Постанова № 75500570, 23.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року Справа № 904/6976/17

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Орєшкіної Е.В., Кузнецової І.Л.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

представник: ОСОБА_2, довіреність №1786 від 26.10.2017;

Відповідач ОСОБА_1 акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

представник: ОСОБА_3, довіреність №52-16/16 від 16.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі № 904/6976/17 (суддя Красота О.І., повне рішення складено 16.03.2018)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальній сумі 129 477 грн 60 коп

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами у сумі 126022,32 грн та збору за зберігання вантажу - 3455,28 грн. Загалом заявлена до стягнення сума складає 129477,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо – збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", щодо своєчасного вивільнення під'їзної колії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 (суддя Красота О.І.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 126022,32 грн плати за користування вагонами, 3455,28 грн збору за зберігання вантажу та 1942,17 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи встановлено своєчасне повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем призвело до їх затримки на підходах до станції призначення та нарахування залізницею плати за користування вагонами у сумі 126022,32 грн та збору за зберігання вантажу у сумі 3455,28 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ОСОБА_1 акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд не врахував ті обставини, що причини, викладені в акті ГУ-23 не відповідають дійсності і прийшов до помилкового висновку про наявність вини Відповідача у затримці вагонів, скупченість вагонів на станції призначення відбувається з вини Позивача, який порушує процес відправки вагонів на станції призначення;

- судом не надано юридичної оцінки та аналізу поясненням Відповідача щодо висновку експерта, що мало негативний вплив на прийняття рішення про задоволення позову;

- матеріалами справи не доведена вина Відповідача в затримці вагонів, тому покладення на нього відповідальності безпідставне;

- твердження Позивача, що порожній вагон є вантажем не ґрунтується на положеннях закону, а одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є неправомірним.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі №904/6976/17; сторонам наданий строк до 16.05.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань відповідно до ст. ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частин 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи визначено провести 21.05.2018 без виклику (повідомлення) сторін.

26.04.2018 від апелянта до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли заяви (клопотання):

- про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін;

- про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/7360/17.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 клопотання Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з викликом учасників справи задоволено та призначено розгляд справи №904/6976/17 у судовому засіданні з повідомленням сторін на 21.05.2018 на 11 год. 00 хв.

07.05.2018 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У судовому засіданні 21.05.2018 відповідно до п.7 ч.1 ст. 228, п.11 ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі №904/6976/17 зупинено до вирішення об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме у справі №904/7360/17, про що винесено ухвалу.

15.06.2018 об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянуто касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі №904/7360/17 та прийнято постанову. Отже, підстави для зупинення провадження у справі №904/6976/17 відпали.

05.07.2018 у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого відповідно до протоколу про повторний автоматизований розподіл судової справи від 05.07.2018 справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 справу №904/10565/17 прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів. Провадження у справі поновлено, розгляд справи визначено провести 23.07.2018 о 11:00 год.

У судовому засіданні 23.07.2018 повноважний представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", як залізницею, правонаступником якого є Позивач - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як власником колії, правонаступником якого є Відповідач - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", було укладено Договір №ПР/М-13-2/11-131387НЮдч про експлуатацію залізничної під’їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (т.1 а.с.192), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цієї угоди експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під’їзної колії є знак “Межа під’їзної колії”, який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Згідно з пунктом 4 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

Згідно пункту 5 Договору передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу - 1,5 год; повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Пунктом 6 Договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до пункту 8 укладеного між сторонами Договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг; повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

За змістом пункту 11 Договору час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) – згідно з Правилами зберігання вантажів. Інші збори і плати за додаткові роботи та послуги , які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 20 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на один рік з 11.12.2013 до 10.12.2014.

15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №9 до договору, якою у зв’язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке згідно з Законом України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, назву договору викладено в новій редакції: “Договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії Публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Кривий Ріг філії “Придніпровська залізниця ” ПАТ “Укрзалізниці” (а.с.191 т.1).

У січні 2017 року за залізничними накладними позивачем були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу відповідача (а.с. 110-177, т.1). Станція призначення – Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом №154 від 16.01.2017 о 03:18 год. на станції Новоблочна були затримані порожні вагони (голова – 60607124, хвіст – 52725959 у кількості 53 вагона, що перевозилися у поїзді №3552, індекс поїзда 4671-207-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 №17 (а.с. 88, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №17 від 16.01.2017 (а.с. 87, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 16.01.2017 о 04:00 год (а.с.89, т.1). У повідомленні зазначені заперечення, що вагони не запитували.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №17 від 16.01.2017 затримані вагони, що прибули 16.01.2017 о 00.55 год поїздом №3552, відправлені 23.01.2017 о 11:20 год поїздом №3551 (а.с.87, т.1).

За наказом №162 від 17.01.2017 о 00:31 год на станції Новоблочна були затримані порожні вагони (голова – 60607124, хвіст – 52725959 у кількості 53 вагона, що перевозилися у поїзді №3552, індекс поїзда 4671-207-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 №5 (а.с. 92, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №19 від 17.01.2017 (а.с. 91, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 17.01.2017 о 01:30 год (а.с.93, т.1). У повідомленні заперечення відсутні.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №19 від 17.01.2017 затримані вагони, що прибули 16.01.2017 о 00.55 год поїздом №3552, відправлені 23.01.2017 о 11:20 год поїздом №3551 (а.с.91, т.1).

За наказом №182 від 19.01.2017 о 13:02 год на станції Новоблочна були затримані порожні вагони (голова – 60607124, хвіст – 52725959 у кількості 53 вагона, що перевозилися у поїзді №3552, індекс поїзда 4671-207-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 №21 (а.с. 96, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №21 від 19.01.2017 (а.с. 95, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 19.01.2017 о 14:15 год (а.с.97, т.1). У повідомленні заперечення відсутні, зазначено про готовність прийняти вагони.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №21 від 19.01.2017 затримані вагони, що прибули 16.01.2017 о 00.55 год поїздом №3552, відправлені 23.01.2017 о 11:20 год поїздом №3551 (а.с.95, т.1).

За наказом №196 від 20.01.2017 о 08:47 год на станції Новоблочна були затримані порожні вагони (голова – 60607124, хвіст – 52725959 у кількості 53 вагона, що перевозилися у поїзді №3552, індекс поїзда 4671-207-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 № 23 (а.с. 100, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №23 від 20.01.2017 (а.с. 99, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 20.01.2017 о 10:00 год (а.с.101, т.1). У повідомленні заперечення відсутні, зазначено про готовність прийняти вагони.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №23 від 20.01.2017 затримані вагони, що прибули 16.01.2017 о 00.55 год поїздом №3552, відправлені 23.01.2017 о 11:20 год поїздом №3551 (а.с.99, т.1).

За наказом №206 від 20.01.2017 о 15:52 год на станції Марганець були затримані порожні вагони (голова – 59607895, хвіст – 55110241 у кількості 57 вагонів, що перевозилися у поїзді №3151, індекс поїзда 4658-29-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 №29 (а.с. 104, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Марганець Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.01.2017 (а.с. 103, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 20.01.2017 о 17:00 год (а.с.105, т.1). У повідомленні заперечення відсутні, зазначено про готовність прийняти вагони.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.01.2017 затримані вагони, що прибули 18.01.2017 о 06.39 год поїздом №3151, відправлені 21.01.2017 о 00:38 год поїздом №3551 (а.с.103, т.1).

За наказом №220 від 21.01.2017 о 17:35 год. на станції Батуринська були затримані порожні вагони (голова – 59607895, хвіст – 59714550 у кількості 57 вагонів, що перевозилися у поїзді №3151, індекс поїзда 4658-29-4672 з вантажем на своїх осях) через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 №6 (а.с. 108, т.1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Батуринська Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 21.01.2017 (а.с. 107, т.1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане Відповідачем 21.01.2017 о 19:00 год (а.с.109, т.1). У повідомленні заперечення відсутні, зазначено про готовність прийняти вагони.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 21.01.2017 затримані вагони, що прибули 21.01.2017 о 05.41 год поїздом №3151, відправлені 23.01.2017 о 05:50 год поїздом №3551 (а.с.107, т.1).

На станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23, якими підтверджено затримку вагонів на станції призначення в очікування подачі під вантажні операції з вини ПАТ “Південний ГЗК” по причині скупчення вагонів на станції за загальний період з 18:30 год 15.01.2017 по 17.30 год 22.01.2017 (а.с.58-85, т.1). Акти підписані Відповідачем без заперечень.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с. 178-190, т.1).

За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами у сумі 126022,32 грн та збір за зберігання вантажу у сумі 3455,28 грн за відомостями ф. ГУ-46 №№ 26019097, 25019093, 25019094, 26019098, 28019110, 27029227, 30019116, 25019091, 29019112, 15029200, 25019092 (а.с.40-41, 44-57, т.1) та накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №24019027 та №24019028 (а.с.42, 43, т.1), які працівниками відповідача було підписано з зауваженнями, зазначено, що на момент отримання повідомлення на станції Кривий Ріг були вільні колії.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заявленої до стягнення плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 з подальшими змінами (далі – Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно зі статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458), встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено з урахуванням Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила зберігання).

Так, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту її затримки (п. 8 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317 (далі - Збірник тарифів).

Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну вантажу.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 “Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Новоблочна, Марганець, Батуринська та станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки Новоблочна, Марганець, Батуринська Придніпровської залізниці відповідно до наказів №154 від 16.01.2017, №162 від 17.01.2017, №182 від 19.01.2017, №196 від 20.01.2017, №206 від 20.01.2017, №220 від 21.01.2017 розрахована відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) плата за користування спірними вагонами у загальній сумі 126022,32 грн та збір за зберігання вантажу – 3455,28 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, правомірність зазначених нарахувань підтверджується висновком судового експерта №4672 від 28.12.2017, зокрема, у п. 7 висновків зазначено: «плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за наданими на дослідження матеріалами розраховані арифметично вірно» (а.с. 22 на звороті, т.3).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо–збагачувальний комбінат", у зв’язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника охоплюють період дії наказів №№ 154, 162, 182, 196, 206, 220 та підписані відповідачем без заперечень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Кривий Ріг актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.

Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.

Окрім того, в підпункті 4.1. пункту 4 Правил обслуговування під’їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, визначений порядок подачі та забирання вагонів, а саме: подача та забирання вагонів на під’їзні колії виконується за повідомленням або через установлені інтервали часу.

Таким чином, у разі передачі вагонів по інтервалам залізниці згідно ст.42 Статуту залізниць України, залізниця повідомляє одержувача про прибуття вагонів тільки по прибуттю, тобто згідно п.5. договору вантажоодержувач через 1,5 години повинен забрати на свою під’їзну колію вантаж “Порожні власні вагони”, які прибули на його адресу.

Згідно з п. 6 договору залізниця своїм локомотивом подає вагони на одну з передавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, вагони та час їх передачі залізницею самостійно не визначаються.

Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під’їзних колій.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під’їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у сумі 126022,32 грн та збору за зберігання вантажу – 3455,28 грн є правомірними та вірно задоволені судом першої інстанції.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018 у справі №904/7360/17 щодо подібних правовідносин зробив висновок, що одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є правомірним з огляду на положення пункту 15 Договору, яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів. При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.

Щодо заперечень апелянта відносно невірної оцінки судом першої інстанції висновку експерта №4672 від 28.12.2017 апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76 – 79, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів здійснюється судом на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності, взаємного зв’язку доказів у їх сукупності.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення висновку судового експерта повинно бути мотивовано у судовому рішенні.

Як було вивчено судом, позовні вимоги підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом доказами у їх взаємному зв’язку і сукупності. Висновок судової залізнично – транспортної експертизи №4672 від 28.12.2017, як один із досліджених доказів, підтверджує факти, встановлені судом, а також висновки, зокрема, щодо причини затримки вагонів, технічної можливості залізниці по доставці спірних вагонів та передачі на під’їзну колію Відповідача без згоди останнього, правильності нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Обґрунтованих підстав для відхилення судом висновку експерта Відповідачем не наведено та судом не вбачається, тому він є допустимим доказом у справі №904/6976/17.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову; оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.

Витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі №904/6976/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 26.07.2018

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова