Постанова № 75500686, 16.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р. Справа№ 910/20239/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Свистунов А.В. (довіреність б/н від 29.05.2018)

від третьої особи 2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р.

у справі № 910/20239/17 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"

до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

2. державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

про розірвання договору, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про розірвання іпотечних договорів № 08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007 р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявності істотної зміни обставин, а саме з наявності чотирьох умов, зазначених у ч.2 ст.652 ЦК України. Крім того зазначив, що позивачем не наведено достатніх обставин щодо істотного порушення умов спірних договорів, які надавали йому достатні права для їх розірвання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про розірвання договорів у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги, що протягом чотирьох календарних днів, в іпотечні договори не були внесені відповідні зміни та доповнення щодо заміни іпотекодержателя з первинного кредитора - ПАТ « Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта - Банк». Зазначає, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України « Про іпотеку» - іпотека не може існувати самостійно без первинного зобов'язання і перехід прав іпотекодержателя до його правонаступника повинен відбуватись відповідно до ч.1 ст.19 та ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Також, вказав на те, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 407\5004\12 від 06 квітня 2017 року було встановлено , що між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» не укладалось жодних нотаріально посвідчених додаткових угод щодо внесення змін до спірних іпотечних договорів відносно заміни іпотекодержателя ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк», вважає, що зазначені висновки носять преюдиційний характер.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" та призначено справу до розгляду.

В подальшому розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 16.07.2018 року представник третьої особи 1 вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представники позивача, відповідача та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи 2 за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника третьої особи 1, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2007р. між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ковельрембуд" (позичальник) укладено кредитний договір № 08/01/07-КЛТ (кредитний договір)(а.с.13)

Вищезазначеним договором сторони погодили, що банк надає позичальнику кредити (транші) в межах загальної суми 2 000 000,00 доларів США на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 04.07.2007р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Ковельрембуд" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 08/01/і01/07-КЛТ, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н.С. і зареєстрований в реєстрі за № 16.(а.с.23)

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 04.01.2007 р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Ковельрембуд" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 08/01/і02/07-КЛТ, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н.С. і зареєстрований в реєстрі за №14.(а.с.28).

27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.(а.с. 33).

За умовами вищевказаного договору купівлі-продажу сторони передбачили наступне, скільки продавець надав кредити позичальникам (як визначено нижче) за кредитними договорами; продавець бажає продати (відступити) , а покупець бажає купити (прийняти) права вимоги (як визначено нижче) за винагороду та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Пунктом 1.1 договору сторонами визначено термін "права вимоги" що означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, що надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.(п.1.1. договору ).

Як передбачено сторонами відповідно до пункту 2.1. договору - продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. (а.с. 39)(перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги), а також у відповідності з Актом приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року з додатком (а.с. 40-47), ПАТ "Дельта Банк" отримало право вимоги щодо декількох кредитних договорів, укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ковельрембуд" в тому числі, щодо кредитного договору №08/01/07КЛТ від 04.01.2007р. (з додатковими угодами до нього) та за Іпотечними договорами №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. укладеними між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Ковельрембуд"

У відповідності до меморіального ордеру №66818687 від 27.09.2013 ПАТ "Дельта Банк" здійснено сплату на користь ПАТ "Кредитпромбанк" суму загальної купівельної ціни за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013., що не заперечувалось сторонами.

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що договір купівлі-продажу прав вимоги укладений 27.09.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" не передбачає переходу прав вимоги за іпотечними договорами № 08/01/і01 /07-КЛТ та № 08/01/і02/07-КЛТ, у зв'язку із чим, іпотечні договори №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007 та № 08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007 підлягають розірванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем не наведено достатніх обставин щодо істотного порушення умов спірних договорів, які надавали йому достатні права для їх розірвання, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявності істотної зміни обставин, а саме з наявності чотирьох умов, зазначених у ч.2 ст.652 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

За приписами статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №08/01/07-КЛТ від 04.01.2007р. між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ковельрембуд" було укладено іпотечний договір № 08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н.С. і зареєстрований в реєстрі за № 16;

іпотечний договір № 08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н.С. і зареєстрований в реєстрі за №14 .

Іпотека в силу ст. 575 ЦК України є окремим видом застави нерухомого майна.

Відповідно до ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вже зазначалось вище апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що іпотечний договір №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та іпотечний договір №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. підлягають розірванню в судовому порядку у зв'язку із тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги укладений 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" передбачає перехід прав вимоги до нового кредитора лише за основним зобов'язанням по кредитному договору №08/01/07КЛТ від 04.01.2007р., а перехід прав вимоги за іпотечними договорами № 08/01/і01/07-КЛТ та №08/01/і02/07-КЛТ до нового кредитора не відбувся.

На підтвердження зазначеного, апелянт посилається на встановлені обставини постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі №5004/407/12 від 06.04.2017

Колегія суддів вважає вищезазначені доводи апелянта необґрунтованими та безпідставними зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 24 закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Як вже зазначалось між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., у відповідності до умов якого ПАТ "Дельта Банк" передано право вимоги до ТОВ "Ковельрембуд" по кредитному договору №08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього.

За змістом додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги), а також у відповідності з актом приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року з додатком, ПАТ "Дельта Банк" отримало право вимоги щодо декількох кредитних договорів, укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ковельрембуд" в тому числі, щодо кредитного договору №08/01/07КЛТ від 04.01.2007р. (з додатковими угодами до нього) та за Іпотечними договорами №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. укладеними між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Ковельрембуд".

З акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" передано право вимоги також, щодо укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ковельрембуд" також іпотечних договорів №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р.

Положеннями ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Як унормовано в статтях 513-516 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Колегія суддів зазначає, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі №5004/407/12 від 06.04.2017р. встановлено що перехід до ПАТ Дельта Банк права за іпотечними договорами №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. не відбувся. Проте, колегія суддів вважає, що вищевказаний висновок не свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання іпотечних договорів на підставі вимог ч.2 ст. 651 ЦК України, на яку позивач посилався при зверненні з позовними вимогами.

Частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Одночасна наявність даних умов є обов'язковим чинником, який надає право суду змінити умови договору на вимогу зацікавленої сторони.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (такої правової позиції дотримується Верховний суд України у своїх постановах від 23.05.2011 у справі №53/325-09, від 21.02.2011 у справі №9/219-09).

Як видно зі змісту іпотечних договорів №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. не встановлено заборони ПАТ "Кредитпромбанк" відступити права вимоги за ними на користь третіх осіб, факт того, що перехід до ПАТ "Дельта Банк" прав за іпотечними договорами №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р. не відбувся не може розцінюватись як істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при їх укладенні.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено наявності істотної зміни обставин, яка може впливати на розірвання іпотечних договорів іпотечних договорів №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007року, а тому судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання іпотечних договорів №08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007р. та №08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" та публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/20239/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" на рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/20239/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/20239/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/20239/17 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.07.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.Г. Смірнова

Є.Ю. Пономаренко