Постанова № 75498408, 24.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

Справа №761/16393/18

Апеляційне провадження

№22-ц/796/6010/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

судді - доповідача Рейнарт І.М.

суддів Волошиної В.М., Панченка М.М.

при секретарі Іванову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 8 травня 2018 року (суддя Осаулов А.А.) про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики зі спадкоємців боржника

встановила:

у травні 2018р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором позики у сумі 6 041 702грн 29коп.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 8 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для сплати судового збору у сумі 60 417грн 22коп. та усунення інших недоліків позовної заяви.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді в частині визначення розміру судового збору скасувати та постановити нове судове рішення, яким визначити розмір судового збору у сумі 8 810грн.

Позивач посилається на порушення судом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначені ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, і вважає, що враховуючи ціну позову та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2018 році, він повинен сплатити судовий збір у розмірі 8 810грн.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.38, 40), у судове засідання не з'явилися, клопотання про його перенесення не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без руху в частині надання документів про оплату судового збору, суддя виходив з того, що до позовної заяви позивачем не доданий документ про оплату судового збору, розмір якого з урахуванням ціни позову становить 60 417грн 22коп.

Проте, вказаний висновок судді не ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У пункті 1 частини 1 статті 176 ЦПК України зазначено, що ціна у позовах про

стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, позивач зазначив ціну позову у розмірі 6 041 702грн 29коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до позовної заяви було зазначено про приєднання доказів сплати судового збору, однак, згідно наявного в матеріалах справи акту № 176 від 3 травня 2018р. під час розкриття конверту, надісланого ОСОБА_1, було виявлено відсутність вказаного документу (с.с.18).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня 2018р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762грн.

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, законодавством визначені мінімальна та максимальна ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви, тому з урахуванням ціни позову судовий збір за подання позовної заяви підлягає оплаті за максимальною ставкою у сумі 8 810грн.

Прийшовши до обґрунтованого висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху у зв'язку із ненаданням документу про оплату судового збору, суддя не врахував зазначену норму Закону України «Про судовий збір» та помилково визначив розмір судового збору у сумі 60 417грн 22коп.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про не врахування судом встановлення законом максимального розміру судового збору є правомірними.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість вимоги судді про надання окремого документу на підтвердження неподання позивачем до цього ж відповідача іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав, не можуть бути предметом апеляційного розгляду на стадії перегляду ухвали про залишення позовної заяви без руху, так як це не передбачено ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суддею першої інстанції при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви неправильно застосовані норми матеріального права, тому ухвала судді в цій частині підлягає зміні.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 8 травня 2018 року змінити в частині визначення суми судового збору з 60 417грн 22коп. до 8 810грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 липня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді