Рішення № 75497459, 24.07.2018, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/446/18

Провадження № 2/745/190/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., при секретарі Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Чернігівської області, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати право власності на спадкове майно, оскільки є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 24.08.2017 року в с. Пекарів Сосницького району Чернігівської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та про одруження. Після його смерті залишилася спадщина, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, с. Пекарів, вул. Шевченко, буд. 28; який належав померлому на праві приватної власності. При звернені до нотаріальної контори їй було відмовлено в оформленні нотаріальних документів в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач ОСОБА_1 та її представникОСОБА_5 всудове засідання подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, з яких вбачається, що позовні вимоги вони підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги він визнає і не заперечує проти їх задоволення.

Третя особа - приватний нотаріус в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити в зв'язку з визнанням відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, відповідно до ст. 200 ЦПК України, в порядку, визначеному ст. 206 ЦПК України. В судовому засіданні встановлено, що 24.08.2017 року помер ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЕЛ №297646 від 25.08.2017 року, (а.с.12).

Із свідоцтва про одруження серії І-ЕЛ №304886 від 10.08.1974 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб за актовим записом № 6, (а.с. 11). Згідно з довідкою Пекарівської сільської ради за №04-18/5-383 від 06.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом із ОСОБА_4, і вели спільне підсобне господарство, (а.с.13).

Згідно з довідкою Пекарівської сільської ради за №03-25/468 від 01.09.2016 року вбачається, що будинок в с. Пекарів по вул. Шевченка, 28, належить ОСОБА_4, (а.с.14).

З довідки КП Зодчий БТІ ОСОБА_2 районної ради, виданій ОСОБА_1, вбачається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, б-1 погрібня, В-1 літня кухня, Г-1 гараж, п/г погріб), рік забудови 1976, за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, с. Пекарів, вул. Шевченка, 28; становить 87927 грн.,(а.с. 15-20).

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті 24.08.2017 року ОСОБА_4 заведена спадкова справа №304/2017, (а.с. 39-40).

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що будівництво будинку було завершено в 1976 році до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року.

Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1963 року. Ст. 100 ЦК УРСР 1963 року визначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року не передбачали обов"язову державну реєстрацію нерухомого майна. До введення в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвалися згідно з діючим на той час законодавством. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, і зареєстроване в Мін"юсті 18.02.2002 року за №157/6445.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: вул. Шевченка, 28, в с. Пекарів Сосницького району Чернігівської області; в зв’язку з неподанням документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, (а.с. 21).

Отже, позивач може захистити свої права тільки шляхом звернення до суду. За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок за адресою: вул. Шевченка, 28, в с. Пекарів Сосницького району Чернігівської області; за спадкоємцем ОСОБА_1 . Керуючись ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 328, 1216-1218, 1235, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, і зареєстрованим в Мін"юсті 18.02.2002 року за №157/6445, ст. 100 ЦК УРСР 1963 року, та ст.ст. 12, 13, 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, б-1 погрібня, В-1 літня кухня, Г-1 гараж, п/г погріб), рік забудови 1976, за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, с. Пекарів, вул. Шевченка, 28; вартістю 87927 грн. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 Чернігівської облдасті; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Відповідач: ОСОБА_2 селищна рада Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Л.Українки, 3, смт. Сосниця Сосницького району Чернігівської області, код ЕДРПОУ 04412656. Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, місцезнаходження: смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 19, оф. 15, Чернігівської області.

Суддя О.М.Даньков