Рішення № 75500052, 17.07.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018р. Справа №914/579/18

За позовом: Першого заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1: Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

позивача 2: Язлічицької сільської ради Бродівського району Львівської області, с. Язлівчик,Бродівський р-н, Львівська обл.,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Волощака Анатолія Романовича,

с. Конюшків, Бродівський район Львівської області,

про: відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву - родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.

від позивача 1: не з'явився,

від позивача 2: Фещук М.В. - сільський голова,

від відповідача: Волощак А.Р. - директор (НОМЕР_1).

На розгляд господарського суду Львівської області Першим заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, Язлічицької сільської ради Бродівського району Львівської області подано позов до відповідача Фізичної особи-підприємця Волощака Анатолія Романовича про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву - родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Ухвалою суду від 04.04.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.05.2018р. рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 11.07.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.07.2018р.

17.07.2018р. відбувається розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 17.07.2018р. прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем неправомірно зайнято земельну ділянку площею 0,0660га на території Язлівчицької сільської ради Бродівського району та знято із неї грунтовий покрив без спеціального на те дозволу, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2017р. №178-ДК-ДК/97/АП/09/01/-17 та Актом обстеження цієї земельної ділянки від 15.06.2017р. №178-ДК-ДК/61/АО/10/01/-17. Внаслідок зняття грунтового покриву- родючого шару грунту без спеціального дозволу відповідачем завдано шкоду Язлівчицькій СР в розмірі 1' 517,99 грн. Враховуючи наведене вище, прокурор просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Волощака Анатолія Романовича 1' 517,99 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (громадське пасовище) площею 0,0660га,

Представник позивача 1 у судове засідання 17.07.2018р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив.

Представник позивача 2 у судове засідання 17.07.2018р. з'явився, заявлені прокурором позовні вимоги усно підтримав, просив позов задоволити.

Відповідач у судове засідання 17.07.2018р. з'явився, проти позову усно заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.06.2017р. №178-ДК встановлено необхідність здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення обстеження земельної ділянки (громадського пасовища) на території Язлівчицької сільської ради Бродівського району з приводу можливого вчинення протиправних дій приватним підприємцем Волощаком А.Р.

15.06.2018р. ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №178-ДК-ДК/97/АП/09/01/-17. У результаті перевірки встановлено: за межами населеного пункту с.Конюшків на землях запасу (громадське пасовище) ПП Волощак А.Р. самовільно облаштовано додатковий - окремий від існуючого меліоративний канал із встановленням гідротехнічної споруди. Орієнтовна площа земельної ділянки 660 кв.м, на якій проведено самовільні роботи та вивезено родючий шар грунту, чим порушено статті 125, 126 та 168 Земельного кодексу України.

15.06.2018р. ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт обстеження земельної ділянки №178-ДК-ДК/61/АО/10/01/-17, за результатами обстеження якої встановлено самовільне облаштування ПП Волощаком А.Р. окремого від існуючого меліоративного каналу із встановленням гідротехнічної споруди, вивезено родючий шар грунту, чим порушено статті 125, 126 та 168 Земельного кодексу України.

Листом №31-13-04-831/90-17 та №31-13-04-832/90-17 від 07.07.2017р. ГУ Держгеокадастру у Львівській області надіслано ПП Волощаку А.Р. розрахунок розміру заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 76,31 грн., а також розрахунок розміру заподіяної шкоди внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу на суму 1517,99 грн.

Листом №10-13-0.4-100/90-18 від 16.01.2018р. ГУ Держгеокадастру у Львівській області надіслало Прокуратурі Львівської області матеріали перевірки дотримання ФОП Волощаком А.Р. дотримання вимог земельного законодавства та просило вжити заходи по відшкодуванню заподіяної шкоди.

Станом на дату прийняття рішення відповідачем не відшкодовано заявлену до стягнення суму.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Самовільне зайняття земельної ділянки, згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з приписами п. «б» ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв'язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

При цьому, вимоги прокурора та позивачів ґрунтуються на протиправній поведінці ФОП Волощака А.Р., яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, зафіксовано актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та актом обстеження земельної ділянки від 15.06.2017р.

Однак, розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" №963 від 25.07.2007 (далі - Методика).

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деяк питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Прокурором, всупереч вимогам чинного законодавства не подано суду протоколу про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушень земельного законодавства відповідачем. Представник позивача 2 у судовому засіданні усно підтвердив відсутність таких документів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що прокурором та позивачами не доведене такого елементу деліктного правопорушення як вина відповідача, відтак, відсутні підстави для стягнення заявленої суми шкоди, а також для задоволення позовної вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати у справі залишаються за прокурором.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 185, 241, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2018р.

Суддя Козак І.Б.