Ухвала суду № 75499718, 26.07.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26.07.2018р. Справа №5006/14/213/2012

за скаргою №02-112 від 20.06.2018р. Публічного акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” м.Дзержинськ

на дії державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення суду по справі №5006/14/213/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергокапітал”, м.Донецьк

до відповідача Державного відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення”, м.Дзержинськ

про стягнення 2261007 грн. 36 коп.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ДВС: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.01.2013р. по справі №5006/14/213/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергокапітал”, м.Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення”, м.Дзержинськ, Донецька обл. про стягнення заборгованості в сумі 2216376 грн. 22 коп. та пені в сумі 44631 грн. 14 коп. задоволено повністю, стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергокапітал” заборгованість в розмірі 2216376 грн. 22 коп., пеню в сумі 44631 грн. 14 коп., судовий збір в сумі 45220 грн. 20 коп.

15.03.2013р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

20.06.2018р. на адресу господарського суду надійшла скарга №02-112 від 20.06.2018р. Публічного акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” м.Дзержинськ на дії державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області при виконанні рішення господарського суду Донецької області від 03.01.2013р. по справі №5006/14/213/2012.

Зокрема, скаржником заявлено про:

- визнання неправомірними дії начальника відділу державної виконавчої служби Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1, про прийняття постанови від 07.06.2018р. про арешт коштів боржника за ВП 41457401;

- визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів боржника за ВП №41457401 винесену 07.06.2018р. начальником відділу державної виконавчої служби Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою від 21.06.2018р. було відновлено частково матеріали справи №5006/14/213/2012 та повідомлено сторін та Торецький міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області про розгляд скарги №02-112 від 20.06.2018р. в судовому засіданні, яке відбудеться 09.07.2018 року о 10:45 год.

09.07.2018р. на електрону адресу суду та 15.07.2018р. на поштову адресу суду від Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області надійшли заперечення на скаргу, в яких державна виконавча служба посилається на правомірність своїх дій та вважає скаргу необґрунтованою. Зокрема, за твердженням державної виконавчої служби, нею правомірно винесено постанову про арешт коштів боржника, оскільки станом на дату винесення постанови – 07.06.2018р. боржником в самостійному порядку і в наданий строк сума боргу не сплачена, не надано відомостей про повну або часткову сплату, про розстрочку або відстрочку виконання рішення, або про оскарження рішення суду або дій державного виконавця. Крім того, державна виконавча служба повідомила, що постанова про арешт коштів боржника від 07.06.2018р. ВП №41457401 видана саме на виконання зведеного виконавчого провадження ЗВП 348990874, в якому, зокрема, перебуває на примусовому виконанні виконавчий документ про стягнення грошових коштів за наказом №5006/14/213/2012 від 15.01.2013р., виданим господарським судом Донецької області.

09.07.2018р. до суду від скаржника надійшли документа на виконання ухвали суду від 21.06.2018р., а саме докази направлення скарги на адресу державного виконавця.

Ухвалою суду від 09.07.2018р. повідомлено сторони та Торецький міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області про розгляд скарги №02-112 від 20.06.2018р. в судовому засіданні, яке відбудеться 26.07.2018 року о 10:30 год.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов’язковість судового рішення.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до господарського суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Аналіз правових норм, передбачених статтями 339, 340 Господарського процесуального кодексу України дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства, відповідно.

Разом з тим, положеннями Господарського процесуального кодексу України не врегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Відтак, Законом України “Про виконавче провадження” встановлені особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Зокрема, згідно статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

За наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження (п.16).

Таким чином, з вищевикладених законодавчих приписів вбачається, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості виконавчих документів, виданих іншими органами державної влади, судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Крім того, єдиною підставою для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження – є встановлення підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому, таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Як встановлено, предметом оскарження по даній справі є дії начальника відділу Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому проваджені ВП №41457401 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/14/213/2012 від 15.01.2013р.

Згідно наявної в матеріалах справи постанови про арешт коштів боржника ВП №41457401 від 07.06.2018р. та облікової картки на зведене виконавче провадження, надане державною виконавчою службою у запереченні від 09.07.2018р. №14.15-5-20877 на скаргу, вбачається, що ВП 341457401 приєднано до зведеного виконавчого провадження, до якого, також входять виконавчі провадження ВП №49414634, №53265504, 353565683, №55172143, №55171847. При цьому, як вбачається з облікової картки виконавче провадження, зокрема, ВП№49414634 відкрите на виконання виконавчого документа 3805/3622/15-а від 27.09.2015р., виданного Донецьким окружним адміністративним судом наразі не зверешено та зупинене.

Викладене свідчить про наявність у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих документів, виданих різними органами державної влади, що наділені різною компетенцією відносно одного боржника – Публічного акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська”.

Як вбачається з вищенаведених приписів, законом не передбачено порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання документів, виданих різними органами та судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Одночасно, за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, який орган їх видав, або за правилами якої юрисдикції ухвалені відповідні судові рішення.

Зокрема, такі висновки суду пов’язані з правовою невизначеністю щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження і зобов'язує учасників виконавчого провадження одні й ті самі рішення, дії чи бездіяльність ДВС, виконавця чи приватного виконавця оскаржувати в судах різних юрисдикцій. При цьому порушується єдність зведеного виконавчого провадження, вилучаються окремо виконавчі документи, оскільки вони розглядаються окремо від зведеного виконавчого провадження, а такі дії можливі лише за наявності підстав для завершення виконавчого провадження і є компетенцією виконавця, у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження.

Водночас, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п'ята статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Відповідні правові висновки викладені у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №660/612/16-ц.

За таких обставин, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а також виконавчих документів, виданих іншими органами державної влади, ОСОБА_2 Верховного Суду дійшла висновку про доцільність застосування частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та розгляд скарги на дії державного виконавця саме в межах зведеного виконавчого провадження в цілому та за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

ОСОБА_2 Верховного Суду згідно статті 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, завданням якого є, зокрема, здійснення узагальнення судової практики та забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, враховуючи, що предметом оскарження Публічного акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська”, м.Дзержинськ є дії державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу у справі №5006/14/213/2012, який приєднаний до зведеного виконавчого провадження, керуючись висновками ОСОБА_2 Верховного Суду, суд дійшов висновку, що скарга на дії державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення суду по справі №5006/14/213/2012 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.234, 302, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №5006/14/213/2012 за скаргою Публічного акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” м.Дзержинськ на дії державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області щодо виконання рішення суду по справі №5006/14/213/2012.

В судовому засіданні 26.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 26.07.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина