Постанова № 75498661, 17.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2255/17 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/5171/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника ПП «Нова надія будівництва» - Ружицької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Нова надія будівництва» про стягнення заборгованості за позикою шляхом звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 в розмірі 100 000 грн. по договору позики, оформленому розпискою від 09.09.2015 року, визнати за ним право власності на частину грошових коштів у розмірі 100 000 грн., переданих ПП «Нова надія будівництва» у користування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору від 31.08.2015 року №3000131/200689/3-15 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&a.,;К «Класичний» в національній валюті» та стягнути з відповідача судовий збір. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09 вересня 2015 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики. Згідно вказаного договору він передав у безпроцентну позику ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. з терміном їх повернення до 31 грудня 2016 року. Належне виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед ним забезпечено укладеним між ним та ПП «Нова надія будівництва» договором застави майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору. За умовами вказаного договору підприємством передано йому у заставу майнові права на отримання частини грошових коштів у розмірі 100 000 грн. по договору від 31.08.2015 року №3000131/200689/3-15 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&aпо;К «Класичний» в національній валюті», укладеному між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та підприємством, які належать відповідачу на праві власності на дату укладення депозитного договору і будуть перераховані банком після закінчення депозитного договору відповідачу на його поточний рахунок. Оскільки в порушення умов договору позики, позичальник ОСОБА_4 та відповідач ПП «Нова надія будівництва», як заставодавець, не повернули йому отриманої від нього позики, змушений звернутися до суду про стягнення такої шляхом звернення стягнення на предмет застави. У зв'язку із чим просив позов задоволити.

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, та не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Зазначає, що визнання за позивачем права власності на предмет застави не є стягненням в примусовому порядку грошових коштів з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідно положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть поширюватися на дані правовідносини. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, представник ПАТ «Фінанси та Кредит» - Ружицька О.В. заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 09 вересня 2015 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у позику ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. з терміном їх повернення до 31 грудня 2016 року, що підтверджується розпискою від 09 вересня 2015 року.

В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором позики 09 вересня 2015 року між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Нова надія будівництва» було укладено договір застави майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору. За умовами вказаного договору відповідач передав позивачу у заставу майнові права на отримання частини грошових коштів у розмірі 100 000 грн. по договору від 31 серпня 2015 року №3000131/200689/3-15 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&aу ;К «Класичний» в національній валюті», укладеному між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Приватним підприємством «Нова надія будівництва», які належать підприємству на праві власності на дату укладення депозитного договору і будуть перераховані банком після закінчення депозитного договору підприємству на його поточний рахунок НОМЕР_1.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов договору позики ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 визнати за ним право власності на частину грошових коштів у розмірі 100 000 грн., переданих ПП «Нова надія будівництва» у користування ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору від 31.08.2015 року № 3000131/200689/3-15 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&a47;К «Класичний» в національній валюті».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час у банку, з яким укладено договір депозиту, введено тимчасову адміністрацію, що унеможливює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України № 612 від 17 вересня 2015 року «Про віднесення AT «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно із вказаним рішенням у банку запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «Банк Фінанси та Кредит», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Запровадження у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 18 вересня 2015 року тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Встановлено, що ПП «Нова надія будівництва» 15 січня 2016 року звернулося до Уповноваженої особи Фонду з кредиторською вимогою. Ця вимога була акцептована і заявлені зобов'язання у відповідності до ст. 52 Закону було включено до 7-ї черги реєстру вимог кредиторів банку.

Поточні рахунки ПП «Нова надія будівництва» закрито 26 квітня 2016 року. Залишки коштів вкладника обліковуються на позабалансовому банківському рахунку у відповідності до акцептованих вимог кредиторів банку. Розмір боргових зобов'язань AT «Банк «Фінанси та Кредит» перед ПП «Нова надія будівництва» зафіксовано в акцептованому реєстрі вимог кредиторів.

За таких обставин, районний суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 24.07.2018р.

Головуючий

Судді: