовква Львівської області,

до відповідача-1: Приватного підприємства (далі – ПП) “Ротен”, м. Жидачів Львівської області,

до відповідача-2: ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, с. Замочок Жовківського району Львівської області,

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та звільнення земельних ділянок

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_3 – прокурор Прокуратури Львівської області (службове посвідчення № 047917 від 13.09.2017р.);

від відповідача-1: ОСОБА_4 - адвокат (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-2: не з'явився (належно повідомлено).

1.Розгляд справи.

Хід розгляду апеляційної скарги викладений у відповідних ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 19.07.2018р. здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Учасниками процесу не заявлено жодних клопотань.

Відповідач-2 у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією списку рекомендованих листів від 10.07.2018р.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП “Ротен”, ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” та зобов’язання ПП “Ротен” звільнити земельні ділянки загальною площею 80,2309 га, передані в оренду ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області ПП “Ротен”.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 сільська рада приймаючи спірне рішення вийшла за межі наданих їй ОСОБА_5 України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Земельним кодексом України повноважень, у спосіб, що суперечить вимогам ОСОБА_5 України “Про оренду землі”, “Про оцінку землі”, “Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та ряду загальних положень Цивільного кодексу України. Зазначає, що земельні частки (паї) знаходяться за межами села Замочок, а ОСОБА_2 сільською радою не визначено статусу земельних ділянок (паїв) загальною площею 88,8287 га. Зазначає, що при винесенні спірного рішення ОСОБА_2 сільської ради, остання вийшла за межі наданих їй повноважень та фактично розпорядилася земельними ділянками за межами населеного пункту, що не належать до її компетенції, оскільки, спірні нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) знаходяться за межами населеного пункту с. Замочок, то розпорядження ними, з метою передачі їх в оренду, відповідно до ст. ст. 5, 13 ОСОБА_5 України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)” та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 122 - належить до виключної компетенції районної державної адміністрації.

Також зазначає, що відсутні кадастрові номери таких ділянок, в договорі відсутнє будь-яке посилання на документи про право власності на земельні паї та відомості про відкриття спадщини; відсутня державна реєстрація договору оренди в органах Держгеокадастру, наявна лише реєстрація в ОСОБА_2 сільській раді; відомості про передачу земельної ділянки в оренду землі не вносилися до Державного земельного кадастру; в договорі оренди спірної земельної ділянки відсутні будь–які посилання на документи про право власності на спадкове майно (земельні паї) та відомості про відкриття спадщини, а також строки дії договору оренди. Стверджує, що при укладенні договору оренди землі сільськогосподарського призначення, що входять до складу спадщини від 15.05.2017 сторонами не додержано обов’язкових вимог закону щодо державної реєстрації, такий є нечинним.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2018 (суддя Синчук М.М., повний текст складено 20.03.2018) у справі № 914/2634/17 в задоволення позовних вимог Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до відповідача-1: ПП “Ротен”, до відповідача-2: ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” та зобов’язання ПП “Ротен” звільнити земельні ділянки загальною площею 80,2309 га, передані в оренду ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області ПП “Ротен”, відмовлено повністю.

Судове рішення у справі мотивоване ч. 1, 2 ст. 1285 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), ч.5 ст. 4, ч.5 ст. 19 ОСОБА_5 України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року №161-XIV (надалі – Закон №161-XIV), ч.2 ст. 5 ОСОБА_5 України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 5 червня 2003 року №899-IV і зроблено висновок, що правовідносини, що склалися у даній справі стосовно винесення сільською радою рішення №8 від 10.05.2017р. лежить у площині регулювання їх спеціальним ОСОБА_5 України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли” від 20.09.2016р. №1533-VIII (надалі – Закон №1533-VIII), а не положеннями ОСОБА_5 України “Про місцеве самоврядування” в частині розмежування компетенції між органами місцевого самоврядування. ОСОБА_2 сільська рада надала дозвіл ПП “Ротен” на поновлення договору користування на умовах оренди земельні ділянки (паї) (землі померлих громадян) загальною площею 88,8287 га. В той же час, в п. 3 рішення зазначено, що у разі виготовлення власниками земельних часток (паїв), правовстановлюючих документів на земельні ділянки в порядку, визначеному чинним законодавством, до договору за зверненням громадян вносяться зміни в частині зменшення площі земельних часток (паїв), що передані в оренду. Відтак, такі дії сільської ради, як управителя даних земельних ділянок до з’явлення спадкоємців, повністю узгоджуються із вищенаведеними спеціальними нормами земельного законодавства, а тому прийнявши оскаржуване рішення ОСОБА_2 сільська рада не вийшла за межі наданих їй повноважень, а реалізувала своє право, надане вищезгаданим законом від 20.09.2016р. №1533. За результатами судового розгляду прокурором не було доведено порушень інтересів держави за поданим позовом, а також не доведено належними та допустимими доказами того, що оскаржуване рішення ОСОБА_2 сільська рада винесла за межами наданих їй повноважень.

Суд зазначив, що предметом даного спору є виключно оскаржуване рішення сільської ради, а також доводи сторін, пов’язані із оскарженням такого рішення. Натомість, договір оренди та його правова оцінка не входить до предмету даного спору та не досліджується судом на відповідність чи невідповідність останнього законодавству, та як позивачем не було заявлено відповідну вимогу про визнання недійсним такого договору (не було наведено правових обґрунтувань його нікчемності).

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Заступник прокурора Львівської області не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби (інтересу) у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання передачі земельних ділянок у користування, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю українського народу, а інтерес держави у даному випадку полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права українського народу. Стверджує, що рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” не відповідає до ст.1285 ЦК України (зі змінами внесеними ОСОБА_5 №1533-VIII) та ч.5 ст.4 ОСОБА_5 №161-XIV (в редакції ОСОБА_5 №1533-VIII). Зазначає, що судом не надано належної оцінки тому, що сільської радою не визначено статус земель переданих в оренду, жодних належних чи допустимих доказів, що це невитребувані паї чи земельні ділянки приватної форми власності не здобуто. Крім того зазначає, що в ході підготовки позовних матеріалів встановлено, що сільською радою не з'ясовувався стан оформлення спадщини по вказаних земельних ділянках, наявність спадкоємців, факти прийняття чи неприйняття ними спадщини, і відмови від її прийняття тощо. Судом таких відомостей також не здобуто. А тому, на думку скаржника, за відсутності вказаного, висновок суду про застосування спеціального нормативно правового акту, який регулює відносини щодо управління земельними ділянками померлих громадян ОСОБА_5 №1533-VIII, є передчасним. Зазначає, що судом не взято до уваги аргументи прокурора щодо невідповідності вимогам діючого законодавства договору оренди спірної земельної ділянки за відсутності вимоги про визнання договору недійсним чи його розірвання. Договір оренди землі від 15.05.2017 у відповідності до вимог ст.6 ОСОБА_5 України «Про оренду землі» не зареєстрований, а тому згідно ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, а у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. На думку скаржника, судом залишено поза увагою те, що передані в оренду земельні ділянки є несформованими, а відтак не можуть бути об'єктом цивільних прав. Також апелянт зазначає про невідповідність обставинам справи висновку суду про неузгодження дій Червоноградської місцевої прокуратури з правилами ст.53 ГПК України щодо не зазначення позивачем у справі районної державної адміністрації, оскільки даний позов подано прокурором в інтересах держави та обгрунтовано відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах через невизначення статусу земельних ділянок, що передані в оренду та вказано, що якби спірні земельні ділянки мали статус невитребуваних паїв, що знаходяться за межами населеного пункту, то в такому випадку, лише відповідні райдержадміністрації мали повноваження щодо надання їх в оренду, однак у зв'язку з не визначенням статусу земельних ділянок, неможливо визначити позивача у справі. Апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

ПП “Ротен” у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що сесією ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області дійсно не приймалось жодних рішень щодо зміни цільового призначення земель, що передавались в оренду - а саме, - земель сільськогосподарського призначення. Стверджує, в даному випадку має місце фактична передача в оренду земельних ділянок померлих громадян, а вказані дії були вчинені ОСОБА_2 сільською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та зокрема ст. 1285 ЦК України, яка визначає порядок управління спадщиною - у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки та ч. 5 ст. 4 №161-XIV. Посилається на те, що дії ОСОБА_2 сільської ради, як особи яка управляє спадщиною були направлені на недопущення безгосподарського використання земель померлих громадян, недопущення зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту тощо. Стверджує, що оскільки у відповідності до листа відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області кадастрові номери земельні ділянки не присвоювалися, що підтверджує технічну неможливість реєстрації договору оренди реєстратором у реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а позивач в позовній заяві підтвердив реєстрацію цього договору у ОСОБА_2 сільській раді у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 24 січня 2000 р. «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)», яка зазначає, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Зазначає, що відсутність вимог позивача щодо визнання договору оренди, укладеного між відповідачами, недійсним, позбавляє позивача можливості вимагати звільнення орендованої земельної ділянки. Вважає, що передані в оренду земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року виступають об'єктом цивільних правовідносин незважаючи на відсутність присвоєних кадастрових номерів та відсутності інформації про них у державному земельному кадастрі.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Зі справи вбачається, що VIII сесією VII скликання ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, розглянувши лист ПП “Ротен” від 11.04.2017 р. щодо врегулювання питання передачі в оренду невитребуваних земельних ділянок власників земельних часток (паїв) на території ОСОБА_2 сільської ради, з метою раціонального використання земель пайового фонду, вжиттям заходів по боротьбі із забур’ яненістю їх та залученням коштів до місцевого бюджету за їх використанння, відповідно до рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради № 6 від 25.04.2014 р., на підставі ст.ст. 10, 12, 36, 93, 124 Земельного кодексу України, ст.13 ОСОБА_5 України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), ст. 19 ОСОБА_5 “Про оренду землі”, ст. 1277 ЦК України було прийнято рішення № 8 від 10 травня 2017 року “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” (а.с. 27-28, долучено прокурором до позовної заяви в оригіналі, а.с. 83-84 також в оригіналі долучений примірник сільською радою до відзиву на позов, у якому (п.1 рішення) проставлена ставка орендної плати 8%).

Пунктом 1 даного рішення надано дозвіл на поновлення договору користування на умовах оренди земельними ділянками (паями) (землі померлих громадян) загальною площею 88,8287 га, з них рілля – 81,8119 га, сіножаті – 7,0168 га, ПП “Ротен” терміном до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на земельні ділянки, з умовою внесення змін у списки померлих власників земельних часток (паїв) у зв’язку з оформленням спадкоємцями права власності на земельні ділянки, відповідно до умов передбачених договором (список власників земельних часток (паїв), які не прийняли участь у розподілі земельних часток паїв, (померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщини – додаток №1). Ставка орендної плати за невитребувані паї - (не зазначено кількість відсотків) від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, враховуючи коефіцієнт індексації.

У п. 2 даного рішення зазначено, що сільському голові ОСОБА_6 укласти з ПП “Ротен” договір оренди земельних часток (невитребуваних паїв), інженеру-землевпоряднику ОСОБА_7 провести його реєстрацію.

Згідно з п. 3 рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 8 від 10 травня 2017 року у разі виготовлення власниками земельних часток (паїв) правовстановлююючих документів на земельні ділянки в порядку, встановленому чинним законодавством, до договору за зверненням громадян вносяться зміни в частині зменшення площі земельних часток (паїв), що передані в оренду. Припинення договору оренди можливе лише після закінчення сільськогосподарських робіт та повного збору урожаю орендарем.

Водночас до справи також долучена завірена належним чином ПП “Ротен” (а.с.68) копія рішення VIII-ї сесії VII-го скликання ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017 р. № 8 ”Про погодження передачі в оренду ПП “Ротен” невитребуваних земельних ділянок, земельних часток (паїв)”, зміст якого не є ідентичним змісту оригіналу рішення, долученого прокурором до позову, а також змісту оригіналу рішення, долученого сільською радою. Зі змісту цього примірника рішення вбачається, що воно прийняте після розгляду листа-звернення ПП “ Ротен” щодо передачі в оренду невитребуваних земельних ділянок, земельних часток (паїв) на території ОСОБА_2 сільської ради, з метою раціонального використання земель пайового фонду, вжиттям заходів по боротьбі із забур’яненістю та залученням коштів до місцевого бюджету за їх використання, відповідно до ст.ст.10, 12, 124 Земельного кодексу України, ст. 13 ОСОБА_5 України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, ст. 19 ОСОБА_5 України “Про оренду землі”ё ст. 1277 Цивільного кодексу України. Згідно п.1 цього примірника рішення сільська рада вирішила “надати в оренду земельні ділянки (паї) загальною площею 80,2309 га, з яких 80,2309 га – рілля, ПП “Ротен” терміном до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. п.2. Встановити ставку орендної плати за невитребувані паї в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки ріллі. п.3. Сільському голові ОСОБА_6 укласти із ПП “Ротен” в особі директора ОСОБА_8 договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв), та додатки до договору; розрахунок орендної платиё список невитребуваних земельних ділянок (паїв) та провести його реєстрацію (інженер-землевпорядник ОСОБА_7О.). п.4. У разі виготовлення власниками земельних часток (паїв) правовстановлююючих документів на земельні ділянки в порядку, встановленому чинним законодавством, до договору за зверненням громадян вносити зміни в частині зменшення земельних часток (паїв), що передані в оренду.”

Саме про звільнення земельних ділянок загальною площею 80,2309 га прокурором заявлено вимогу в позовній заяві. Оспорюване рішення органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним якого заявлено позовну вимогу прокурором, прийняте відносно земельних ділянок (паїв) (землі померлих громадян) загальною площею 88,8287 га, з них рілля – 81,8119 га, як надання дозволу ПП “Ротен” на поновлення договору користування на умовах оренди невитребуваними пайовими землями відповідно до рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради № 6 від 25.04.2014 р., яке у матеріалах справи відсутнє.

Порядок подання доказів визначено ст.80 ГПК України. Зокрема, ч.ч.1-4 цієї статті визначає наступне: учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Матеріали справи не містять клопотань сторін в порядку зазначеної вимоги процесуального закону. Зі справи вбачається (а.с.125), що ухвалою суду від 20.12.2017 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2018 р., а 19.02.2018 р. закрито підготовче провадження (а.с.127).

Судами встановлено також, що 15.05.2017р. між ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області (орендодавець) та ПП “Ротен” (орендар) у зв’ язку з відсутністю спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, та (або) неприйняття ними спадщини, та (або) відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, керуючись ст.4 ОСОБА_5 України “Про оренду землі», ст. 30-1 ОСОБА_5 України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст. 1285 ЦК України укладено договір оренди землі відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради №8 від 10.05.2017р. передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 80,2309 га, з яких 80,2309 га – рілля, які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населених пунктів, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 29-32). Даний договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) ОСОБА_2 сільської ради за №500 15.05.2017р.

Додатком до договору оренди землі від 15.05.2017р. є список власників часток (паїв), які не прийняли участь у розподілі земельних часток паїв (померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщини) на території ОСОБА_2 сільської ради, у якому вказано 137 осіб з зазначенням розміру земельної частки (паю) кожного, всього 80,2309 га, підписаний сільським головою. (а.с. 35-37).

Таким чином, можна зробити висновок, що предметом договору є неуспадковані паї. Доказів виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам часток (паїв) у відповідності до ОСОБА_5 України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05.06.2003 р. № 899-ІУ (далі – Закон № 899-ІУ) та постанови Кабінету Міністрів України “Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)” від 04.02.2004 р. №122 матеріали справи не містять.

15.05.2017р. ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області та ПП “Ротен” підписано Акт приймання-передачі до договору оренди землі, згідно якого орендодавець передав земельні ділянки, що входять до складу спадщини та перебувають в управлінні органу місцевого самоврядування (орендодавця), а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування (оренду) земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (об’єкт оренди). У акті зазначено, що земельні ділянки не перебувають у державній чи комунальній власності (а.с. 39).

Сільським головою на ім’я начальника Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури (а.с.38) направлено повідомлення від 02.10.2017 р. № 148, що станом на цю дату відповідно додатку № 1 до договору оренди землі з ПП “Ротен” від 15.05.2017 р. із 137 померлих громадян право власності на земельні ділянки спадкоємцями не оформлено. Спадкоємці не взяли участь у розподілі земельних ділянок. Дані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відносяться до земель запасу, знаходяться за межами населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради, передані в тимчасове користування ПП “Ротен” площею 80,23 га відповідно до договору оренди від 15.05.2017 р., за що сплачено сільській раді 43227,04 грн орендної плати. Долучено також схеми земельних ділянок (а.с.39).

Згідно додаткового повідомлення №157 від 30.10.2017р. ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області начальнику Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури, повідомлено, що при укладенні договору 15.05.2017р. ПП “Ротен” відмовилося від оренди (користування) площі сіножатей – 7,02 га та ріллі – 1,57 га, а тому передано в оренду земельну ділянку площею 80,23 га (а.с. 40). В листі від 23.08.2017 р. № 135 сільським головою повідомлено, що станом на цю дату ОСОБА_2 сільська рада не подавала судових позовів про визнання земельних ділянок відумерлою спадщиною, оскільки кожного року родичі померлих оформляють спадщину. Впродовж 2016 та 2017 р.р. сільською радою поновлялись договори тимчасового користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель з ПП “Ротен” та ФГ “Едем” (а.с.41).

Листом №10-13-0.23-533/105-17 від 19.10.2017р. Відділ у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив першого заступника керівника Червоноградської місцевої прокуратури, зокрема, про те, що в оренду передавалися не витребувані земельні частки (паї), відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, Відділ не в змозі ідентифікувати та встановити їх точне місце розташування (а.с. 42).

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Частиною 1 статті 29 ГПК України (у редакції чинній станом на час подання позовної заяви - 12.12.2017р. згідно штампу на поштовому конверті) передбачено, що прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Відповідно до положень частини 2 статі 29 ГПК України (у редакції чинній станом на час подання позовної заяви) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 23 ОСОБА_5 України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (надалі – Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України (у редакції чинній станом на час подання позовної заяви) господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України (у редакції чинній станом на час подання позовної заяви) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Підставою звернення з позовом стало порушення ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області вимог чинного законодавства, оскільки за твердженням прокурора, сільська рада вийшла за межі повноважень під час прийняття спірного рішення. ОСОБА_2 сільську раду як сторону договору оренди землі прокурор зазначив як одного із відповідачів у цій справі.

Позов керівником Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області подано в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. У позовній заяві вказано, що виходячи з норм законодавства, державним інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого питання передачі земельних ділянок у користування, а також захисту суспільних інтересів загалом, права власності на землю. Інтерес держави в даному випадку полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права. Також прокурором зазначено, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування, тому у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а неправомірне рішення сільської ради щодо розпорядження землями померлих громадян порушує норми діючого земельного законодавства, а прокуратура звертається до суду за захистом державних інтересів в якості позивача.

Апелянт зазначає про невідповідність обставинам справи висновку суду про неузгодження дій Червоноградської місцевої прокуратури з правилами ст.53 ГПК України щодо не зазначення позивачем у справі районної державної адміністрації, оскільки даний позов подано прокурором в інтересах держави та обгрунтовано відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах через невизначення статусу земельних ділянок, що передані в оренду та вказано, що якби спірні земельні ділянки мали статус невитребуваних паїв, що знаходяться за межами населеного пункту, то в такому випадку, лише відповідні райдержадміністрації мали повноваження щодо надання їх в оренду, однак у зв'язку з не визначенням статусу земельних ділянок, неможливо визначити позивача у справі.

Місцевим господарським судом зазначено, що звертаючись до господарського суду із позовом, прокурор не зазначив відповідний державний орган як позивача по справі, з огляду на те, що саме райдержадміністрація, за твердженням прокурора, мала право на розпорядження спірними землями за межами населеного пункту. Таким чином, дії прокуратури не узгоджуються із правилами передбаченими ст. 53 ГПК України. Однак даний висновок суду є необґрунтованим, оскільки прокурором зазначено, що у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а ст. 53 ГПК України (у редакції чинній з 15.12.2017р.) у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки позов надіслано до суду засобами поштового зв’язку 12.12.2017р. згідно штампу на поштовому конверті.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною ОСОБА_4 України, Закон від 15.07.97 р. № 452/97-ВР; чинна для України 01.01.98 р.) органи місцевого самоврядування в Україні мають недержавний статус.

Частинами 1, 3, 4 ст.140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ОСОБА_5 України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами) (далі – Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. 1 ст. 10 ОСОБА_5 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ОСОБА_5 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковим до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 ОСОБА_5 України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 ОСОБА_5 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст. 16 ОСОБА_5 №280/97-ВР).

Частиною 3 ст. 24 ОСОБА_5 №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ОСОБА_4 і ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частини 1 статті 59 ОСОБА_5 №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як передбачено частиною 10 статті 59 ОСОБА_5 №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

П.п. 16,17 р. Х Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Таким чином, можна зробити висновок, що предметом договору є неуспадковані паї. Доказів виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам часток (паїв) у відповідності до ОСОБА_5 України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05.06.2003 р. № 899-ІУ (далі – Закон № 899-ІУ) та постанови Кабінету Міністрів України “Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)” від 04.02.2004 р. № 122 матеріали справи не містять. Відповідно до ОСОБА_5 № 899-ІУ серед документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; свідоцтво про право на спадщину; договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додаються сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 8 від 10 травня 2017 року “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” надано дозвіл на поновлення договору користування на умовах оренди земельними ділянками (паями) (землі померлих громадян) загальною площею 88,8287 га, з них рілля – 81,8119 га, сіножаті – 7,0168 га, ПП “Ротен” терміном до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на земельні ділянки, з умовою внесення змін у списки померлих власників земельних часток (паїв) у зв’язку з оформленням спадкоємцями права власності на земельні ділянки, які знаходяться за межами с. Замочок та не є землями державної чи комунальної власності.

У матеріалах справи відсутній, а сторонами не підтверджено наявності укладеного між ОСОБА_2 сільською радою та ПП “Ротен” до 10.05.2017р. договору оренди землі, про надання дозволу на поновлення якого вказано у оскаржуваному рішенні міської ради.

Відповідно до ст. 13 ОСОБА_5 №899-IV нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, предметом укладення договорів оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є умовна частка сільськогосподарських угідь (яка не має чітко визначених меж та розміру у фізичних гектарах) і підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), власник якого не взяв участі в розподілі земельних ділянок, що проводився між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства, відповідною сільською радою.

Враховуючи вищенаведене, орган місцевого самоврядування не має права розпоряджатися земельною ділянкою, яка хоча і знаходиться в адміністративних межах відповідної ради, проте розташована поза межами населеного пункту. Дана норма стосується нерозподілених, не витребуваних земельних ділянок.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим ОСОБА_5, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.ст. 1, 2 ОСОБА_5 України “Про оренду землі” від 06.10. 1998 р. № 161-ХІV (далі – Закон № 161- ХІV). Відповідно до ч. 5 ст. 4 ОСОБА_5 № 161- ХІV орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.ст. 3ё6 ОСОБА_5 № 161- ХІV).

Відповідно до р. IX Перехідні положення ОСОБА_5 № 161- ХІV громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього ОСОБА_5.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим ОСОБА_5. Реєстрація ж договорів оренди земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та особами, які бажають їх орендувати, проводиться відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 р. № 119: виконавчим комітетом сільської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

З набранням чинності ОСОБА_5 України “Про Державний земельний кадастр” від 07.07.2011 р. № 3613-VІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру” від 17.10.2012 р. № 1051 право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації та оформляється відповідно до ОСОБА_5 України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.” Матеріали справи не містять доказів виділення в натурі земельних часток (паїв).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази визнання ОСОБА_2 сільською радою спадщини відумерлою. Сільський голова повідомив прокуратуру, що з такими позовами до суду сільська рада не зверталась. Отже, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, після визнання судом спадщини відумерлою та реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, договір оренди земельних ділянок комунальної власності, з урахування частини першої статті 122 Земельного кодексу України укладається із відповідною сільською радою за місцем розташування земельних ділянок. У відповідності до частини десятої статті 79-1 Земельного Кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 1283 ЦК України охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Матеріали справи не містять витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян, безкоштовний доступ до якого в силу ОСОБА_5 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли” від 20.09.2016 р. № 1533-VIII має місцевий орган самоврядування.

Згідно ст.ст. 154, 155 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Jргани виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Оспорюване рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 8 від 10 травня 2017 року “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” прийняте всупереч вимогам чинного законодавства без проведення процедури визнання спадщини відумерлою в порядку, передбаченому ст. 1277 ЦК України. Передані згідно оспорюваного рішення земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, що підтверджується додатковим повідомленням №148 ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області начальнику Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури, згідно якого із 137 померлих громадян право власності на земельні ділянки спадкоємцями не оформлено, спадкоємці не взяли участь у розподілі земельних ділянок, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відносяться до земель запасу, знаходяться за межами населеного пункту ОСОБА_2 сільської ради та передані в тимчасове користування ПП “Ротен” (а.с. 38).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку повноваження щодо передачі в оренду ( в користування) земельних ділянок (паїв померлих громадян), які знаходяться за межами населеного пункту с. Замочок, не відноситься до компетенції ОСОБА_2 сільської ради та оспорюваний акт не відповідає наведеним вище нормам матеріального права (зокрема, ст.1277 ЦК України), а тому рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” є незаконним. При цьому суд апеляційної інстанціїї вважає, що при встановлених обставинах справи вимога прокурора про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування є належним і самостійним способом поновлення прав на земельну ділянку.

Наведена правова позиція відображена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2018р. у справі №914/1921/17.

Щодо вимоги прокурора про зобов’язання ПП “Ротен” звільнити земельні ділянки загальною площею 80,2309 га, передані в оренду ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області ПП “Ротен” то така є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8.

На підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 8 від 10 травня 2017 року 15.05.2017р. між ОСОБА_2 сільською радою Жовківського району Львівської області (орендодавець) та ПП “Ротен” (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до передано не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 80,2309 га, з яких 80,2309 га – рілля, які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населених пунктів, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розмір земельної ділянки переданої в оренду згідно договору оренди є меншим ніж в оспорюваному рішенні суду, оскільки згідно додаткового повідомлення №157 від 30.10.2017р. ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району повідомлено, що при укладенні договору 15.05.2017р. ПП “Ротен” відмовилося від оренди (користування) площі сіножатей – 7,02 га та ріллі – 1,57 га, а тому передано в оренду земельну ділянку площею 80,23 га (а.с. 40).

Оскільки спірне рішення сільської ради від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” є незаконним, а тому у ПП “Ротен” відсутні правові підстави для користування земельними ділянками площею 80,2309 га (рілля), які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населеного пункту.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

На підставі викладеного колегія суддів зробила висновок про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2018 у справі № 914/2634/17 і прийняття нового рішення, яким, позовні вимоги керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до відповідача-1: ПП “Ротен”, до відповідача-2: ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області задоволити та визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області від 10.05.2017р. №8 “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен” та зобов’язати ПП “Ротен” звільнити земельні ділянки площею 80,2309 га (рілля), які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населеного пункту, передані по договору оренди.

Згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції в розмірі 1600,00 грн та 2400,00 грн покладаються судом апеляційної інстанції на відповідачів ОСОБА_2 сільську раду Жовківського району Львівської області та ПП “Ротен” з їх відшкодуванням Прокуратурі Львівської області на підставі ст.ст.129,282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2018 у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити. Визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 8 від 10 травня 2017 року “Про надання дозволу на поновлення договору користування на умовах оренди не витребуваних пайових земель - ПП “Ротен”. Зобов’язати Приватне підприємство “Ротен” (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 36874438) звільнити земельні ділянки площею 80,2309 га (рілля), які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, за межами населеного пункту, передані по договору оренди.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Ротен” (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 36874438) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1600,00 грн судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом та 2400,00 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.

4. Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області (80338, Львівська область, Жовківський район, с. Замочок, вул. Шевченка, 113а, ідентифікаційний код 2235518) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1600,00 грн судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом та 2400,00 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.07.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.