Постанова № 75500476, 25.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 місто Дніпро Справа № 904/10693/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

за участю секретаря судового засідання Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 (суддя Євстигнеєва Н.М., повне рішення складено 10.05.2018) у справі №904/10693/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк", м. Київ

про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк", яким просить:

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення №2-041 від 03.10.1996, яким в оренду Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" було передане нерухоме майно у будівлі, розташованій в м. Дніпропетровську по вул. Ленінградська, буд. 5 (нова адреса: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 1368186712101), укладений між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" та Приватним акціонерним товариством "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект";

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з дня набрання чинності судовим рішенням у цій справі передати на користь Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 5 (нова адреса: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно:1368186712101), право власності на яке підтверджено дублікатом договору купівлі-продажу державного майна №1-3317 від 14.12.1993, який посвідчено державним нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 позов задоволено:

- розірвано договір оренди нежитлового приміщення №2-041 від 03.10.1996;

- зобов'язано Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з дня набрання чинності судовим рішенням у цій справі передати на користь Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" нерухоме майно, розташоване у м. Дніпропетровськ, по вул. Ленінградська, буд. 5 (нова адреса: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 1368186712101;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" витрати по сплаті судового збору у сумі 3 200,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване самовільним переобладнанням відповідачем орендованого приміщення шляхом зміни його площі, переобладнанням лоджії, іншим переобладнанням, що є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди та підставою для його розірвання.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про підтвердження матеріалами справи факту перенесення розбирання перегородок, тобто фактичного перепланування приміщення, а не капітального будівництва, як стверджував відповідач.

Також місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача про застосування позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом в межах позовної давності.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про істотне порушення відповідачем умов договору оренди. Апелянт вважає здійснені роботи в орендованому приміщення поточним ремонтом, а доводи щодо переобладнання орендованого приміщення безпідставними та не підтвердженими відповідними доказами. Також апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо права власності позивача на 7 поверх орендованого приміщення, оскільки нерухоме майно на 7 поверсі позивачем добровільно передано у власність відповідачу за актом від 10.12.2004.

Апелянт вважає, що позивачем пропущено позовну давність у зв’язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити. Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на процесуальні порушення під час розгляду справи місцевим господарським судом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17.

20.06.2018 від Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить в її задоволенні відмовити. Позивач зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору у зв’язку з істотним його порушенням. Самовільне здійснення переобладнання приміщень без згоди орендодавця призвело до зміни площі орендованих приміщень, в той час як орендодавець при укладенні договору розраховував на збереження цілісності свого майна. Позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується замовлення відповідачем робіт з виконання підрядних робіт, які призвели до самовільного перепланування приміщень. Позивач звертає увагу апеляційного суду на недоведеність відповідачем права власності на приміщення на 7 поверсі. Позивач вважає, що звернувся з позовом в межах позовної давності, доводи апелянта про порушення процесуального права такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" не погоджується із доводами позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2018 колегією суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17 призначений у судове засідання на 18.07.2018.

Згідно розпорядження керівника апарату суду у зв’язку із перебуванням судді Коваль Л.А. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/10693/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/10693/17 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.

У судовому засіданні 18.07.2018 оголошувалась перерва до 25.07.2018.

У судових засіданнях, яки відбулися 18.07.2018 та 25.07.2018, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, представник позивача підтримав заперечення, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 25.07.2018 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14 грудня 1993 року між Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Дніпропетровській області (продавець) та Організацією орендарів Українського орендного проектного і конструкторсько-технологічного інституту "Укрстальпроект" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу державного майна, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав державне майно цілісного майнового комплексу, яке розташоване за адресою: 32091, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська,5, 320038, вул. Пастера,10, загальною площею земельної ділянки 0,32 га, передане йому в оренду з правом викупу.

Договір купівлі-продажу державного майна посвідчений нотаріусом П’ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори 14.12.1993, зареєстрований в реєстрі за №2-11510 (а.с. 73-76, том1).

Цілісний майновий комплекс за цим договором купівлі-продажу був переданий позивачу за ОСОБА_3 приймання-передачі майна державного підприємства від 30.12.1993 (а.с.125, том 2).

Право власності Організації орендарів Українського орендного проектного і конструкторсько-технологічного інституту "Укрстальпроект", правонаступником якої є Акціонерне товариство закритого типу акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" на майно цілісного майнового комплексу Українського орендного проектного конструкторсько-технологічного інституту "Укрстальпроект", м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5 підтверджується свідоцтвом про власність від 26.01.1994, реєстраційний номер №7, видане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

03 жовтня 1996 року між Акціонерним товариством закритого типу акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект", яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" (орендодавець) та ОСОБА_1 Банком "ПриватБанк", яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 "ПриватБанк" (орендар), був укладений договір оренди нежитлового приміщення №2-041 (а.с.13-15, том 1), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення будівлі, розташованої в м. Дніпропетровську по вул. Ленінградська, буд. 5, загальною площею 606 кв.м., загальною вартістю 365,115 тис.грн. з урахуванням індексації станом на 01.04.1996, з метою використання в статутних цілях орендаря, згідно плану, який є невід’ємною частиною договору (нова адреса об’єкта оренди: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 1368186712101). Будівля належить орендодавцеві на праві власності.

Крім зазначених площ орендодавець додатково виділяє площі, які звільняються відповідно до графіку, який є невід’ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Права і обов’язки сторін встановлені в розділі 2 договору.

Орендодавець зобов’язаний в місячний строк з дня підписання договору надати відповідне приміщення орендарю за актом приймання-передачі, який є невід’ємною частиною договору (пункт 2.1.1 договору).

Орендар, в свою чергу, зобов’язаний:

- використовувати приміщення виключно за прямим призначенням, вказаним у пункті 1.1. договору (пункт 2.2.1 договору);

- утримувати приміщення у повній справності і у відмінному санітарному стані, дотримуватися правил протипожежної безпеки (пункт 2.2.2. договору);

- не проводити будь-яких перепланувань і переобладнань без письмового дозволу орендодавця (пункт2.2.3);

- після закінчення строку дії договору, а також у разі його дострокового розірвання передати орендареві орендовані приміщення за актом (пункт 2.2.5 договору).

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, яка діяла станом на дату укладання спірного договору оренди) строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Згідно з пунктом 1.6 договору строк договору – сто років з моменту передачі орендарю по акту орендованих приміщень.

Умови дострокового розірвання договору передбачені розділом V договору.

Одностороння відмова від договору не допускається (пункт 5.1. договору).

Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України (пункти 5.2, 5.3 Договору).

Згідно графіку передачі приміщень, який затверджений орендарем та орендодавцем та є додатком до договору оренди від 03.10.1996 встановлено строки передачі приміщень від Акціонерного товариства закритого типу акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" в будівлі №5 по вул. Ленінградська, м. Дніпропетровськ (а.с.108-111, том 1).

На виконання пункту 2.1.1 договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв такі приміщення:

- за актом приймання-передачі від 30.12.1996 (а.с. 16, том 1): І поверх загальною площею 450кв.м.; ІІ поверх – кімната №204 загальною площею 37 м.кв., ІІІ поверх загальною площею 450 кв.м., ІV поверх – кімната №402 загальною площею 34 кв.м. і №403 загальною площею 21 кв.м., а всього за актом від 30.12.1996 було передано 992 кв.м.;

- за актом передання приміщень від 15.10.1996 орендареві було передано наступні приміщення: ІІ поверх – кімнати №№203,205,206,207 загальною площею 258 м.кв., ІV поверх – кімнати №401, 405, 406, 407 загальною площею 300 кв.м.; VІІІ поверх - кімнати №№805, 806,807, 808, 809,810 загальною площею 225 кв.м., ІХ поверх – кімнати №№902, 903, 904 загальною площею 325 кв.м., а всього за актом від 15.10.1996 передано 1 240 кв.м. (а.с. 112, том 1);

- згідно акту передання приміщень від 11.11.1996 орендареві було передано приміщення підвалу – всі приміщення, окрім сховища площею 80 м.кв. та приміщення "міліція" площею 99 м.кв., ІV поверх кімната №404 "казначейство" загальною площею 70 кв.м., ІХ поверх - кімната №901 (архів) загальною площею 125 кв.м. Загалом за актом передачі від 11.11.1996 передано 271 м.кв. підвалу та 195 кв.м. приміщень інших поверхів (а.с.113, том 1);

- згідно акту передання приміщень від 30.11.1996 орендареві було передано приміщення на ІІ поверсі – кімнати №№201, 202 загальною площею 130 м.кв. (а.с. 114, том 1);

- згідно акту передання приміщень від 01.05.1997 орендареві було передано приміщення: підвал 370 м.кв., І поверх – 450 кв.м., ІІ поверх 450 кв.м., ІІІ поверх 450 кв.м., ІV поверх – 450 кв.м., V поверх – 130 кв.м., VІ поверх – 450 кв.м., VІІІ поверх – 225 кв.м., ІХ поверх – 450 кв.м., а всього за цим актом передано 3 425 кв.м. (а.с.115, том 1);

- згідно акту передачі від 05.06.1997 орендована площа збільшилася до 3 970 кв.м. (а.с.17, 116, том 1);

- згідно акту від 01.10.1997 загальна кількість переданих відповідачу приміщень склала 4 050 кв.м., у тому числі – 450 кв.м. – підвал і І - VІ та VІІІ - ІХ поверхи 4 050кв.м. (а.с. 117, том 1).

Згідно акту від 01.10.2001 загальна площа орендованих приміщень складає 4 500кв.м., в тому числі І - ІХ поверхи – 4 500 м.кв. та підвал 450 кв.м. (було прийнято в оренду також VІІ поверх). ОСОБА_3 є підставою для розрахунків між орендарем та орендодавцем починаючи з 01.10.2001 згідно договору №2-41 від 03.10.1996 (а.с.118, т.1). Актом від 01.01.2015 було повернено орендодавцеві 450 кв.м. (поверх не визначено) та залишилося 4 050 кв.м (а.с.119, том 1).

Станом на 29.12.2017 відповідач, починаючи з жовтня 1996 року, використовує орендовану за договором оренди площу нежитлових приміщень по вул. Князя Ярослава Мудрого,5 у розмірі 4 050кв.м., про що, зокрема зазначено у пояснення у справі (а.с. 72-73, том 3).

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі іпотеки за змістом якого Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" добровільно передає у власність ПриватБанка нерухоме майно, належне йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу державного майна від 14.12.1993, згідно опису – в інженерно – лабораторному корпусі "А-9" на сьомому поверху приміщення, яке складається з позицій 1-15 загальною площею 350,2 кв.м., в тому числі вентиляційна камера – 9,8 кв.м. (а.с.135, том 1).

25 жовтня 2017 року на замовлення Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури АР№005065, зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 19.11.2012 №4445) був виготовлений технічний паспорт на громадський будинок інженерно-лабораторний корпус, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. №5 (а.с.18-38, т.1).

Згідно експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку №5 літ. А-9 загальна площа приміщень складає 3 909,4 кв.м. (а.с.31-25, том 1).

В матеріалах справи міститься копія технічного паспорта на будівлю від 04.04.2001 (а.с.39-54, том1), в якому містяться поповерхові плани на всі поверхи спірної будівлі станом на 21.08.1996.

Згідно Журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку загальна площа приміщень складає 3 969,71 кв.м. (а.с.53, том1).

Порівнявши дані технічної інвентаризації станом на 25.10.2017 та дані технічної інвентаризації станом на 21.08.1996 встановлено, що орендарем, без згоди орендодавця здійснені перепланування і перебудови орендованих приміщень, зокрема:

- несанкціонований демонтаж вентиляційного обладнання з центральної вентиляційної шахти будівлі (відсутні вентиляційні короби);

- добудовані додаткові, нові архітектурні форми до капітальної будівлі;

- знесення несучих стін, а також факти зміни цілісності несучих стін шляхом порушення їх цілісності (створення дверних отворів у несучих стінах);

- знищена певна кількість існуючих стінних перегородок, встановлені нові стінні перегородки;

- замуровані існуючі двірні отвори; зроблені нові двірні отвори;

- змінено функціональне призначення деяких приміщень: з відкритих балконів зроблені закриті лоджії;

- на першому поверсі два вікна закриті прибудовою з боку вулиці, перенесені двірні отвори з несучої стіни і в перекритті;

- на другому поверсі перенесено отвір у капітальній стіні, “вентиляційна” - змінено призначення приміщення, фактично використовується як службове приміщення;

- на п’ятому поверсі – виконано дверний отвір у стіні з вентиляційними каналами;

- на шостому поверсі – замуровано отвір у капітальній стіні, тощо.

Детальний перелік виявлених позивачем порушень наведено у Таблицях співставлення даних проведеної технічної інвентаризації, на підставі технічного паспорту від 25.10.2017, з даними попередньої технічної інвентаризації, проведеної 21.08.1996 на об’єкті (а.с.55-64 том 1).

Встановивши факти порушення умов договору оренди, Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект", в порядку статті 188 Господарського кодексу України, статті 773 Цивільного кодексу України, 22.11.2017 звернувся до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку "ПриватБанк" з пропозицією про розірвання договору оренди №2-041 від 03.10.1996 шляхом підписання відповідної додаткової угоди (лист за вих. №01-394). На адресу відповідача були направлені два підписані та скріплені печаткою позивача примірники додаткової угоди (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 22.11.2017 містяться в матеріалах справи, а.с.69-70, том 1). Лист-пропозиція про розірвання договору оренди був отриманий відповідачем 27.11.2017 (а.с.71, том 1).

У відповідь на пропозицію про розірвання договору оренди Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" листом від 06.12.2017 №Е.19.0.0.0/4-153088 повідомив позивача про те, що з дати укладення договору оренди жодних перепланувань (перебудов) орендованих приміщень не проводив, як не проводив і жодних робіт щодо демонтажу вентиляційного обладнання (а.с.72, том 1).

Позивач посилається на обставини неналежного виконання відповідачем умов договору оренди, здійснення відповідачем без погодження із позивачем перепланування та переобладнання орендованих приміщень, що, на його думку, є підставою для розірвання договору оренди та повернення орендованого майна орендодавцю, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом позову в даній справі є розірвання договору оренди та повернення орендодавцю майна.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору (стаття 180 Господарського кодексу України).

Умови про предмет є істотною умовою договору. Пунктами 1.1, 1.2 договору від 03.10.1996 визначено його предмет: орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення будівлі, розташованої в м. Дніпропетровську по вул. Ленінградська, буд. 5, загальною площею 606 кв.м., загальною вартістю 365,115 тис.грн. з урахуванням індексації станом на 01.04.1996, з метою використання в статутних цілях орендаря, згідно плану, який є невід’ємною частиною договору; крім зазначених площ орендодавець додатково виділяє площі, які звільняються відповідно до графіку, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1.1 договору встановлений обов’язок Орендодавця в місячний строк з дня підписання договору надати відповідне приміщення орендарю за актом приймання-передачі, який є невід’ємною частиною договору.

Орендар, в свою чергу, зобов’язаний:

- використовувати приміщення виключно за прямим призначенням, вказаним у пункті 1.1. договору (пункт 2.2.1 договору);

- утримувати приміщення у повній справності і у відмінному санітарному стані, дотримуватися правил протипожежної безпеки (пункт 2.2.2 договору);

- не проводити будь-яких перепланувань і переобладнань без письмового дозволу орендодавця (пункт 2.2.3);

- після закінчення строку дії договору, а також у разі його дострокового розірвання передати орендареві орендовані приміщення за атом (пункт 2.2.5 договору).

Викладені вище умови є істотними умовами договору, дотримання яких вправі вимагати орендодавець (позивач), а орендар (відповідач) - виконувати.

Відповідно до статей 525, 526, 651 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір оренди містить застереження щодо односторонньої відмови від договору; договір може бути розірваний лише за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, у випадках, передбачених законодавством (пукнути 5.1-5.3 договору).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (стаття 651 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті188 Господарського кодексу України сторона договору, яка бажає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє про результати її розгляду другу сторону. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" листом від 22.11.2017, вих. №01-394, направив на адресу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" пропозицію про розірвання договору оренди №2-041 від 03.10.1996 шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.09.2013р. №6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених абз. 2 частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але і наявність шкоди, завданої цим порушенням, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Матеріалами справи підтверджується, що при укладенні договору сторонами був погоджений його предмет (що є істотною умовою договорів будь-якого виду): надання в оренду нежитлових приміщень будівлі, розташованої в м. Дніпропетровську по вул. Ленінградська, буд. 5 з метою використання в статутних цілях орендаря; визначено обов’язок орендаря (пункти 2.2.2, 2.2.3 договору оренди) утримувати приміщення в повній справності і у відмінному санітарному стані, дотримуватися правил протипожежної безпеки, не проводити будь-яких перепланувань і переобладнань без письмового дозволу орендодавця.

В порушення умов договору, Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" в орендованих нежитлових приміщеннях будівлі, розташованої в м. Дніпропетровську по вул. Ленінградська, буд. 5 було здійснено: несанкціонований демонтаж вентиляційного обладнання з центральної вентиляційної шахти будівлі (відсутні вентиляційні короби); добудовані додаткові, нові архітектурні форми до капітальної будівлі; знесені несучі стіни, а також змінена цілісність несучих стін шляхом порушення їх цілісності (створення дверних отворів у несучих стінах); знищена певна кількість існуючих стінних перегородок, встановлені нові стінні перегородки; замуровані існуючі дверні отвори; зроблені нові отвори; принципово змінено функціональне призначення деяких приміщень - з відкритих балконів зроблені закриті лоджії.

Таким чином, недотримання Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" істотної умови договору та самовільне здійснення переобладнання приміщень без згоди орендодавця, позбавило Приватного акціонерного товариства "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" того, на що він розраховував при укладенні договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що жодних звернень зі сторони відповідача щодо можливості та необхідності провести переобладнання орендованих приміщень взагалі позивачу не надавалось; перелік робіт, виконання яких в орендованих приміщеннях було б необхідним з метою здійснення відповідачем його статутної діяльності, не узгоджувався.

Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект", як орендодавець, фактично втратив будь-які права здійснювати контроль за виконанням орендарем своїх обов'язків по договору – за використанням Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" орендованих приміщень в належному стані.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов до висновку, що при укладенні договору оренди позивач не розраховував на самовільне переобладнання відповідачем орендованого приміщення, зокрема шляхом зміни його площі, переобладнання лоджій тощо, проте розраховував на збереження цього майна.

Отже, наведене дозволяє дійти висновку про істотність допущених відповідачем порушень умов договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди в порядку частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов’язок орендаря при достроковому розірванні договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно передбачено також пунктом 2.2.5 договору оренди.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, наявність підстав для задоволення вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вимога позивача про зобов’язання відповідача передати на його користь нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава мудрого, буд. 5 є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк", посилаючись на акти приймання-передачі нежитлових приміщень, які складені сторонами в період з 15.10.1996 по 01.08.2015, стверджує про неможливість достеменно встановити, яка площа приміщень була на момент укладання договору оренди. Згідно з даними Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради загальна площа об’єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5, площа нерухомого майна становить 3 969,7 кв.м. При цьому, відповідач не заперечує отримання в оренду об’єкта оренди у повному обсягу. Згідно журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку від 21.08.1996 (а.с. 53, том 1) загальна площа приміщень в будівлі №5 літ. А-9 складає 3 969,71 кв.м., а згідно експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку №5 літ А-9 (м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого) загальна площа приміщень в будівлі №5 складає 3 909, 4 кв.м. (а.с.31-35, т.1). Отже, доводи відповідача щодо неможливості встановлення площі приміщень, які передавались відповідачу в оренду є безпідставними.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення доводів відповідача про належність йому на праві власності приміщень 7 (сьомого) поверху в будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5.

Так, 10 квітня 2001 року між Акціонерним товариством закритого типу Український акціонерний проектний конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" (заставодавець) та Закритим акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" (заставодержатель) був укладений договір застави нерухомого майна, відповідно до п.2 якого заставодавець надав в заставу: в інженерно-лабораторному корпусі "А-9" на VІІ поверху приміщення, яке складається з позицій 1-15 загальною площею 350,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5.

Договір застави нерухомого майна зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, реєстровий номер 674 (а.с.83-86, том 3).

Передача в заставу приміщення, яке складається з позицій 1-15 загальною площею 350,2 кв.м. в інженерно-лабораторному корпусі "А-9" на VІІ поверху, за змістом пункту 2 договору застави, забезпечує вчасне повернення отриманого кредиту, сплату відсотків, пені, штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору №545 від 28.03.2001.

24 вересня 2004 року між позивачем та відповідачем укладений договір про внесення змін №1 до договору застави нерухомого майна без номеру від 10.04.2001, згідно якого договір застави нерухомого майна без номеру від 10.04.2001 викладено в новій редакції (а.с.87-90, том 3)

Згідно з пунктом 25 договору від 24 вересня 2004 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 19.8.1., 19.8.2., 19.8.3 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" вважає, що є власником приміщення сьомого поверху будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська,5 (вул. Князя Ярослава Мудрого), оскільки за актом приймання-передачі від 10.12.2004 Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" передав нерухоме майно на 7-му поверху приміщення загальною площею 350,2 кв.м. у власність Банка (а.с.135, том 3).

Згідно виписки банка за період з 01.03.2001 по 01.02.2005 погашення за кредитним договором №545 від 28.03.2001 відбулося на підставі акта приймання-передачі майна від 10.12.2004 (а.с.102, том 3).

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" вважає, що вказане майно перейшло у його власність у позасудовому порядку шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі цього майна.

Разом з тим, станом на час розгляду справи зареєстрованим (титульним) власником приміщень на сьомому поверху будівлі №5 по вул. Князя Ярослава Мудрого у м. Дніпро, є Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект". На підставі дублікату договору купівлі-продажу державного майна, серія та номер: реєстровий номер 1-3317, виданий 26.05.2006 (видавник ОСОБА_2 державний нотаріус П’ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори) державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_5, Дніпровський міський нотаріальний округ Дніпропетровської області за Приватним акціонерним товариством "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" зареєстровано право власності на будівлю інженерно-лабораторного корпусу, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд.5 (номер запису про право власності 22635491 від 28.09.2017, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна), а.с.77, том 1.

Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Доказів реєстрації права власності на приміщення на сьомому поверху будівлі №5 по вул. Князя Ярослава Мудрого у м. Дніпро за Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" матеріали справи не містять.

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк" також посилається на те, що позивачем не підтверджено в якому стані майно було передане в оренду, яка площа була та які характеристики приміщень.

Відповідно до частини першої статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Згідно частини третьої статті 767 Цивільного кодексу України наймач зобов’язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

ОСОБА_6 приймання-передачі нежитлових приміщень не містять жодних застережень щодо стану прийнятого відповідачем в оренду майна, нежитлові приміщення в будівлі №5 по вул. Князя Ярослава Мудрого у м. Дніпро вважаються такими, що передані відповідачу у справному стані.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про безпідставність твердження Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" про проведення в орендованому приміщенню лише капітального та поточного ремонтів.

На адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 Товариством з обмеженою відповідальністю "Елементстрой" надано відповідь, що товариство дійсно виконувало за замовленням ПАТ КБ "ПриватБанк" будівельні роботи, пов'язані з перебудовою і переплануванням приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 5. ТОВ "Елементстрой" зазначило, що лише в 2016 році за замовленням Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" були виконані роботи з демонтажу і монтажу перегородок на 4-му поверсі по договору підряду №19-08/16, вирізка пройомів у стінах 4-го поверху для батарей по договору підряду №25-08/16, заміна вітражів на 8-му поверху по договору підряду №26-06/16, ремонтні роботи на 6-му та 9-му поверхах по договору підряду №15-18/2016 від 15.08.2016. На виконання вищезазначених договорів підряду ТОВ "Елементстрой" було здійснено наступні роботи з перепланування приміщень: демонтаж/монтаж алюмінієвих перегородок площею 23,6 кв.м. на 4-му поверсі, демонтаж/монтаж металопластикових конструкцій площею 13,14 кв.м. на 8-му поверсі; демонтаж гіпсокартонних перегородок площею 59,46кв.м. на 9-му поверсі кім. 901.

У якості доказів виконання робіт ТОВ "Елементстрой" надано договори підряду №26-06/16 від 26.06.2016, №19-08/16 від 19.08.2016, №25-08/16 від 25.08.2016, №15-18/2016 від 15.08.2016, укладені між ТОВ "Елементрстрой" та ПАТ КБ "ПриватБанк" зі всіма змінами та доповненнями; копії актів про виконані роботи та схему здійснених будівельних робіт, намальовану на технічному паспорті приміщення (а.с. 11-74, том 2); заяву свідка ОСОБА_8 (а.с. 120, т.3), який підтверджує обставини щодо демонтажу старих і встановлення нових перегородок на 4-му, 8-му, 9-му поверхах офісної будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5 у 2016-2017 роках. ОСОБА_8 в нотаріально посвідченій заяві свідка від 26.03.2018 зазначає, що зазначені вище обставини виконання робіт йому достеменно відомі, як особі, яка працювала в Головному офісі ПАТ КБ "ПриватБанк" на посаді провідного спеціаліста Департаменту з управління будівельними проектами. В його посадові обов'язки, крім інших, входило перевірка якості виконаних підрядних робіт , своєчасне прийняття виконаних робіт та підписання актів. Згідно пояснень ОСОБА_8 він в період з 2016 року по червень 2017 року безпосередньо брав особисту участь від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" у прийманні виконаних робіт з демонтажу старих і встановлення нових перегородок на 4-му, 8-му, 9-му поверхах офісної будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 5. Заява містить застереження про обізнаність свідка щодо кримінальної відповідальності передбаченої статтею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиві показання, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів.

За визначенням, наведеним в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005:

капітальний ремонт будинку – це комплекс ремонтно - будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівель;

перепланування – до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

З наведеного вбачається, що сам факт перенесення і розбирання перегородок підтверджує здійснення відповідачем перепланування, а не капітального ремонту, як стверджує відповідач.

Крім того, відповідно до пункту 2.2.10 договору орендар зобов'язаний здійснювати капітальний ремонт орендованих приміщень та будівлі в цілому на умовах та у строки узгоджені сторонами.

Між тим, відповідачем не надано до суду докази такого узгодження.

Місцевим господарським судом відхилено клопотання відповідача від 02.04.2018 щодо заяви свідка, у якому просить не приймати вказану заяву у якості доказу, оскільки його подано з порушенням строку, встановленого Законом для подання доказів, а саме разом з позовною заявою, відхиляється судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причини, що не залежали від неї.

Нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_9 подана позивачем до місцевого господарського суду 26.03.2018. ОСОБА_3 заява містить всі необхідні відомості, передбачені статтею 88 Господарського процесуального кодексу України. Подання доказу з порушенням строків мотивовано тим, що про заяву свідка дізнався лише 26.03.2018. Заяви свідка станом на час звернення з позовом до суду не існувало. Тобто, позивач не мав можливості надати цей доказ у встановлений строк, з причин, що не залежали від нього.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про прийняття в якості доказу заяву свідка.

Щодо заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідачем при розгляді справи місцевим господарським судом заявлено про застосування позовної давності до вимоги позивача про розірвання договору оренди та зобов’язання повернути нерухоме майно (заява про застосування до спірних правовідносин позовної давності від 13 лютого 2018 року, а.с.156-158, том 1).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне акціонерне товариство "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" дізналося про порушення своїх прав як орендодавця лише після проведення інвентаризації та виготовлення нового технічного паспорта від 25.10.2017 та після отримання на запит адвоката копій договорів підряду №26-06/16 від 26.06.2016, №19-08/16 від 19.08.2016, №25-08/16 від 25.08.2016, №15-18/2016 від 15.08.2016, які укладені між ТОВ "Елементрстрой" та ПАТ КБ "ПриватБанк".

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що позивач дотримався звернувся із позовом в межах позовної давності, довів перед судом належними доказами обставини істотного порушення умов договору оренди відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом процесуального права з таких підстав.

Так, матеріалами справи підтверджується, що місцевим господарським судом на підставі клопотань Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребовувались додаткові докази у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області (а.с. 190, 191, 192-193, том 2).

Під час розгляду справи місцевим господарським судом проаналізовано та надано оцінку наданим сторонами та витребуваним додатковим доказам. Сукупність доказів, що містяться в матеріалах справи свідчать про обґрунтованість тверджень позивача про здійснення відповідачем самовільного перепланування орендованого приміщення та спростовують доводи відповідача про здійснення лише капітального та поточних ремонтів приміщення.

Місцевим господарським судом прийнято у якості доказу нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_9, яка подана позивачем 26.03.2018 відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що місцевим господарським судом розглянуто подане Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та відмовлено у його задоволенні з тих підстав, що лист за підписом директора відділення "ДРУ" ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_10 стосується лише питань законності чи незаконності зняття обмеження з нерухомого майна та не стосується предмету даного спору (розірвання договору оренди), лист від 02.12.2016 за підписом ОСОБА_11 позивач просив виключити із числа доказів відповідно до частини 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів апелянта про не вирішення місцевим господарським судом питання про повернення сплаченого судового збору за забезпечення доказів, апеляційний господарський суд зазначає, що вказане питання розглядається в порядку, передбаченому Законом України "Про судовий збір" на підставі поданої заяви особо, яка його сплатила. Між тим, матеріали справи не містять такої заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк".

Враховуючи відсутність згоди позивача на врегулювання спору за участю судді, подання заяви про врегулювання спору за участю судді Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "ПриватБанк" після закриття підготовчого провадження, місцевим господарським судом правильно відмовлено Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" в задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо мирного врегулювання спору за участю судді.

Місцевим господарським судом розглянуто клопотання Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" про призначення колегіального розгляду справи та правильно відмовлено відповідно до частини 10 статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке полягало у розгляді клопотання позивача про забезпечення доказів без сплати судового збору, спростовуються матеріалами справи, оскільки Приватним акціонерним товариством "Український акціонерний проектний і конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект" заявлялось клопотання про витребування доказів, за подання якого не передбачено сплату судового збору (а.с. 126-128, 130-132, том 3).

За таких обставин доводи Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/10693/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банку "ПриватБанк".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.

Повна постанова складена - 26.07.2018.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко