Вирок № 75500777, 25.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/269/18 Провадження №11-кп/773/351/18 Головуючий в 1 інстанції Лях В. І. Категорія:ч.2 ст.286 КК УкраїниДоповідач : Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів - Денісова В.П., Здрилюк О.І.,

з участю

секретаря - Старенько Л.М.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Слободіна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12018030170000015 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кузнецовськ Рівненської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 фактично проживаючий в АДРЕСА_2, громадянин України, українець, розлучений, раніше не судимий, освіта середня, безробітний:

- визнаний винним за ч.2 ст.286 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в три роки, та зобов'язано ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.

Судом вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 05 січня 2018 року, о 17 год. 50 хв., керуючи автомобілем, марки «Opel Tigra» р/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Здомишель - Ратне Ратнівського району Волинської області, на 58 км. під час виконання маневру обгону транспортного засобу проявив безпечність та неуважність, не впорався із керуванням, втратив контроль над автомобілем, яким виїхав на обочину, де перекинувся. Внаслідок чого, пасажирці ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, які спричинили її смерть.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3. б); 12.1); 12.2; 14.2 Правил дорожнього руху України зобов'язуючих водія; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечним і він після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортного засобу якого обганяє, повернутися на займану смугу.

У поданій апеляції прокурор, не оспорюючи фактичних обставин провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, вказує, що апеляційна скарга подається у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 3 роки. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, захисника та обвинуваченого, які апеляційну скаргу прокурора заперечили, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджуються зібраними в провадженні доказами і ніким не оспорюються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оскаржується.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Зі змісту ст.75 КК України вбачається, що якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробовуванням.

Згідно ч.3 ст.55 КК України, при призначенні позбавлення права займатися певною діяльністю як додаткового покарання - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відніс те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, з позитивної сторони характеризується по місцю проживання, служби, попередньої роботи, його щире каяття та відшкодування заподіяного злочином збитку.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відніс вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши ці та інші обставини провадження, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання саме у виді позбавлення волі та про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбуття основного покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки відсутні підстави для призначення покарання, яке необхідно відбувати реально, разом з тим, знайшов необхідним призначити додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На думку суду, таке покарання, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, суд першої інстанції, при звільненні ОСОБА_1 від призначеного покарання, звільнив останнього від додаткового покарання, що суперечить вимогам ч.3 ст.55 КК України.

За таких обставин вирок суду в частині застосування ст.75 КК України до додаткового покарання не можна визнати законним та обґрунтованим, внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому апеляційна скарга прокурора про необхідність скасування вироку щодо ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Таким чином, на підставі п.3 ч.1 ст.407 КПК України, суд вважає за необхідне вирок першої інстанції в частині звільнення від відбуття додаткового покарання на підставі ст.75 КК України скасувати у зв'язку з застосуванням закону, який не підлягає застосуванню, при цьому постановити новий вирок.

Крім того прокурор в апеляційній скарзі підставно вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст.76 КК України, які відносяться до імперативних норм, а саме не прийнято рішення про зобов'язання обвинуваченого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необхідність покладення вказаного обов'язку на обвинуваченого.

В решті вирок суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Крім того не є слушними доводи захисника про необхідність виключення обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки стороною захисту вирок не оскаржувався та, крім того, обвинувачений визнав свою винуватість повністю, в тому числі і той факт, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення від відбуття покарання скасувати.

Залишити призначене судом покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В решті вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення..

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законнорї сили 25.07.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай