Рішення № 75499912, 26.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018

Справа № 905/775/18

За позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”

до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін: не викликались.

СУТЬ СПОРУ:

24 квітня 2018 року до Господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (позивач) надійшла позовна заява № 06/310 від 13.04.2018 року до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 40 006,93 грн. (сорок тисяч шість гривень 93 копійки).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності із залізничними накладними №№ 52485265, 52490547 на адресу позивача зі станції відправлення "Добропілля" Донецької залізниці прибули вагони №№ 60790532, 67189902, 65949703 з вантажем вугілля кам’яне марки Г-газовий, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”. Вказані вагони №№ 60790532, 67189902, 65949703 було видано вантажоодержувачу - позивачу із складанням комерційних актів № 454201/130 від 22.10.2017 року, № 454201/131 від 22.10.2017 року та № 454201/132 від 22.10.2017 року, в яких зазначено, що при контрольному переважуванні вагону №60790532 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83750 кг, тара - 23600 кг, нетто - 60150 кг, що менше вантажного документу на 7050 кг; над 1-2 люком виявлене поглиблення довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 1,0 м, над 6, 7 люками - довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 1,0 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний; при контрольному переважуванні вагону №67189902 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83400 кг, тара - 22100 к нетто - 61300 кг, що менше вантажного документу на 6300 кг; над 1-2 люком виявлене поглиблення довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 3, 4, 5 люками - довжиною 4,5 м, шириною 2,0 м, глибиною 0,5 м, над 7 люком - довжиною 1,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,6 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний; при контрольному переважуванні вагону №65949703 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85500 кг, тара - 24000 кг, нетто - 61500 кг, що менше вантажного документу на 5000 кг; над 1-7 люками виявлене поглиблення довжиною 10,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний. Вартість недостачі вантажу склала 40 006,93 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.05.2018 року справу передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

07 червня 2018 року матеріали позовної заяви № 06/310 від 13.04.2018 року з додатками надійшли до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2018 року позовну заяву № 06/310 від 13.04.2018 року передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №905/775/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 2007/09 від 15.05.2018 року проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння збитків та документів, які підтверджують оплату вантажу, у зв’язку з чим заявлена до стягнення сума збитків є недоведеною.

За ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до залізничних накладних №№ 52485265, 52490547 на адресу позивача зі станції відправлення "Добропілля" Донецької залізниці прибули вагони №№ 60790532, 67189902, 65949703 з вантажем вугілля кам’яне марки Г-газовий, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”. Згідно накладних навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована однією борозною катка ущільнювача. Вантаж у вологому стані.

На станції Чаплине Придніпровської залізниці 22.10.2017 були складені комерційні акти: № 454201/130, № 454201/131 та № 454201/132.

Згідно комерційного акту № 454201/130 від 22.10.2017 року при контрольному переважуванні вагону № 60790532 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83750 кг, тара - 23600 кг, нетто - 60150 кг, що менше вантажного документу на 7050 кг; над 1-2 люком виявлене поглиблення довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 1,0 м, над 6, 7 люками - довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 1,0 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний.

За комерційним актом № 454201/131 від 22.10.2017 року при контрольному переважуванні вагону №67189902 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83400 кг, тара - 22100 к нетто - 61300 кг, що менше вантажного документу на 6300 кг; над 1-2 люком виявлене поглиблення довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 3, 4, 5 люками - довжиною 4,5 м, шириною 2,0 м, глибиною 0,5 м, над 7 люком - довжиною 1,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,6 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний.

Відповідно до комерційного акту № 454201/132 від 22.10.2017 року при контрольному переважуванні вагону №65949703 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85500 кг, тара - 24000 кг, нетто - 61500 кг, що менше вантажного документу на 5000 кг; над 1-7 люками виявлене поглиблення довжиною 10,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м; люки зачинені; течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний.

Позивач зазначає, що відповідно до складених комерційних актів №№ 454201/130, 454201/131 та 454201/132 встановлено про недостачу вантажу. Вартість недостачі вантажу склала 40 006,93 грн., що складає: Вартість недостачі, виявленої у вагоні №60790532, з урахуванням Норми природної втрати складає 15936,86 грн. із розрахунку: 5,706 т х 2793,00 грн.; Вартість недостачі, виявленої у вагоні №67189902, з урахуванням норми природної втрати складає 13819,76 грн. із розрахунку: 4,948 т х 2793,00 грн.; Вартість недостачі, виявленої у вагоні №65949703, з урахуванням норми природної втрати складає 10250,31 грн. із розрахунку: 3,67 т х 2793,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист цивільних прав – це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У відповідності з частинами 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Отже, із приписів вищенаведених правових норм випливає, що захист прав особи та законних інтересів здійснюється способом, що визначений законом або договором.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Збитки – це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завданні у результаті цього збитки.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 110 Статуту залізниць передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності зі статтею 113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту залізниць).

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

За змістом ст. 115 Статуту залізниць, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У відповідності з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв’язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” про стягнення суми збитків, які виникли у зв’язку з нестачею вантажу при перевезенні, в розмірі 40 006,93 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки понесення позивачем збитків полягає у нестачі (втраті) його майна, і така нестача підтверджена матеріалами справи.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” (ідентифікаційний код 40150216, адреса: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (ідентифікаційний код 00176472, адреса: 85003, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: збитки, які виникли у зв’язку із нестачею вантажу при перевезенні - 40 006,93 грн. (сорок тисяч шість гривень 93 копійки) та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.07.2018р.

Суддя О.В. Котков